5. Право як загально соціальне явище.

Право виникає у державно організованому суспільстві й розглядається як основний регулятор сусп. відносин. У слов'янських мовах словом (терміном) «право» позначаються поняття, які відображають різні соціальні явища. Явище, що виникає та існує незалежно від держави, має загальносоціальну природу, є загальносоціальним феноменом. Інше явище, котре має ту ж назву — це наслідок виключно державної діяльності, втілення її волевиявлення. Зважаючи на це, необхідно розрізняти відповідно право загальносоціальне і, так би мовити, спеціально соціальне, умовно кажучи, юридичне.

Право – це соціальне явище, без якого є неможливим існування цивілізованого суспільства. Воно повинно відображати вимоги загальнолюдської справедливості, служити інтересам усього суспільства, а не лише його частини. Воно є мірою поведінки, яка встановлена і охороняється державою.

6. Основні права людини: поняття, види.

Права людини - це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку всього людства і мають бути загальними та рівними для всіх людей.

Права людини поділяються на:

> фізичні (право на життя, житло,належний рівень матеріального забезпечення);

> особисті (право на ім’я, честь, гідність, свободу віросповідання, переконань, сумління;

> культурні (право на освіту, виховання,авторство, наукову, художню творчість);

> економічні (право на здобуття професії, справедливу оплату праці, відпочинок)

> політичні (право на громадянство, участь у державному управлінні суспільством).

7. Система права. Правові норми.

Система права – це внутрішня організація чинних правових норм конкретної держави, яка передбачає наявність та певне взаєморозташування складових частин права, тобто поділ його на галузі, інститути та норми.

Галузь права – це сукуп юрид норм, які регулюють сферу юридичних відносин.

Інститут права – це система юрид норм, що регулюють певне коло однорідних відносин. Бувають галузеві та міжгалузеві.

Норма права є найменшою частинкою права, яке містить правило фіз. Поведінки людини і встановлює покарання за його невиконання.

Норма права складається з: гіпотези(частина норми, в якій зазначаються обставини, за яких ця норма буде здійснюватися), диспозиція(зазначає права і обов*язки суб*єктів права), санкція(зазначає заходи держ примусу у разі порушення диспозиції)

Класифікація норм права:

• За предметом і методом правового регулювання(конституційні, правові, цивільні, адміністративні)

• За часом дії (постійні, тимчасові)

• За території дії (загальнодержавні, місцеві)

• За дією на коло осіб(загальні, спеціальні)

8. Поняття, предмет та система галузі конституційного права.

Конституц право У – система правових норм, які регулюють відносини владарювання, суть яких полягає в організації держ влади та місцевого самоврядув.

Система конст права – це складна, структурована, динамічна система з притаманними їй законами, принципами побудови та функціонування. Система галузі конституційного права України тісно пов'язана зі структурою Конституції України. Але між ними є й різниця, оскільки система галузі охоплює всю сукупність державно-правових норм, а система Конституції України -лише частину цих норм.

Місце і роль конст права в системі права визначається перш за все тим, що воно регулює сусп. відносини, а його норми є основоположними для всіх інших галузей права та визначають процес створення права.

Предмет конст права:

• Відносини, що визначають правовий статус людини і громадянина

• Відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов*язані з державно-територіальним устроєм

• Відносини щодо організації та діяльності держ апарату України

• Відносини, що визначають діяльність органів місцевого самоврядування

• Відносини політичного характеру

• Найважливіші економічні відносини