Діагностика гх плода

Ультразвукове сканування дає можливість встановити ознаки ранньої водянки плода і водянки плода, що розвинулася.

Ознаки ранньої водянки плода:

• полігідрамніон;

• гепатоспленомегалія.

Ознаки водянки плода, що розвинулася:

• збільшення ехогенності кишківника плода;

• кардіомегалія і перикардіальний випіт;

• асцит і гідроторакс;

• набряк шкіри голови та кінцівок;

• незвичайна поза плода “поза Будди”;

• зниження рухової активності;

• потовщення плаценти.

У вагітних групи ризику по виникненню Rh-конфлікту УЗД проводять:

• до 30 тижнів вагітності 1 раз на місяць;

• після 30 тижнів – 2 рази на місяць;

• при появі ознак ураження плода – кожний день до розродження.

Кардіотокографія виявляє ознаки хронічної гіпоксії плода та зниження компенсаторної здатності фетоплацентарного комплексу.

Трансабдомінальний амніоцентез виконують у термін після 26 тижнів вагітності.

Питання про необхідність амніоцентезу вирішують у залежності від титру Ат та даних анамнезу. При наявності показань до амніоцентезу жінка направляється до закладу охорони здоров’я ІІІ рівня надання медичної допомоги.

Показання до амніоцентезу:

• титр Ат дорівнює чи перевищує 1:64;

• наростання титру у 4 рази при повторному дослідженні через 2 тижні;

• наростання титру Ат і УЗД ознаки ГХ плода;

• мертвонародження, народження дітей з ГХ в анамнезі і УЗД ознаки ГХ плода.

Протипоказання:

• загроза передчасних пологів;

• лихоманка.

Дослідження амніотичної рідини дозволяє оцінити тяжкість анемії у плода.

У разі розвитку ГХ плода підвищення концентрації білірубіну в навколоплідних водах та зростання показника оптичної щільності навколоплідних вод (ОЩНВ) відображає ступінь тяжкості ГХ.

Якщо ОЩНВ 0,1 і нижче, то вагітність можна пролонгувати до пологів у строк. При ОЩНВ 0,15 і вище розпочинають підготовку до розродження.

Стан плода та загальний показник ОЩНВ при довжині хвилі 450 нм та вміст білірубіну в амніотичній рідині

Загальний показник ОЩНВ 450	Вміст білірубіну в амніотичній рідині, мг/л	Стан плода
0,15 – 0,20	0 – 2,8	Ризик розвитку ГХ плода низький
0,21 – 0,34	2,9 – 4,6	Ризик розвитку ГХ плода помірний
0,35 – 0,70	4,7 – 9,5	Ризик розвитку ГХ плода високий
Більше 0,70	Більше 9,5	Ризик розвитку ГХ вкрай високий

Кордоцентез – взяття крові з пуповини плода через передню черевнуистінку жінки (проводять у закладі охорони здоров’я ІІІ рівня надання медичної допомоги при наявності підготовлених спеціалістів). У пуповинній крові плода визначають:

• гемоглобін та гематокрит;

• групу крові та Rh-фактор;

• рівень білірубіну;

• кількість ретикулоцитів;

• сироватковий білок;

• Ат, фіксовані на еритроцитах плода.

При Rh-негативній крові у плода необхідності в подальших дослідженнях немає.

Постнатальна діагностика ГХ новонародженого – у крові із судин пуповини плода проводять визначення групи крові, Rh-фактора, рівня білірубіну. Швидкість погодинного наростання рівня білірубіну, рівень Hb і Ht. Постановка прямої реакції Кумбса здійснюється із периферичної крові плода.

Тактика ведення вагітності і пологів (див. алгоритм).

На етапі жіночої консультації:

Визначають титр Rh-Ат у крові при першому відвідуванні, у 20 тижнів, в подальшому – кожні 4 тижні.

У разі наявності у вагітної 0(І) групи крові визначають групу крові чоловіка для виявлення групи ризику немовляти по АВО-конфлікту.

На етапі акушерського стаціонару:

Розродження вагітної з Rh-негативним типом крові за умови наявності ізоімунізації проводиться достроково в залежності від рівня титру Ат у крові вагітної.

Показання до дострокового розродження при Rh-конфлікті:

• Титр Ат дорівнює чи перевищує 1:64 (критичний рівень);

• Наростання титру при повторному аналізі у 4 рази;

• ОЩНВ 0,35-0,70 і вище, концентрація білірубіну в амніотичній рідини 4,7 – 9,5 мг/л;

• УЗ ознаки ГХ у плода;

• Мертвонародження та народження дітей із ГХ в анамнезі.

Одразу після народження дитини пуповину перетискають та відтинають з метою уникненні попадання Rh-Ат у кровоток немовляти, плацентарний кінець пуповини не перетискають (для зниження ризику та об’єму фетоматеринської трансфузії). При кесаревому розтині плаценту рукою не відокремлюють.

Профілактика Rh-імунізації:

Профілактика під час вагітності при відсутності імунізації вагітної проводиться шляхом в/м введення 1 дози (300 мкг) анти- Rh (Д) імуноглобуліну, який дозволено використовувати під час вагітності:

• у термін вагітності 28-32 тижні;

• у разі появи симптомів загрози переривання вагітності до 28 тижнів;

• після амніоцентезу чи біопсії хоріону;

• після видалення міхурового заносу;

• після позаматкової вагітності;

• після переривання вагітності (не пізніше 48 годин після аборту);

• після випадкової трансфузії Rh-позитивної крові Rh-негативній жінці;

• після переливання тромбоцитарної маси;

• у клінічних ситуаціях, що супроводжуються попаданням клітин плода в кровоток матері;

• відшарування плаценти, чи маткова кровотеча (неясної етіології);

• травма матері (наприклад, автомобільна катастрофа).

У терміні вагітності до 13 тижнів доза анти- Rh (Д) імуноглобуліну складає 75 мкг, при терміні вагітності більше 13 тижнів – 300 мкг.

Профілактика після пологів при народженні Rh-позитивної дитини: впродовж 72 годин в/м 1 доза (300 мкг) анти- Rh (Д) імуноглобуліну.

Протипоказання до введення анти- Rh (Д) імуноглобуліну – відомі анафілактичні чи тяжкі системні реакції до глобуліну людини.

Профілактика ГХ за системою АВО під час вагітності не проводиться.

Неспецифічна медикаментозна профілактика та лікування Rh-конфліктної вагітної не проводиться.

Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) – поява видимого жовтого забарвлення шкіри, склер та / або слизових оболонок дитини внаслідок підвищення рівня білірубіну в крові новонародженого.