Храм Неба у південному Пекіні

Храм Неба існує вже близько шести століть. Його збудовано у 1420 році в епоху правління імператора Юнле династії Мінь. Тяньтань (китайська назва Храму Неба) розташований у південному Пекіні, він вважається одним із символів міста. Займає площу 270 га.

   Південна частина храму Неба має квадратну форму, а його північна частина – округла. За переказами, коло символізує небесні сили, а квадрат – сили Землі.

   Комплекс культових споруд розташований серед садів та оточений древніми сосновими посадками. Дахи головних будівель храмового комплексу вкриті синьою черепицею під колір неба. Своїм плануванням та окремими будівлями храм символізує відносини між землею і небом - світом людей та світом Бога, а також вказує на ту особливу роль, яку у цих відносинах відігравали імператори (імператорів вважали Синами Неба).

   Первісно храм називався Храмом Землі і Неба, але після будівництва у 1530 році на півночі Пекіна окремого Храму Землі, він став місцем поклоніння імператорів Небу і місцем моління за багатий урожай; тут молились Грозі, Хмарам, Вітрові, Блискавкам, Зіркам та згадували предків. У часи імператорів ритуал жертвоприношення Небу був одним із найважливіших подій у державі, бо вважалось, що від Неба залежить все існуюче на Землі, а також біди та щастя людей. Небо дарує людям не тільки багатий урожай, спокій та щастя, але й посилає їм несподіване горе, епідемії та війни.

   Жертвопринесення Небу вимагали від імператора та його свити певних заборон. За три дні до початку дійства з придворних кухонь вилучалися вино, цибуля та часник. Було заборонено відвідувати могили, хворих родичів, слухати музику, брати участь у судових справах. Хворі або ті, хто перебували у траурі, не сміли навіть наблизитися до храму.

   Сьогодні, на свята, для відвідувачів храму демонструється ритуал, який відтворено за історичними свідченнями. Десь близько сотні виконавців дійства прагнуть максимально відобразити древню церемонію.

   У 1998 році Храм Неба внесено ЮНЕСКО до пам’яток світової спадщини.

Тяньаньмень у Пекіні - найбільша площа у світі

Площа Тяньаньмень роташована в самісінському центрі Пекіна. Її територія скаладає понад 440 тис.м2 і вона є найбільшою за розмірами у світі (одночасно на площі може перебувати близько мільйона осіб). Назву отримала на честь воріт Тяньаньмень (у перекладі “Ворота Небесного Спокою”), які знаходяться на північ від площі і відділяють її від Забороненого Міста.

     Раніше, за часів імператорів Мінь і Цінь Тяньаньмень слугувала центральним входом до Імператорського палацу, тут проголошувались укази імператора. Свого сучасного вигляду площа набула наприкінці 1950-х років в результаті реконструкції центральної частини міста.

     Тяньаньмень традиційно вважається символічним серцем китайскої нації. Та поза межами Китаю площа набула сумної слави у зв'язку з придушенням студентського руху в червні 1989 р.    Щодня з досвітку та підвечір на площі під звуки гімну відбувається церемонія підняття та спуску національного прапора. Це виконують гвардійці у присутності тисячі китайців, багато з яких ночують тут, щоб не пропустити цей урочистий момент.

     1 жовтня 1949 року з верхнього майданчика Воріт Небесного Спокою голова комуністичної партії Китаю Мао Цзедун проголосив утворення Китайської Народної Республіки. На згадку про цю подію головний вхід у ці ворота до цього часу прикрашає портрет Мао.

     У центрі площі здіймається монумент Народним героям, який відкрито у травні 1958 року. Висота монумента сягає 38 метрів. На південь від монумента Народним героям знаходиться мавзолей Мао Цзедуна, де і знаходиться саркофаг з його тілом.

     На площі знаходяться Музей китайської революції, Історичний музей Китаю. У 2003 р. обидва музеї об'єдналися і були перейменовані у Національний музей Китаю. Навпроти музею розташовується будівля вищого законодавчого органу Китайської Народної Республіки – Будинок народних зібрань.