9. Службові обмеження для військовослужбовців:

• Можуть застосовуватися до військовослужбовців не строкової служби.

• Можуть призначатися на строк від 6 місяців до 2 років.

• Можуть призначатися у випадках передбачених кримінальним кодексом, а також у випадках коли суд враховуючи обставини справи та особу засудженого вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше 2 років призначити службове обмеження на той самий строк.

• Із суми грошового забезпечення особи проводиться відрахування в доход держави в межах від 20 до 10%.

• Особа не може бути під час відбування цього покарання підвищено за посадою, у військовому званні,а строк покарання не зараховується йому у строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

10. Конфіскація майна (ст. 59):

• Полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього (повна конфіскація) або частини майна (часткова конфіскація),які є власністю засудженої особи.

• У випадку часткової конфіскації суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується або перелічити предмети конфіскації.

• Встановлюється за тяжкі або особливо тяжкі корисливі злочини.

• Може призначатися лише у випадках спеціально передбачених в санкціях норм особливої частини ККУ.

• Перелік майна, що не підлягає конфіскації затверджений у додатку до ККУ.

11. Арешт:

• Може призначатися на строк від 1 до 6 місяців.

• Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.

• Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок,які мають дітей віком до 7 років.

• Полягає в триманні засудженої особи в умовах ізоляції в арештних домах.

12. Обмеження волі (ст. 61):

• Може призначатися судом на строк від 1 до 5 років.

• Не застосовується до неповнолітніх,вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 14 років.,до осіб пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів 1,2 групи.

• Полягає в триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням до праці.

13. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:

• Застосовується до військовослужбовців строкової служби.

• Призначається на строк від 6 місяців до 2 років.

• Також може призначатися у випадках,якщо суд враховуючи обставини справи та особу винного вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк до 2 років триманням в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

• Не може застосовуватися замість позбавлення волі до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

14. Позбавлення волі (ст. 63):

• Може призначатися на строк від 1 до 15 років.

• Ізоляція засудженої особи у кримінально-виконавчій установі.

15. Довічне позбавлення волі (ст. 64):

16. Статті 65-73 кку

Засади призначення покарання:

• Суд призначає покарання у межах встановлених в санкції норми особливої частини ККУ за якою засуджуються винні.

• Суд призначає покарання відповідно до положень загальної частини ККУ.

  • Суд враховує стадію вчинення злочину (стаття 68).

  • Суд враховує інститут співучасті.

  • Суд враховує множинність,посереднє виконання.

  • Чи злочин вчинено неповнолітнім,чи осудною особою, тощо.

• Суд призначає покаранням із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

  • Характеристика особи винного-соціальна характеристика (професія, освіта, рід занять, ставлення до праці, ставлення до навчання, тощо).

  • Фізичні характеристики (стать, вік, стан здоров'я, тощо).

  • Психологічна характеристика(характер,темперамент особи).

  • Правова характеристика (наявність судимості, наявність на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних батьків).

17. Обставини,що пом'якшують покарання – встановлені судом різного роду відомості,що свідчать про менший ступінь небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину і дають підстави для застосування до нього менш сурового покарання.

Перелік-стаття 66 ККУ. Перелік НЕ вичерпний.

Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання 1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності; 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. 3. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує.