24) Держава осн субєкт

Держави є єдиними суверенними суб'єктами міжнародного права, тому що міжнародна правосуб'єктність властива їм у силу самого факту їх існування.

Держави відіграють основну роль на міжнародній арені не тільки тому, що вони мають територію, населення, апарат влади і управління (публічна влада), але і тому, що вони мають суверенітет, який заперечує наявність над ними якогось іншого суб'єкта політичної влади і робить їх юридично рівними між собою при взаємовідносинах на міжнародній арені.

Держава являє собою сполучення трьох елементів:

а) визначеної території;

б) населення, на ній проживаючого;

в) організації публічної влади.Територіально-організаційна структура держави

може бути різноманітною.

Розрізняють прості і складні держави.

Прості (унітарні) держави являють собою єдину систему вищих органів державної влади, якій цілком підпорядковані органи влади на місцях. Територія унітарної держави підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають політичної самостійності і тому не можуть від свого імені виступати на міжнародній арені.

Складні держави являють собою об'єднання декількох територіальних одиниць, що користуються певною політико-правовою самостійністю (деякими суверенними властивостями).

До історичних форм складних держав належать:

особиста унія — об'єднання двох або декількох держав під скіпетром одного монарха.

реальна унія — це об'єднання держав не тільки під владою єдиного глави держави, але і спільними органами влади й управління, тобто реальне об'єднання держав. У сучасних умовах зустрічаються такі види складних держав:

федерація (від француз, federation — об'єднання, союз) — це союзна держава, яка має постійні загальносоюзні органи влади й управління, складається з державних утворень, виступає в якості єдиного суб'єкта міжнародного права.

Розрізняють: територіальні і національні федерації.

Територіальна федерація має такі ознаки:

• державні утворення, що складають даний вид федерації, не є суверенними утвореннями;

• суб'єкти такої федерації позбавлені конституцією права прямого представництва в міжнародних відносинах;

• установлена заборона одностороннього виходу зі

спілки;

—управління збройними силами здійснюється федеральними органами.

Територіальними федераціями є США, Мексика, ФРН. Національна федерація, на відміну від територіальної, характеризується наступними ознаками:

• її суб'єкти є національно-державними утвореннями;

• суб'єкти федерації об'єднуються відповідно до

принципу добровільності;

• гарантованість суверенітету великих і малих націй;

• формування вищих органів державної влади в певній частині з представників суб'єктів федерації;

• закріплення в конституції або інших документах(наприклад, договорах про поділ компетенції між федерацією та її суб'єктами і т.д.) права суб'єктів федерації на зовнішні зносини в певних сферах, за винятком

політичної;

—затвердження права націй на самовизначення.До національних федерацій можна віднести Російську Федерацію, Індію.

Конфедерація (лат. — confoederatio — спілка, об'єднання) — це така форма об'єднання держав, при якій держави, що входять в союз, зберігають свій суверенітет у повному обсязі. Конфедеративний союз держав носить тимчасовий характер, створюється для розв'язання яких-небудь спільних задач, у ньому будь-яка з дер-жав-учасниць не перестає бути самостійним суб'єктом міжнародного права і новий єдиний суб'єкт міжнародного права у виді конфедерації не утвориться.