4. Вплив інфляції на економіку і соціальну сферу

Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній. Якраз через ці наслідки інфляція постійно перебуває в центрі суспільної уваги, викликає занепокоєння в підприємців, політиків, усієї громадськості.

У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.

Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.

Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей. Все це спричинює соціальну і політичну нестабільність у суспільстві.

Високі темпи інфляції виявляють серйозний негативний вплив на економічний розвиток країни, наслідком чого є:

• розладнання грошової системи, що визначається втратою національною грошовою одиницею своїх функцій. У результаті чого суб’єкти ринку переходять до використання твердої іноземної валюти або до бартеру;

• дестабілізація кредитної системи, що пов’язано із значними втратами для кредиторів внаслідок знецінення суми виданих позик;

• посилення диспропорцій в економіці, що пов’язано із переливом капіталів із сфери виробництва у сферу обігу, де оборот відбувається швидше, а від так швидше ростуть ціни;

• падіння рівня інвестицій в економіку, що зумовлено підривом стимулів до нагромадження грошей, а від так припинення процесу розширеного відтворення;

• деформація структури споживчого попиту, що визначається зростанням цінності товарів відносно грошей, а від так породжує ажіотажний попит на золото, коштовності, нерухомість, антикваріат;

• розлад фінансової системи, що пов’язано із знеціненням грошових надходжень до бюджету, тобто загострює проблему державного боргу і пошуку джерел його покриття;

• зниження платоспроможного попиту, що визначається зменшенням рівня реальної заробітної плати, котре призводить до зменшення сукупного попиту, тобто до стагнації виробництва

(спаду);

• порушення зовнішньо економічних зв’язків, оскільки

знецінення національної валюти підриває стимули до експортно-імпортних операцій і породжує втечу капіталів за кордон.

Розгортання інфляційних процесів призводить до такого загострення економічних та соціальних суперечностей, що держава починає вживати заходів для подолання інфляції та стабілізації грошового обігу.