3. Призначення ев.

ЕВ - це вимірювальний прилад для вимірювання напруги, показ індикатора якого забезпечується за рахунок струму електронних пристроїв (ламп, транзисторів);.

Вольтметри під’єднують до точок ланцюга, між якими потрібно знайти різницю потенціалів. Щоб не спотворювався режим роботи ланцюга, вхідний опір вольтметра повинен бути високим, а споживана ним потужність – малою.

• слабка залежність показу від частоти вимірюваної напруги в широкому діапазоні частот: наприклад, від 20М Гц до 1 Гц;

• зовсім мале споживання потужності від об’єкта дослідження, тобто малий вплив на режим роботи об'єкта, інакше кажучи, великий вхідний активний опір (і мала вхідна ємність), наприклад, Rвх=30 МОм (і Свх=6 пФ);

• висока чутливість при великому діапазоні вимірювання: наприклад, межа вимірювання значень від 0,1 мкВ до 300 В;

• малий час встановлення показів;

• можливість витримувати перевантаження (напруга на вході приладу перевищує допустиму);

• необхідність джерела живлення.

4. Класифікація ев.

за принципом побудови структурної схеми:

-ЕВ НЧ діапазону;

-ЕВ ВЧ діапазону;

-ЕВ НВЧ діапазону;

б)за принципом схеми детектора, який використовується:

-ЕВ середньовипрямлених значень;

-ЕВ середньоквадратичних значень;

-ЕВ пікових (амплітудних) значень,

в) за типом відлікового пристрою:

- стрілочні ЕВ;

- цифрові ЕВ.

Види вольтметрів

• В2-постійної напруги.

• В3-змінної напруги.

• В4-імпульсної напруги.

• В5-вектометри.

• В6-селективні.

• В7-універсальні.

• В8-вимірювачі різниці напруг.

5. Структурні схеми ев,їх порівняння.

• Основні схеми ЄВ

Схема з ППС

-широкий діапазон

-стабільність коєф.підсил.

Схема з ШСП

-високий коєф.підсил.

-широкосмуговість

-малий рівень власних шумів

6. Види перетворювачів змінної напруги,призначення.

Лінійний детектор /середньовипрямленої напруги/ - використовується для виміру середньовипрямленого значення напруги будь-якої форми або діючого значення напруги синусоїдальної форми.

Перетворювач середньовипрямленого .значення повинен виконувати операцію знаходження модуля сигналу, який вимірюється, з подальшим інтегрування відповідно з формулою

Знаходження модулю напруги реалізується за допомогою лінійних детекторів, які зібрані по одно або двохнапівперіодній схемі.

Операція інтегрування здійснюється за рахунок магнітоелектричної системи вимірювального механізму.

7. Середньовипрямлене та середньоквадратичне значення напруги,ф-ла.

8. Коеффіцієнти форми та амплітуди,співвідношення для різних сигналів.

Kф=Uср.кв. /U ср.в.

Кф. = 1,11 /для синусоїдальних напруг/;

Кф. = 1,0 /для меандр/;

Кф. = 1,І5 /для пилкоподібної напруги/.

Використовуючи коефіцієнт амплітуди Ка, за допомогою приладів можливо вимірювати і амплітудне значення напруги

Kа=Um. /U ср.kв.

= 1,4І - для синусоїдальної напруги.

9. Схема та принцип дії квадратичного детектора.

Робота квадратичного перетворювача полягає в тому, що використовується спосіб шматочно-лінійної апроксимації параболічної кривої другого ступеню діодної вольтамперноїхарактеристики.

Так як квадратична /початкова/ ділянка в/а характеристики мала, то для розширення меж вимірювання квадратичний детектор збирають з діодних ланцюгів, які забезпечують шматки кривої приблизно квадратичної характеристики.

10. Класифікація похибок вимірювання.

Середня арифметична похибка.

Якщо кількість вимірів достатньо велика, то середня арифметична похибка може бути обчислена за формулою:

Випадкову похибку найчастіше оцінюють за допомогою середньої квадратичної похибки σ. На практиці вона визначається за результатами вимірів відповідно до теорії ймовірностей .

11. Призначеннч шунта та додаткового опіру,ф-ли для розрахунку.

12. Комбіновані прилади,призначення побудова.

13. Ціна поділки,порядок визначення.

Ціна поділки - число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку.

14. Умовні позначки,що наносються на шкали приладів.

15. Клас точності приладів,порядок врахування при вимірюваннях.

Клас то́чності— це задане у відсотках відношення допустимої основної абсолютної похибки вимірювального приладу в робочій частині шкали до верхньої межі діапазону вимірювань.

Правила округлення результатів вимірювань

1.Похибки результату виміру вказуються двома значущими цифрами, якщо перша з них дорівнює 1 чи 2, і однією – якщо перша цифра дорівнює 3 чи більше.

2. Результат виміру округляється до того ж десяткового знака, яким закінчується округлене значення абсолютної похибки. Якщо десятковий дріб у числовому значенні результату виміру закінчується нулями, то нулі відкидаються до того розряду, що відповідає розряду числового значення похибки.

3. Якщо цифра вищого з розрядів, що відкидаються, менше 5, то інші цифри числа не змінюються. Зайві цифри в цілих числах заміняються нулями, а в десяткових дробах відкидаються.