5. Поради студенту.

Підкреслити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований (тестовий) контроль початкового рівня підготовки студентів.

Після вивчення даної теми студенти повинні мати уявлення про онкозахворюваня, їх різновиди, класифікації, клінічний перебіг та загальні принципи діагностики і лікування.

5.1. Зміст теми.

Злоякісна пухлина - це особлива патологічна форма проліферацїї клітин, спричиненої спонтанними чи індукованими змінами генома клітини, що характеризується схильністю до неконтрольованого росту, незавершеної диференціації, а також до інвазії та деструкції прилеглих тканин і формування віддалених метастазів.

Класифікації онкологічних захворювань.

Система TNM

Т (tumor, первинна пухлина)- розміри та ступінь місцевого поширення. Виділяють: Tx,To,Tis,T1-4

N (nodulus, регіонарні лімфатичні вузли)- відсутність чи наявність метастазів, ступінь їхнього ураження.

М (metastasis, віддалені метастази)- наявність чи відсутність віддалених метастазів.

G- диференціація пухлини

G1- високодиференційована;

G2- помірнодиференційована;

G3- низькодиференційована;

G4- недиференційована.

R- резидуальна (залишкова) пухлина.

Rх- недостатньо даних для визначення р/п;

Rо- р/п відсутня;

R1- залишкова пухлина визначається лише мікроскопічно;

R2- пухлина визначається макроскопічно (візуально, пальпаторно)

Клініко-анатомічна класифікація

Доклінічна стадія (0)- Тis, пухлина не проростає базальної мембрани.

1 клін.стадія- Т невеликих розмірів, яка знаходиться в межах тканини органа, де вона виникла. Відсутні регіонарні та віддалені Mts.

2 клін.стадія- Т дещо більших розмірів, без виходу за межі органа. N та М не визначаються; або розміри і пошире- ність як в 1 клін. стадії, проте є поодинокі N;

3 клін.стадія- Т дещо більших розмірів, як в 2 клін.стадії, наявні N, проте без проростання в сусідні анатомічні структури і без М;

4 клін.стадія- наявні М, навіть без даних про N.

Клініко- статистична класифікація

Група 1а- усі хворі, в яких лікар запідозрив рак;

Група 1б- усі хворі з передраковими станами;

Група 2- хворі на рак із визначеним діагнозом, що потребують відповідного лікування;

Група 2а- хворі, лікування яких має бути радикальним;

Група 3- практично здорові люди, які пройшли радикальне лікування і в даний час не мають ознак наявності пухлини.

Група 4- хворі з первинно- запущеним процесом, або ті, у кого лікування виявилось неефективним.

На даний час єдиної теорії виникнення пухлин не існує. Прихильники вірусної теорії вважають, що пух­линний ріст спричиняється специфічними вірусами. Експерементально створені моделі онкологічних захворювань у тварин. Згідно цієї теорії канцерогені речовини відіграють другорядну роль, викликаючи в тканинах зміни, що сприяють розвитку вірусної хвороби. Пізніше ця теза переросла в вірусно-генетич­ну теорію рака.

Згідно поліетіологічної теорії, до виникнення пухлин при­зводять не окремі фізичні, хімічні та біологічні подразники, а їх сумарна дія на організм. Провідна роль відводиться пато­логічній регенерації тканин, яке виникає при повторній не­сприятливій дії подразника. Засновником теорії хронічного по­дразнення був Р.Вірхов.

Певне значення в розвитку пухлин надається природженим і конституційним факторам (генетична схильність, ендокринні порушення, залишки ембріональних тканин).

Прихильники ембріонального походження пухлин вважають, що пухлини утворюються з ембріональних клітин, котрі тривалий час знаходилася в стані анабіозу. В ре­зультаті дії хімічного або механічного подразника починається їх стрімкий ріст з утворенням пухлини.