2. Право на ім’я.

Автор самостійно обирає спосіб зазначення свого імені та може вимагати від інших зазначення належним чином свого імені на творі та його примірниках або згадування під час кожного публічного використання твору, якщо це практично можливо.

Існує три способи реалізації права на ім’я:

1) зазначення справжнього імені автора;

2) зазначення вигаданого імені (псевдоніма);

3) не зазначення імені автора (анонімне використання).

Вибір псевдоніма – справа добровільна, причин для цього може бути безліч. В деяких ситуаціях він може захистити журналіста.

Анонімні публікації в пресі – це стислі інформаційні повідомлення, що не охороняються авторським правом, і редакційні статті –передовиці. Такі статті сприймаються читачем як редакційні, тобто в них висловлюється колективна позиція редакції.

Спосіб зазначення імені автора - його власна справа.

При співавторстві послідовність зазначення авторів твору має бути узгоджена з ними окремо.

У наукових колах заведено розташовувати імена авторів, виходячи з їхніх заслуг, посад і вчених звань. Інколи таке співавторство межує з відвертим за авторством – зазначенням імені поважного вченого, що насправді не є автором твору.

Останнім часом в періодичних виданнях поширена практика зазначення авторів фотоматеріалів у загальному списку на останній сторінці. Такий підхід є безумовним порушенням авторських прав.

Порушенням права на ім’я є передрук твору без зазначення імені автора, що характерно для дайджестів і регіональної преси, яка використовує столичні матеріали. Видання посилаються на джерело інформації, не згадуючи при цьому імені автора. Обов’язковими є обидва елементи: і посилання на джерело інформації, і зазначення імені автора.

Обов’язковим є зазначення автора у титрах телепрограми чи оголошення його імені в разі передання твору в ефір радіостанції. Ігнорування телеканалами цієї умови є порушенням права автора на ім’я. Наприклад, композитор Є. Савенков написав для телесеріалу „Бідна Настя” романс „Я вас люблю” та романтичну пісню „О, коли б моя туга”. Однак під час демонстрації (а пісні в серіалі прозвучали понад 120 раз) його ім’я жодного разу не було зазначено в титрах.. Автор подав позов до суду з приводу порушення компанією СТС його немайнового права на ім’я та отримав грошову компенсацію за завдані збитки.

3. Право на збереження цілісності твору.

Автор твору має право вимагати збереження цілісності твору та протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора. Це право для автора є чи не найбільш уразливим, адже специфіка створення періодичних видань і телерадіопередач, яка поляга обмеженому обсязі шпальти (ефіру) й оперативності подання інформації, зумовлює внесення істотних змін до журналістського матеріалу, нерідко без його дозволу.

Цікаво, що вже в Стародавній Греції існували правила, майже аналогічні до сучасного права на збереження цілісності твору, здійснювався контроль за відповідністю театральних вистав справжньому задуму авторів. Проблема дотримання цього права піднімалася й авторами. І сьогодні при використанні продукції ЗМІ, на жаль, виникають порушення: адаптація публікації для Інтернет-версії видання; оздоблення матеріалу ілюстраціями та коментарями; верстка, що змінює структуру твору; винесення компромативних фраз із контексту тощо.

Бернська конвенція, учасницею якої є і Україна, теж визначає серед моральних прав автора „право вимагати визнання свого авторства на твір і протидіяти будь-якому викривленню, перекрученню чи іншій зміні цього твору, а також будь-якому іншому зазіханню на твір, здатному завдати шкоди честі чи репутації автора”. Законодавство України запроваджує поняття „цілісність твору” та не ставить його в залежність від порушення честі та репутації автора.

Вирішення проблеми дотримання прав авторів пов’язане з імовірною втратою каналами величезних прибутків, отож ситуація вирішується неохоче. Керівники українських каналів наголошують на тому, що заборона переривання рекламою телепродукції на українських каналах лише спрямує хвилю рекламодавців на російські канали, ретрансляція яких здійснюється в Україні. Закон України „Про рекламу”, фактично, законодавчо закріпив сприятливі умови для порушення цілісності аудіовізуальних творів, дозволивши переривання останніх анонсами телепродукції та інформаційними матеріалами.

Реалізація права на збереження цілісності твору полягає в наступному. Організації мовлення, маючи намір під час показу фільмів демонструвати рекламні вставки, звертаються за відповідною згодою до авторів. У разі ж, якщо автор відмовив у такому дозволі, від показу його твору утримуються. Це означає, що з економічного погляду автори, котрі борються за свої немайнові права, залишаються у програші та, фактично, в ізоляції, не маючи змоги демонструвати свої твори.

Висновки.

Автори творів володіють особистими немайновими і майновим правами. До особистих немайнових прав авторів належать право авторства, право на ім’я, право на псевдонім, право на збереження цілісності твору, право протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору. Особисті немайнові права виникли ще в стародавньому світі, являються актуальними і сьогодні. Серед всіх особистих немайнових прав найбільш уразливим, яке важко захистити, являється право на збереження цілісності твору і право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, особливо в сфері телевізійного мовлення.

☻ Обговоріть у групі при підготовці до практичного заняття:

Китайський письменник-фантаст має намір відсудити 1 млрд юанів (147 мільйонів доларів) у творця фантастичного бойовика «Аватар» Джеймса Кемерона за плагіат. 07.03.2010 р. китайські ЗМІ повідомили, що, автор наукової фантастики Чжоу Шаомоу подав позов до Народного суду Пекіна, в якому звинуватив творців аватара в тому, що зміст фільму на 80% є запозиченням з написаної ним у 1997 році книги «Легенда блакитної ворони». На його думку, збіги стосуються як опису місця дії картини, так і її героїв. Ображений автор запросив компенсацію в розмірі 147 мільйонів доларів. Про те, чи прийнято позов до розгляду столичним судом, не повідомляється. Разом з тим, за інформацією місцевих юристів, якщо суд почне розгляд, буде виконана величезна робота по співставленню змісту книги письменника і кінострічки. Як зазначає адвокат Лю Яньюй, для винесення остаточного рішення про плагіат, крім виявлення ступеня збігу двох творів, необхідно буде ретельно вивчити і їх різночитання. Користувачі Інтернету сходяться на думці, що заява до суду носить скоріше характер самореклами. Вони вважають, що багато науково-фантастичних історій, подібні «Аватару» не нові і давно мали свої аналоги у світовій літературі.

Нагадаємо, дія епічної драми «Аватар» розгортається на планеті Пандора і є версією цивілізаційної війни за ресурси. Стрічка «Аватар», представлена в дев'яти номінаціях на премію Американської кіноакадемії (отримала 3 «Оскари» в другорядних номінаціях – за спец ефекти, роботу оператора і художника-постановника). Вона вийшла на широкий екран 17 грудня 2009 року. Бюджет фільму - понад 230 мільйонів доларів, а касові збори перевищили 1,6 мільярда доларів, побивши попередній рекорд, встановлений самим Кемероном з його стрічкою «Титанік». Картина і її творець вже отримали престижну кінопремію Золотий глобус.

Що ви думаєте з цього приводу?

Чи згодні ви з думкою китайського автора, що в даному випадку ми маємо справу з плагіатом?

Доведіть свою думку.

Лекція 6. (2 години)