- •Методичні вказівки
- •Зміст дисципліни за модулями і темами Модуль 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача.
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •Тема 5. Попит і пропозиція, їх взаємодія
- •Модуль 2. Теорія виробництва, теорія ринкових структур
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва.
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Тема 9. Монопольний ринок
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •12.3. Визначення ренти на землю на ринку досконалої конкуренції
- •Рекомендована література Основна
Зміст дисципліни за модулями і темами Модуль 1. Теорія поведінки споживача
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
Програмні питання:
Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки.
Мета, завдання і зміст дисципліни.
Разом із багатогранним прогресом людства розвивається й економічна теорія, що на сьогодні складається з певних напрямків, кожен з яких виконує специфічні завдання. Надскладна економічна система досліджується та теоретично узагальнюється в різних видах аналізу. Серед видів теоретичного аналізу можна виділити такі:
сутнісний, завданням якого є формулювання економічних законів, тобто стійких, сутнісних, таких, що повторюються, внутрішніх зв'язків і відносин між економічними явищами;
історичний, ретроспективний, у межах якого певне економічне явище чи процес розглядається на етапах виникнення, становлення та розвитку;
кількісний, потрібний для виміру економічної діяльності, для її управління;
мотиваційний, за допомогою якого економічним агентам різних рівнів розкриваються спонукальні мотиви діяльності та прийняття рішень;
порівняльний, що дає змогу зіставити результати економічної діяльності у часі та у просторі, порівняти різні позиції, моделі тощо;
функціональний, основним призначенням якого є аналіз функціональних залежностей між основними економічними параметрами, що дає змогу прогнозувати ланцюг причинно-наслідкових зв'язків в економіці, наперед визначаючи очікувані результати рішень, що приймаються.
Розглядаючи структуру сучасної економічної теорії, варто зазначити, що сутнісним видом теоретичного аналізу займається переважно політична економія, а теорія функціонального аналізу представлена макро- та мікроекономікою.
Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами — мікросистемами (індивідами, домашніми господарствами, підприємствами, організаціями), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, де того ж, можна знайти альтернативне використання. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативності їх використання, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.
Рідкісність, або об'єктивна обмеженість, ресурсів суспільства, з одного боку, та безмежність бажань і потреб людей — з іншого, є ключовими вихідними проблемами мікроекономіки, яка може бути визначена як наука, що вивчає обґрунтування вибору самостійними економічними одиницями. При цьому мікроекономіка виходить з гіпотези про раціональність намірів, рішень і дій мікросистем, тобто йдеться не тільки про раціональність цілей економічних агентів (субстанційна раціональність), а й про раціональність способів їх досягнення (процедурна раціональність).
Головна мета даної дисципліни — сформувати у студентів знання поведінки економічних суб'єктів у ринкових умовах, озброїти їх універсальним інструментом прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених засобів та альтернативних можливостей їх використання.
У результаті вивчення курсу студент:
має розуміти універсальний інструментарій для вивчення поведінки економічних суб'єктів у ринкових умовах і методи її оптимізації;
вміти визначати, до якого розділу економічної науки слід звернутися, коли є потреба вибору за сформульованої мети, обмежених ресурсів і альтернативних можливостей їх використання;
набути знань з основ функціонування ринкового механізму, узгодження попиту і пропозиції, прагнення ринкової системи до рівноважного стану;
знати: а) принципи раціональної поведінки мікросистем на ринках;
б) термінологію та основні засоби мікроекономічного аналізу;
вміти: а) застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу ефективності функціонування самостійних господарських систем;
б) самостійно виконувати техніко-економічні розрахунки, пов'язані з обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистеми.
Отже, одне з важливих завдань курсу — скласти уявлення про те, що успіх будь-якого бізнесу залежить не тільки від наявності стартового капіталу й підприємницького хисту, а й від знання закономірностей функціонування економічних мікросистем у різних ринкових ситуаціях й вміння їх ефективно застосовувати.
Для успішного оволодіння курсом недостатньо механічного запам'ятовування певного обсягу інформації. Необхідно творчо осмислювати явища, що вивчаються. Набуті знання мають стати складовою загальної культури спеціаліста.
Запитання для самоконтролю:
Що вивчає мікроекономіка як галузь економічної теорії (на відміну від політичної економії та макроекономіки)?
Чи є проблеми вибору умов рідкісності ресурсів такою, що розглядається тільки мікроекономікою?
Як Ви розумієте поняття „субстанційна раціональність”, „процедурна раціональність”?
Чи є раціональною поведінка спортсмена, який поставив собі за мету встановити новий олімпійський рекорд?
Проблемні запитання:
Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору.
Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин.
Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.
Загальні та специфічні методи мікроекономічних досліджень.
Як вирішуються проблеми взаємодії ринкового механізму і державного регулювання в різних економічних системах?
Чи може принцип обмеженості благ застосовуватися по відношенню до окремої особи, сім’ї та усього суспільства?
