3. Функціональна інтеграція інтелектуальних транспортних систем.

Практично у всіх країнах перші кроки по інтеграції інтелектуальних транспортних систем здійснювалися на функціональному рівні на основі систематизації логічних і функціональних вимог до різних компонентів TTC. Послідовність цих дій приведена на рис. 1.1.

Постановка проблем організації перевезень і руху TTC

Розробка управлінських рішень по інтеграції TTC

Функціональна інтеграція

Інституціональна інтеграція

Тимчасова інтеграція

Інтеграція без даних

Розробка концепції функціонування TTC

Визначення функціональних можливостей TTC

Функціональні вимоги користувачів

Функціональні вимоги держави

Розвиток підсистем у кожній функціональній групі

Інтеграція інформаційних потоків між підсистемами

Реалізація конкретних функцій TTC

Рис. 1.1 Функціональна інтеграція інтелектуальних транспортних систем.

Найбільш повно принципи й умови функціональної інтеграції викладені в концепції національної архітектури інтелектуальних транспортних систем у США. У національній архітектурі виділено 19 різних підсистем і описані умови їхньої взаємодії з користувачами, іншими підсистемами, оточенням. Ці умови і вимоги не залежать від конструктивного виконання технічних засобів, технології їхнього виробництва, темпів розвитку окремих компонентів і підсистем TTC. Національна архітектура визначає які функції виконує дана підсистема, а не яким чином вона повинна виконувати ці функції. Основна перевага її концепції в тому, що компоненти TTC можна модернізувати чи взагалі заміняти, а функціональні вимоги до них визначають процес розвитку підсистем. Крім того, національна архітектура TTC визначає перелік інформації, що циркулює між різними підсистемами.

Усіх потенційних користувачів послуг інтелектуальних транспортних систем можна згрупувати у наступні сфери, що представляють процес перевезень і руху:

• управління перевезеннями і рухом;

• управління комерційною роботою транспорту;

• управління дорожнім рухом в аварійних ситуаціях;

• управління безпекою руху.

В ці сфери включені різні напрямки діяльності, що забезпечують користувачам з конкретними функціональними запитами визначені види послуг щодо організації перевезень і руху, інформаційному сервісу. Ці напрямки сформовані при аналізі різних конкуруючих концепцій і в основу вибору закладені наступні умови:

• низька початкова вартість;

• можливість альтернативного вибору техніки і технології в параметрах ціна / якість;

• забезпечення вигоди для приватних операторів;

• пристосованість систем до розширення рівня взаємодії, інтеграції, підвищення їхньої якості;

• здатність до стандартизації, що забезпечує взаємодію і зниження ринкового ризику;

• використання вже існуючої інфраструктури, що дозволяє в максимальному ступені застосовувати колишні інвестиції;

• заохочення співробітництва приватних і державних структур;

• підвищення безпеки дорожнього руху.

Усі 19 ключових підсистем інтелектуальних транспортних систем відповідно до виконуваними ними функціями згруповані в чотири класи: центральні підсистеми, підсистеми дорожньої мережі, автомобільні підсистеми, підсистеми віддаленого доступу до інформації.

Взаємозв'язки між цими підсистемами зазначені на рис. 1.2.