Етапи підготовки і проведення експортно-імпортних операції:

1) пошук закордонного партнера і встановлення контактів з іноземною фірмою;

2) складання проекту контракту;

3) проведення переговорів та узгодження проекту контракту;

4) здійснення міжнародних розрахунків, операцій з придбання та продажу валюти;

5) оптимізація фінансових відносин з посередниками, страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

6) виконання контрактних зобов'язань: постачання товарів, розрахунково-платіжні операції;

7) митне оформлення і оподаткування експортно-імпортних операцій;

8) розгляд можливих претензій.

Всі міжнародні розрахунки, пов’язані з експортом чи імпортом товарів, з наданням послуг чи іншими комерційними угодами здійснюється резидентами України через уповноважені банки, що мають ліцензію НБУ для здійснення валютних операцій.

Терміни розрахунків по експортно-імпортних операціях можуть бути продовжені на основі спеціальних дозволів. Для одержання індивідуального дозволу на продовження термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях резидент повинен подати Комісії при регіональному управлінні НБУ матеріали з обгрунтуванням продовження термінів розрахунків:

а) при експорті продукції:

- заяву довільної форми з обгрунтуванням необхідності продовження термінів розрахунків;- нотаріально засвідчену копію Статуту;- копії контрактів з нерезидентами;

- копію вантажно-митної декларації (ВМД).

б) при імпорті продукції:- заяву з обгрунтуванням;- згоду Управління зовнішньо-економічних зв’язків ОДА на продовження термінів на поставку продукції;- нотаріально засвідчені копії засновницьких документів;- копії контрактів з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.

51. ІНКОТЕРМС При укладанні суб’єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р., якими передбачено 13 умов поставки, що умовно розбиті на чотири групи (E, F, C, D).

У систематизованому вигляді параметри окремих груп умов поставки можна охарактеризувати таким чином:

• група Е(відправлення): витрати і ризики переходять до покупця відразу після передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі); вигідна продавцю.

• група F(основний фрахт не оплачений): витрати і ризики переходять до покупця після передачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець несе витрати з перевезення і ризики);

• група С(основний фрахт оплачений): продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару перевізнику;

• група D: продавець повинен нести всі витрати та ризики доти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення.(найвигідніша для покупця)

Для забезпечення балансу інтересів банки пропонують набір платіжних інструментів. Так, для експортера, зважаючи на їх вигідність, рекомендуються такі форми розрахунків:

1) авансовий платіж;

2) безвідзивний документарний акредитив;

3) документарне інкасо (з гарантією).

Для імпортера, зважаючи на їх вигідність, рекомендуються такі форми розрахунків:

1) платіж після отримання товарів (робіт, послуг);

2) документарне інкасо;

3) документарний акредитив.

А разі, якщо домовленості щодо авансових розрахунків досягти не вдалося, максимальне забезпечення платежів для експортера досягається при відкритті покупцем безвідзивного документарного акредитива Акредитив являє собою письмове зобов'язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю відповідають умовам акредитиву. За документарного інкасо банк бере на себе зобов’язання з одержання належної експортеру суми проти передачі документів, згідно із заздалегідь узгодженим переліком. На відміну від акредитивної форми розрахунків у разі використання документарного інкасо продавець відвантажує товар на користь покупця без здійснення ним попереднього резервування коштів на окремому рахунку. Одночасно продавець направляє всі необхідні для одержання товару документи разом з інкасовим дорученням своєму банку, який передає їх інкасуючому (уповноваженому) банку.На відміну від експортера, для імпортера (покупця) розрахунки з використанням документарного інкасо є прийнятнішими, ніж акредитивна форма. Окрім того, вартість розрахунків за допомогою інкасо є меншою, ніж у разі відкриття акредитива.

При розрахунках по відкритому рахунку контрпартнери ведуть взаємний облік сум поточної заборгованості. Експортер відвантажує товар імпортеру, відправляє на його адресу товаросупроводжуючі документи і заносить суму заборгованості в дебет рахунку, відкритого на ім'я імпортера. Останній здійснює такий же запис в кредит рахунку експортера. Після оплати товару експортер й імпортер здійснюють компенсуючі проведення.

52. митне оформлення та оподаткування зовнішньоторговельних операцій

Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності у разі необхідності здійснювати митне оформлення будь-яких вантажів до моменту здійснення такого оформлення повинен звернутись до митного органу (вантажного відділу або митного поста) за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік. Відсутність облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності є підставою для відмови у митному оформленні вантажів.