5.2. Принципи розробки та вимоги інформаційної бази

Під час розробки IБ слід ураховувати низку вимог, що ставляться з боку системи управління. Основні з них такі: повнота, своєчасність і регулярність надходження й обробки інформації, а також достовірність і точність останньої.

Вимога повноти інформації передбачає, що розміри IБ мають бути мінімальними, але достатніми для прийняття управлінських рішень, оскільки надмірна інформація не сприяє ефективному її використанню і утруднює процес управління.

Порушення термінів надходження й обробки інформації робить її непотрібною для управління, а отже, вона має бути вірогідною (достовірною) і точно відповідати об’єктивним показникам об’єкта управління.

Найважливіші вимоги висуваються до ІБ з боку машинної обробки інформації, а саме:

– однозначне та формалізоване описання об’єктів і актів виробничо-господарської діяльності;

– застосування методів, що сприяють ефективному збору, реєстрації, передачі, обробці, нагромадженню й зберіганню інформації;

– вилучення дублюючих потоків інформації;

– уніфікація, спрощення й усунення надмірної документації;

– забезпечення ефективної форми обміну інформацією між людиною та ЕОМ.

Отже, створення ІБ – це складний, трудомісткий процес. Він визначається особливостями, що характерні для процесу переробки даних у системі. Ідеться про те, що мають забезпечуватися такі умови:

1) дані, які вводяться до ЕОМ, формалізовані і однозначно подані;

2) ЕОМ правило ”розуміє” первинні (вхідні) дані;

3) між станом об’єкта управління і його відображенням на носіях системи існує відповідність;

4) інформаційні масиви організовані таким чином, аби можна було ефективно оперувати ними з урахуванням обмежень технічних можливостей ЕОМ.

Коли проаналізувати перелічені умови за їх сутністю, можна помітити, що одні з них (1-ша і 2-га) пов’язані з підготовкою даних і оперуванням ними поза ЕОМ, тобто з питаннями створення позамашинної інформаційної бази системи; решта (3-тя і 4-та) пов’язані з переробкою даних в ЕОМ, тобто з розв’язанням питань створення машинної IБ.

У процесі створення позамашинної IБ комп’ютерної системи виконуються такі дії:

– формалізація даних;

– вибір форм первинних документів і машинних носіїв;

– вибір способів і засобів фіксування у первинних документах і на машинних носіях;

– розробка форм вихідних документів;

– визначення та розробка логічної структури бази даних;

– вибір системи управління базою даних (СУБД);

– організація раціонального документообігу тощо.

До ІЗ пред'являються такі загальні вимоги:

– ІЗ повинне бути достатнім для підтримки усіх функцій об’єкта, що автоматизуються;

– для кодування інформації повинні використовуватися прийняті у замовника класифікатори ;

– для кодування вхідної і вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні управління, повинні бути використані класифікатори цього рівня;

– повинна бути забезпечена сумісність з ІЗ систем, взаємодіючих з розроблювальною системою;

– форми документів повинні відповідати вимогам корпоративних стандартів замовника (або уніфікованої системи документації );

– структура документів і екранних форм повинна відповідати характеристикам терміналів на робочих місцях кінцевих користувачів;

– графіки формування і зміст інформаційних повідомлень, а також використовувані абревіатури повинні бути загальноприйнятими у цій предметній області й узгоджені з замовником;

– в ІС повинні бути передбачені засоби контролю вхідної і результатної інформації, оновлення даних в інформаційних масивах, контролю цілісності інформаційної бази, захисту від несанкціонованого доступу.

В практиці проектування АСУ найчастіше реалізуються наступних два основних підходи до створення ІЗ: “від предметної області”, “від запиту”. Вибір того або іншого способу залежить від змісту вихідної інформації. Підхід “від предметної області”, означає опис об'єктів управління і зв'язків між ними безвідносно до потреб користувачів. Іноді цей підхід називають об'єктним або непроцесним. В підході “від запиту” основним джерелом інформації про предметну область є запити користувачів (задачі). Цей підхід називається процесним або функціональним.

Перевагою підходу “від предметної області” є його об'єктивність, системне відображення предметної області і, як наслідок, стійкість інформаційної моделі, можливість реалізації великої кількості програмних додатків з розв'язку задач АСУ, у тому числі й заздалегідь незапланованих на створеній інформаційній базі. Недоліком даного підходу є труднощі відбору інформації при підготовці ІЗ.

Функціональний підхід у більшому ступені орієнтований на реалізацію поточних запитів управлінського персоналу організації і не завжди враховує перспектив розвитку АСУ. При його використанні можуть виникнути труднації при об'єднанні поглядів різних користувачів. Однак урахування запитів керівників виробництва дозволяє покращити характеристики функціонування ІЗ. Треба відзначити, що підхід “від запиту” дозволяє керівникам підприємств в найбільшому ступені реалізувати один з основних принципів створення АСУ – “принцип нових задач”.

Окремо взятий жоден з зазначених підходів не дає достатньої інформації для проектування раціонального ІЗ АСУ. Доцільне спільне застосування обох підходів з пріоритетом об'єктного підходу. Рекомендується в якості першочергового кроку в підготовці ІЗ зробити акцент на підході “від предметної області”. Однак підготовлену при цьому інформаційну базу треба проаналізувати з точки зору можливості і ефективності виконання заданих функцій.