2. Група Світового банку
Група Світового банку об’єднує п’ять окремих установ: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК); Міжнародну асоціацію розвитку (МАР); Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ); Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС). Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., МФК – з жовтня 1993 р., а з 1995 р. – членом БАГІ.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку. МБРР створено у 1944 р. на Бреттон-Вудській конференції. Розпочав діяльність 25 червня 1946 р. За станом на 1996 р. членами банку є понад 180 країн. Статутний фонд банку формується шляхом передплати акцій. Розподіл акцій відбувається за квотою, встановленою для кожної країни згідно з її економічним потенціалом. Ця квота визначається за формулою на підставі розміру квоти країн – членів МВФ (квота Україна – 0,7%). Загальний початковий підписний капітал МБРР – 184 млрд. дол.. США). Уряди країн-членів забезпечують статутний капітал нетрадиційним шляхом, що мінімізує їхні накладні витрати. Більшість своїх фінансових ресурсів Банк отримує завдяки операціям на світових фінансових ринках. Кредити Банку надаються тільки урядам країн, що розвиваються, або під їх гарантію державним та приватним організаціям і корпораціям. Чим бідніша країна, тим сприятливіші умови, на яких вона може отримати кредити у МБРР.
Позики МБРР надаються країнам, які продемонстрували певне економічне зростання та соціальний прогрес, переважно на термін 15 – 20 років і мають п’ятирічний пільговий період. Кожна позика надається безпосередньо урядові чи під його гарантії. Відсоткова ставка позик змінюється кожні 6 міс. і орієнтується на рівень відсоткових ставок міжнародних ринків позичкового капіталу. Ці відсоткові ставки залежать від наявних у Банку коштів, які надходять від продажу облігацій МБРР на світових ринках капіталу, від нерозподіленого прибутку, погашення раніше наданих позик і додаткових пожертв економічно розвинених країн.
Рішення про надання кредиту приймаються Банком на підставі експертних оцінок МВФ та попередньої оцінки ефективності проекту, що здійснюється експертною комісією самого МБРР, причому технічна допомога (експертиза) входить в умови надання кредитів. Обумовлюється також необхідність допомоги, типи проектів, потреба у фінансуванні тощо.
Вступ України до Міжнародного валютного фонду забезпечив їй членство в МБРР завдяки чому наша держава може залучати іноземні інвестиції для розв’язання таких актуальних проблем, як стабілізація економіки, її структурна перебудова, інтеграція України у світове господарство.
Міжнародна фінансова корпорація. МФК була заснована у 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва у країнах, що розвиваються. За станом на січень 2002 р. МФК об’єднує 170 країн-членів. Акціонерний капітал МФК формується шляхом передплати країн-членів на акції і становить 2,45 млрд. дол.. США. Передплата здійснюється пропорційно до участі у капіталі МБРР.
Основні види діяльності МФК:
фінансування проектів приватного сектора економіки країн, що розвиваються, шляхом надання позик або прямих інвестицій;
сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в мобілізації фінансових коштів на міжнародних фінансових ринках;
надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам і підприємствам країн-членів.
Фінансування компаній з часткою державної власності підпорядковане певним умовам і, зокрема, передбачає участь у підприємстві приватного капіталу та комерційну спрямованість його діяльності. МФК фінансує як місцеві компанії, так і спільні підприємства з пайовою участю іноземних та місцевих акціонерів.
МФК надає фінансування без урядових гарантій. Це обмежує державний контроль за діяльністю приватних компаній і відповідає інтересам залучення іноземного капіталу до країн, що розвиваються. МФК розділяє весь фінансовий ризик щодо проектів зі своїми партнерами.
МФК проводить ринкову цінову політику і надає позики на ринкових умовах приватним компаніям. Відсоткові ставки на кредити МФК диференційовані за країнами та проектами. Звичайно період відшкодування позики становить від 3 до 15 років з відстрочкою платежів до 12 років.
МФК не тільки надає позики, а й безпосередньо здійснює інвестиції в акціонерний капітал приватних підприємств. МФК фінансує лише рентабельні проекти, які мають добрі перспективи з точки зору одержання прибутку. МФК фінансує утворення нових компаній та розвиток діяльності або модернізацію існуючих компаній за допомогою різноманітних механізмів.
Фінансування своїх операцій МФК здійснює як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів, залучених на міжнародних фінансових ринках. За рахунок власного капіталу МФК здійснює інвестиції в акціонерний капітал приватних підприємств. Для фінансування кредитних операцій МФК використовує позичений капітал. Звичайно МФК фінансує не більше 25% загальної суми видатків на проект. Загалом портфель інвестицій МФК дає можливість їй стати власником 35% акціонерного капіталу компанії. Втім МФК є пасивним інвестором. Вона ніколи не буває найбільшим власником акцій і не бере участі в менеджменті фірми.
МФК фінансує проекти в усіх секторах економіки – від туризму і телекомунікацій до сільського господарства і обробної промисловості в цілому. Водночас МФК намагається підвищити ступінь спеціалізації своєї діяльності, фінансуючи галузі, які, з точки зору МФК, мають вирішальне значення для розвитку економіки країн-реципієнтів. МФК відіграє роль певного каталізатора, прискорюючи процес прямого інвестування приватного капіталу в економіку країн, що розвиваються, за допомогою залучення фінансування боргу і капіталу приватних компаній на міжнародних фінансових ринках. Діяльність МФК в Україні зосереджена передусім на технічній підтримці малої і сертифікованої приватизації, приватизації у сільському господарстві і структурній перебудові фермерських господарств. МФК забезпечує конкретними рекомендаціями середні та великі українські підприємства відповідно до загальної програми масової приватизації, а також надає консультативну підтримку підприємцям після приватизації з питань формування стратегії їхньої діяльності, корпоративної структурної перебудови, пошуку іноземних партнерів тощо.
Міжнародна асоціація розвитку. МАР була заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування розвитку найменш розвинених країн. Цілі діяльності: подолання бідності, стабілізація та економічне зростання, захист навколишнього середовища. МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються, у вигляді кредитування окремих проектів. Кредити МАР надаються лише урядам наступного передання їх, у разі необхідності, організаціям, що відповідають за виконання проекту. Кредити МАР є безвідсотковими, мають 10-річний період відстрочки і підлягають сплаті протягом 35 – 40 років.
Власний капітал МАР формується країнами-членами, яких у 2002 р. було 162. МАР періодично перебуває у кризовому стані у зв’язку з недофінансуванням її діяльності.
Багатостороннє агентство гарантії інвестицій. БАГІ було створене у 1988 р. 42 країнами – членами Світового банку і почало свою діяльність у 1990 р. БАГІ надає іноземним інвесторам страхові гарантії проти некомерційних ризиків у країнах, які одержали інвестиції, та надає дорачі, інформаційні послуги країнам-членам щодо залучення прямих іноземних інвестицій. БАГІ передбачає захист інвесторів від збитків за чотирма напрямками: переказ валюти; експропріація; війна та громадянська непокора; розрив контракту. Стандартний поліс БАГІ зумовлює надання страхових гарантій інвестиціям на 15-річний період, який, однак, може бути продовжений у виняткових випадках до 20 років. БАГІ гарантує лише нові інвестиції, включаючи розширення вже існуючих інвестицій, а також інвестиції у сфері приватизації та фінансової реорганізації.
Під час виконання своєї програми гарантій БАГІ також співробітничає з національними агенціями зі страхування інвестицій та приватними страховими компаніями для здійснення спільного страхування та перестрахування інвестицій.
Право на гарантії БАГІ мають інвестиції в усіх галузях економіки, за винятком оборонної та тютюнової промисловості, виробництва алкогольних напоїв, інвестицій спекулятивного характеру і казино.
БАГІ також надає технічну допомогу і дорачі послуги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, щодо залучення іноземних інвестицій, поліпшення інвестиційного клімату. Преференційні послуги мають досить широкий спектр: від організації конференцій та різного роду інформаційних заходів для потенційних іноземних інвесторів до проведення досліджень з конкретних проблем інвестування і консультативної допомоги урядам у розробці та здійсненні інвестиційної політики.
Діяльність БАГІ з моменту його створення значно розширилася. Попит на послуги та гарантії БАГІ зростає у міру того, як зростають приватні інвестиції до країн, що розвиваються.
Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок. Створення МЦВІСу в 1966р., зокрема, мало на меті звільнення президента й працівників Світового банку від обов’язку бути причетними до таких суперечок. Але переважаючою ідеєю Банку при створенні МЦВІСу була віра в те, що інституція, спеціально розроблена для допомоги в урегулюванні інвестиційних суперечок між урядами й іноземними інвесторами могла б сприяти міжнародному інвестуванню.
МЦВІС був заснований згідно з Конвенцією з урегулювання інвестиційних суперечок між країнами й особами інших країн, що набрала чинності 14 жовтня 1966 р. МЦВІС має Адміністративну Раду і Секретаріат. Адміністративну Раду очолює Президент Світового банку, і вона формується делегуванням по одному представнику з кожної країни, що ратифікувала Конвенцію.
МЦВІС – незалежна міжнародна організація, однак вона має тісні зв’язки зі Світовим банком. Всі члени МЦВІСу є також членами Світового банку. Якщо уряд не зробить іншого призначення, його управляючий у Банку неофіційно займає місце в Адміністративній Раді. Витрати Секретаріату фінансуються з бюджету Банку, хоча витрати індивідуальних процесів покладаються на сторони-учасниці.
Згідно з Конвенцією МЦВІС надає допомогу в примиренні й арбітражі суперечок між країнами-членами й інвесторами, що кваліфіковані як особи інших країн-учасниць. Звернення до МЦВІСу про примирення й арбітраж є повністю добровільне. Однак відколи сторони погодилися на арбітраж зі сторони Конвенції МЦВІСу, вони не можуть ні в якій формі відмінити свою згоду на це. Всі країни – члени МЦВІСу, незалежно від того, є вони сторонами суперечки чи ні, зобов’язані визнавати Конвенцією й підсилювати рішення арбітражу МЦВІСу.