- •Тема 3. Грошові надходження підприємства
- •1.Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень та витрати підприємств відповідно до виду діяльності
- •2. Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та фактори , що на нього впливають
- •3. Розрахунок та планування доходу від реалізації товарів (робіт, послуг). Розподіл доходу від реалізації продукції
- •4. Поняття витрат на виробництво та реалізацію продукції та його основні елементи. Розрахунок виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції
- •Тема 4. Формування і розподіл прибутку
- •Економічний зміст прибутку як результату господарської діяльності підприємства
- •Систематизація видів прибутку за основними класифікаційним ознаками
- •Методи планування валового прибутку підприємства
- •Особливості розподілу прибутку підприємства
- •Формування прибутку відповідно до видів діяльності підприємства
- •Сутність і методи обчислення рентабельності
- •Тема 5. Оподаткування підприємств
- •Сутність системи оподаткування підприємств, її складові та функції
- •Прямі податки та їх характеристика
- •Непрямі податки, їх характеристика та вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства
- •Відрахування підприємств у державні цільові фонди
Відрахування підприємств у державні цільові фонди
Види загальнообов’язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування – призначене для пенсійного забезпечення громадян по віку та відповідними списками;
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням - передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел;
страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності - призначене для проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих умов праці та по запобіганню нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших випадків загрози здоров’ю та працездатності потерпілим;
страхування на випадок безробіття - призначений для соціального забезпечення громадян, які отримали статус безробітного в т.ч. для проведення виплат по безробіттю, проведення перекваліфікації працівників та фінансування заходів щодо створення нових робочих місць.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Загальні засади нарахування і сплати єдиного внеску передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 р. № 2464-VI.
Платниками єдиного внеску є:
роботодавці;
працівники – громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства;
фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб – підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);
фізичні особи – підприємці, в т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в т. ч. адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України); громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;
особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної на постійній основі;
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;
батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення;
особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію.
Усіх платників єдиного внеску можна поділити на:
застраховані особи – це фізичні особи, які відповідно до законодавства підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачують (сплачували) та/або за яких сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку єдиний внесок;
страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок нараховується (залежно від виду платника):
на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
на суму грошового забезпечення, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації;
на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток);
на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску; при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу;
на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1170.
База нарахування і ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Cтавки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємств встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва
Клас професійного ризику виробництва страхувальника з урахуванням виду його економічної діяльності визначає Фонд соцстрахування від нещасних випадків, який приймає відповідне рішення на підставі інформації, отриманої від ПФУ.
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у т. ч. з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для окремих платників, – календарний рік.
Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.
