Рекомендації по оформленню магістерської роботи

Магістерська робота повинна бути надрукована чітко та охайно машинописним способом або з використанням комп'ютерної техніки на одній стороні стандартного аркуша білого паперу (А4, 210 х 297 мм). Робота має бути переплетеною з прошиванням аркушів.

При друкуванні магістерської роботи дотримуються таких полів:

зверху й знизу - не менш 20 мм

праворуч - не менш 10 мм

ліворуч — не менш 20 мм.

Гарнітура шрифту – Times New Roman (Суг), кегль -14, колір друку - чорний, міжстроковий інтервал - полуторний при друкуванні на комп'ютері й подвійний при друкуванні на друкарській машинці. Щільність тексту повинна бути рівномірною (без розріджень і ущільнень).

Текст роботи не прийнято перевантажувати маркерами, курсивом, іншими шрифтами; зазвичай він виглядає досить одноманітно.

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ". „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", „ВСТУП", „РОЗДІЛ", „ВИСНОВКИ", „ДОДАТКИ" друкують тим же кеглем але більшими (заголовними) літерами й вирівнюють по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують із абзацного відступу (по центру сторінки не вирівнюють) маленькими літерами (крім першої великої). Крапка наприкінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не дозволяються.

Розділи позначають порядковими номерами арабськими цифрами (1,2,3). Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи позначають номером розділу і підрозділу через крапку (1.1., 1.2. або 2.1., 2.2., 2.3. і т.д.), після останньої цифри ставиться крапка. Потім в тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

За умови набору на комп'ютері прийнято виділяти структурні частини й заголовки жирним шрифтом. Відстань між заголовками розділу і підрозділу повинна дорівнювати 3-4 інтервалам, що відповідає одному пропущеному рядку при наборі на комп'ютері (3 інтервали) або при друку на друкарській машинці (4 інтервали). Відстань між заголовками і текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Виклад тексту кожного розділу, а також вступу і висновків варто починати з нової сторінки.

Кожний абзац тексту починається з червоного рядка на відстані 15 мм від лівого краю тексту.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не припускаються.

Всі сторінки роботи повинні бути пронумеровані. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, номер на першій, другій та третій сторінках не ставиться. На інших сторінках номер ставиться в правому верхньому куті арабськими цифрами.

Перелічення, при необхідності, можуть бути наведені усередині розділів або підрозділів. Перед переліченням ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією перелічення слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи, - дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації перелічення варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад 1

а) прямі методи державного забезпечення зайнятості:

1) законодавче регулювання умов наймання і використання робочої сили (трудове законодавство);

2) стимулювання створення нових робочих місць і пропозицій робочої сили;

3) заходи для заощадження і підвищення рівня зайнятості на підприємствах.

Приклад 2

а) непрямі методи державного забезпечення зайнятості:

• державна фінансова політика (асигнування і субсидії);

• монетарна політика (регулювання грошового обігу);

• фіскальна політика (зміна податкових ставок);

• виплати допомоги по безробіттю та ін.

Перелічення першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно розташування перелічень першого рівня.

Формули, що наводяться в роботі, варто нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках справа від формули. Він повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) позначає третю формулу першого розділу.

Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації таблиць і нумерації рисунків.

Цифровий матеріал, котрий студент вважає доречним помістити в тексті роботи, як правило, подається в табличній формі.

Кожна таблиця повинна мати заголовок (назву), що відображає її зміст. Нумерація таблиць здійснюється у такий спосіб: справа над назвою таблиці з великої літери пишуть слово „Таблиця" і її порядковий номер (знак „№" перед цифрою не ставиться). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в цьому розділі. Наприклад: Таблиця 1.3 - третя таблиця першого розділу.

Нумерацію таблиць здійснюють окремо від нумерації формул і нумерації рисунків.

При оформленні таблиць слід додержуватись визначених правил. Зокрема, графи таблиць нумерують арабськими цифрами тільки в тих випадках, коли в тексті є на них посилання або у випадку переносу таблиці і її продовження на наступній сторінці (у цьому випадку справа над продовженням таблиці пишуть «Продовження табл. 1.2» і ставлять той же порядковий номер, не повторюючи заголовка таблиці і найменування граф, вказують номера граф і продовжують таблицю).

Якщо всі показники, розташовані в таблиці, мають ту саму одиницю виміру, то її виносять у заголовок таблиці. Якщо використовуються показники з різними одиницями виміру, то у відповідних графах або рядках таблиці одиниці виміру вказують окремо.

Таблицю розташовують у тексті роботі після першого посилання на неї. Розрахункові таблиці, що мають великий обсяг, не рекомендується розташовувати в тексті головної частини, доцільніше буде винести їх у додатки, але з обов'язковими посиланнями на них у тексті.

Посилання в тексті повинні бути на всі таблиці. Розташовувати в роботі таблиці, які не мають заголовків, нумерації, або на які відсутні посилання в тексті, не дозволяється.

Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або поперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків і т.д., розташований в основній частині дипломної роботи, оформляється у такий спосіб: внизу під ілюстрацією пишуть з великої літери слово ,,Рис", ставлять порядковий номер (знак „№" перед цифрою не ставиться). Далі, продовжуючи той самий рядок, з великої літери пишуть назву рисунка, який повинен відобразити його зміст.

Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка в даному розділі (наприклад: „Рис. 2.1" - перший рисунок другого розділу).

Якщо ілюстрація не помішується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрацій поміщають на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці і під ними вказують: „Рис.__, сторінка___".

Нумерація рисунків ведеться окремо від нумерації таблиць і нумерації формул.

Ілюстративний матеріал розташовують у відповідному підрозділі тільки після посилань на нього. У тексті магістерської роботи повинні бути присутні посилання на всі розміщені рисунки.

У тексті обов'язково повинні бути зроблені посилання на джерела, з яких була узята яка-небудь статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що наведені в магістерській роботі. Посилання на першоджерела виконуються за допомогою квадратних дужок, в яких вказується порядковий номер джерела в списку використаних джерел (наприклад: [6] ).

Перелік джерел інформації, які були використані під час виконання роботи, оформляють в установленій послідовності: або за алфавітом (відповідно до українського, російського або латинського - для іноземних видань - алфавітом), або по порядку посилання у змісті роботи.

Додатки до магістерської роботи оформляють у такий спосіб: посередині сторінки з першої великої літери пишуть слово „Додаток" і вказують велику літеру, що позначає додаток. Тобто додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком Ґ,Є,3,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Послідовність розташування додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті роботи.

Всі додатки, незалежно від їхнього характеру (звітні форми, розрахунково-аналітичні таблиць, громіздкі ілюстративні схеми, комп'ютерні розрахунки і т.д.), повинні мати заголовок, у якому відображений зміст інформації, що містить той або інший додаток. Заголовок друкується рядком нижче слова „Додаток А" вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною дипломної роботи наскрізну нумерацію сторінок. Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рис. Г.З - третій рисунок додатка Г; Таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А. 1) - перша формула додатка А. Якщо в роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється відповідно вимогам до документа даного виду, його копію розміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед копією документа розміщують лист, на якому посередині друкують слово „ДОДАТОК__" і його найменування (при наявності), у правому верхньому куті сторінки проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи (не торкаючись власної нумерації сторінок документа).

Якщо в роботі два і більше додатки, то перед додатками поміщають сторінку, на якій посередині друкують слово „ДОДАТКИ".

Посилання на додатки в текстовій частині магістерської роботи є обов'язковими.

При наявності у студента довідок про впровадження, авторських свідоцтв, актів впровадження і т.д., їх (або їхні копії) теж поміщають у додатки до роботи.