Теми рефератів.

До першого модулю

1. Моделювання штучних фітоценозів.

2. Ноосферне мислення і фітомеліорація.

3. Особливості конструкції і структури санувального фітомеліоранту.

4. Характер і ступінь змін едафотопів та їх фітомеліорація.

5. Вплив фітомеліорації на кліматоп.

6. Вплив лісу на вітрові латералі та радіалі.

7. Вплив фітоценозів на водний режим у власних межах і сусідніх територіях.

8. Мікроклімат ландшафтів закритих, відкритих і напіввідкритих просторів.

9. Фітомеліорація слабозмінених місцезростань.

10. Фітомеліоративна діяльність рослинного покриву.

11. Фітомеліорація як засіб оптимізації екосистем.

12. Ландшафтно-екологічна база фітомеліорації.

13. Радіальні і латеральні геофізичні потоки.

14. Математична модель теплової фітомеліорації урбоекосистеми.

15. Статистична ідентифікація фітоценозів ландшафтів.

Другий модульний контроль

І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)

1. За впливом на пряму сонячну радіацію зелень намету поділяють на:

2. Рекреацію в місті поділяють на:

3. Протиерозійна меліорація земельних угідь включає:

4. В поясі середніх берегових культур поширені:

5. Швидкість природного заростання відвалів, і, зокрема, формування видового складу рослинного покриву, головним чином залежить від:

6. Комплекс насаджень на оповзневих ділянках поясу середніх берегових культур включає в себе:

7. Сумарний штучний діяльний шар сучасних крупних і велик міст, згідно з класифікацією М.І. Щербаня поділяють на ряд шарів:

8. Несприятливе збільшення швидкості вітру в просвітах насаджень полезахисних смуг, називають:

9 Лісові смуги за їх конструкцією поділяють на:

10. Потужність фітомеліоративного шару грунту залежить від:

11. Величина осадження пиловидних частинок фітоценозами залежить від:

12. Заростання відвалів відбувається в процесі:

13. З метою підготовки зовнішніх відвалів до фітомеліоративного засвоєння, потрібно їх докорінно перебудувати:

14. Лісові смуги, розміщені вздовж довгих боків полів, називаються:

15. Над якою екосистемою іонізація кисню буде найбільшою:

16. Головна порода у змішаних насадженнях лісосмуг має займати:

17. Захисні насадження слід розташовувати від джерела шуму на віддалі, що дорівнює:

18. Породу доломітових родовищ за Стеревською поділяють на:

19. Насадження в лісосмугах створюють:

20. Найбільшу кількість сірчистого газу накопичує в листках:

21. Виділяють декілька типів повітряних потоків:

22. Найсприятливіше впливають на підвищення іонного режиму навколишнього середовища:

23. Емоційна шкала естетичної оцінки лісопаркових асоціацій передбачає:

24. Природа без участі людини супроводжує фітомеліоративний процес зарощування,

25. Рослини, володіючи значно більшим, ніж повітря, акустичним опором, відбивають і розсіюють близько:

26. Кількість частинок, які затримуються на листковій пластинці, залежить від:

27. Рослини, володіючи значно більшим, ніж повітря, акустичним опором поглинають близько:

28. Для естетичної оцінки лісопаркових асоціацій були розроблені слідуючи трибальні шкали:

29. Перебування в лісі з метою відпочинку та іншими цілями, не пов’язаними з виробничою діяльністю, називають:

30. Фітонцидність рослин і угруповань є об’єктом вивчення:

ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)

1. Фільтрувальний ефект фітоценозів.

2. Особливості динаміки фітоценозів на девастованих землях.

3. Технологія фітомеліоративних робіт у сільському господарстві.

4. Фітомеліорація кліматичного режиму великих міст.

5. Заростання піщано-глинистих відвалів.

6. Несприятливі геофізичні явища і потоки.

7. Газозахисні властивості зелених насаджень.

8. Вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях.

9. Протиерозійна організація території і фітомеліорація.

10. Конструкція полезахисних лісосмуг.

11. Фітомеліорація, спрямована на підвищення родючості грунтів.

12. Іонізація повітря.

13. Загальні вимоги та завдання сільськогосподарської фітомеліорації.

14. Протиерозійні лісові насадження.

15. Шумопоглинальні властивості фітоценозів.

16. Біологічна і санітарно-гігієнічна ефективність фітоценозів.

17. Фітомеліорація вироблених торф’яників.

18.Роль полезахисних смуг у регулюванні водного режиму на даній території.