II, III медичні, фплзсу, медико психологічний

Київ 2011

Знання і вміння здійснювати догляд за хворими з гнійною патологією відіграє велику роль в майбутній професійній діяльності медичного працівника, оскільки є основою виконання лікарських процедур та маніпуляцій. Впровадження антисептики запобігає розвитку та допомагає ліквідації інфекційних ускладнень. Пояснює закономірності виникнення та перебіг запального процесу, сприяє розробці комплексу відповідних профілактичних заходів. Допомагає опануванню навиками догляду за хворими.

2.Конкретні цілі:

Аналізувати основні фактори, що сприяють розвитку гнійної патології, заходи профілактики та діагностики післяопераційних ускладнень.

Пояснювати суть антисептики її загальні положення та джерела контамінації. Види сучасної антисептики. Класифікувати антисептики по групах, підгрупах.

Визначити джерела інфекції та шляхи її передачі;

Запропонувати, ознайомитися із формуванням загальної реакції організму на запалення. Мати уявлення про неспецифічну резистентність організму.

Класифікувати сучасну гнійну інфекцію та відповідні хімічні і біологічні засоби антисептики, а також засвоїти їх механізм дії та методи застосування.

Трактувати:

- загальні положення та принципи гнійної хірургії;

- поняття про внутрішньогоспітальну інфекцію та її поширення в хірургічних стаціонарах;

- паталогоанатомічні зміни в тканинах при гнійній патології;

- особливості клінічної симптоматики при різних формах гнійної інфекції;

Малювати схеми розвитку окремих патологічних станів, їх дренування та

графіки динаміки життєво важливих показників.

Пояснювати місце та завдання, які стоять перед функціональною одиницею хірургічного відділення — гнійною перев’язочною.

Засвоїти устрій, обладнання та режим утримання і роботи гнійної перев’язочної. Організувати різні види прибирання в процесі роботи.

Опанувати транспортування хворих із палати в гнійну перев’язочну, перекладання із каталки на операційний стіл.

Засвоїти методику виготовлення серветок, тампонів, кульок; підготувати операційну білизну та перев’язувальний матеріал для стеріалізації.

Ознайомитися з основними хірургічними інструментами та їх призначеннями (пінцети, зажими, ножиці, зонди, різні види дренажів та інше.).

Оволодіти технікою забору матеріалу на посів та чутливість мікрофлори до антибіотиків; навчитись промивати гнійні рани антисептиками.

Оволодіти основними прийомами догляду за хворими в гнійній перев’язочній.

Скласти і проаналізувати дії медперсоналу хірургічних відділення при підозрі або встановленні діагнозу анаеробної інфекції.

Забезпечити правильну утилізацію перев’язувального матеріалу забрудненого гнійними виділеннями.

3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Мікробіологія

Визначити стійкість вегетативної флори до ігемператури променевої енергії, хімічних ечовин

Мікробіологія

Володіти елементами бактеорологічних ослідженьКонтроль стерильності.

Біохімія

Обмін речовин Вміти інтерпретувати ан.крові, сечі, рівень укрзв крові та сечі.

Патанатомія

Порушення трофіки тканин. Порівняти особливості аталогоанатомічнихзмін шкіри.

Фармакологія

Порівняти фармакологічну дію необхідних нтисептичнишрепаратів.

Студент повинен мати уявлення:

- про загальну реакцію організму на запалення;

- сучасну класифікацію гнійної інфекції;

- про неспецифічну резистентність організму;

- про загальні положення та принципи гнійної хірургії;

- про анатомо- фізіологічні особливості областей, де локалізується паталогічний процес.

Студент повинен знати:

- джерела контамінації;

- шляхи проникнення і поширення інфекції в організмі хворого;

- поняття про внутрішньогоспітальну інфекцію;

- шляхи поширення внутрішньо лікарняної інфекції в хірургічних стаціонарах;

- основи бактеріології;

- основи антисептики, її види та методи реалізації;

- патологоанатомічні зміни в тканинах при гнійній патології;

- різні види пов’язок;

- види дренажів;

- знати основні класи антисептиків, препарати та засоби і способи їх застосування.

Студент повинен вміти:

- забезпечити гігієну тіла, натільної та постільної білизни;

- надати хворому функціонально вигідне положення в ліжку;

- правильне щадяще транспортування хворих в гнійну перев’язочну;

- здійснювати основні прийоми фізичної антисептики;

- здійснювати основні прийоми механічної антисептики;

- проводити профілактику пролежнів;

Опанування практичних навичок студентом:

- налагодити освітлення перев’язувального поля;

- ознайомитися з основними хірургічними інструментами та їх призначенням (пінцети, зажими, ножиці, зонди, дренажі та інше.

- навчитись промивати гнійні рани розчинами антисептиків;

- оволодіти технікою забору матеріалу на чутливість мікрофлори до антибіотиків;

- оволодіти окремими технічними прийомами при перев’язках хворих (тримати пінцет, користуватись зажимом та інше);

- провести ревізію рани зондом;

- опанувати класичні прийомі перев’язок хворого з гнійною патологією, з дотриманням асептики і антисептики.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Контамінація

Проникнення мікробів в організм людини (мікробне забруднення).

Асептика

Комплекс засобів та організаційних методів спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів в рану.

Антисептика

Комплекс засобів та організаційний методів спрямованих на боротьбу з існуючою інфекцією в рані.

Перев’язочна

Приміщення, кімната, яка по санітарним нормам має підлогу та стіни покриті кахлем, столи, покриті масляними фарбами, придатні для миття та санітарної обробки.

Пролежень

Омертвіння ділянки шкіри та підшкірного жирового прошарку або слизових оболонок з утворенням виразки

Перев’язувальний матеріал

Виготовлення із гігроскопічної тканини різні вироби, які застосовуються в хірургічній практиці для висушування ран, зупинки кровотечі, видалення раневого місту, для накладання і закріплення пов’язки.

4.2. Теоретичні питання до заняття.

1. Поняття антисептики.

2. Які фактори порушення індивідуальної гігієни медперсоналу сприяють розповсюдженню інфекції у відділенні.

3. Поняття носійства та пов’язанні з ним адміністративні та лікувальні проблеми.

4. Як уникнути зараження Інфікованим матеріалом при перев’язках, та прибиранні відділенні.

5. Що включає в себе поняття гігієна медперсоналу.

6. Які ви знаєте методи досліджень та обстежень медперсоналу на предмет виявлення інфікованих або носіїв інфекції.

7. Внутрішньолікарняна інфекція поняття та її причини.

8. Біологічна антисептика та її види.

9. Хімічна антисептика: антисептики — галогени, окислювачі, кислоти та луги, препарати важких металів, феноли, барвники, похідні нітрофурану та інше.

10. Принципи антибіотикотерапія.

11. Практичне значення антисептики в повсякденній діяльності лікаря.

12. Історичні етапи становлення та розвитку антисептики.

4.3.Практичні роботи (завдання), які використовуються на занятті:

1. Транспортувати хворих в перев’язочну;

2. Укладка хворого на перев’язочному столі відповідно до зони виконання перевязки;

3. Обробка рук для виконання перев’язки;

4. Вміти одягнути стерильний халат;

5. приготувати набір для промивання рани та дренажів;

6. Приготувати набір для виконання перев’язки;

7. Техніка виконання перев’язок (зняття попередньої пов’язки, видалення змертвілих тканин та гнійних плівок, обробка операційного поля та інше);

8. Накладання пов’язки;

9. Взяття матеріалу на бактеріологічний контроль;

10. Техніка виготовлення кульок, серветок, та інше;

11. Різні види прибирання в гнійній перев’язочній.

12. Утилізація перев’язочного матеріалу.

13. Змоделювати дії медперсоналу при підозрі або встановленні діагнозу анаеробної інфекції у хворого.

5. Зміст теми.

Гнійно-септичні процеси є частими і грізними ускладненнями відкритих пошкоджень. Причиною розвитку їх є мікробне забруднення рани — контамінація.

Патогенні мікроорганізми потрапляють в рану і організм екзогенним та ендогенними шляхами. Екзогенно з навколишнього середовища, ендогенно — з вогнищ інфекції в самому організмі.

Шляхи поширення інфекцій в організмі: повітрянно-крапельний, контактний, імплантаційний та інфузійний.

Фактори, що сприяють розвитку гнійної патології:

вік: нагноєння частіше трапляється в осіб похилого віку, маса тіла: ожиріння зумовлене надлишком жирової клітковини, яка більше схильна до травматичних ушкоджень та інфікуванню через відносно гірше кровопостачання.

Недостатність харчування: дефіцит пластичних матеріалів (білків) зменшують реперативні процеси в рані.

обезводнення організму приводить до порушення електролітного балансу, оксегинації крові, внутрішньоклітинного метаболізму та інше.

іммунодефіцит будь-якого походження сприяє інфікуванню. Хронічні захворювання: цукровий діабет сприяє сповільненню перебігу раньового процесу.

Антисептика система міроприємств направлених на боротьбу з мікробами, які попали в рану, що дозволяє зменшити небезпеку розвитку інфекції (профілактика), або обмежити ймовірність її поширення (терапія).

Види сучасної антисептики: механічна, фізична, хімічна, біологічна, та змішана.

Методи механічної антисептики: хірургічна обробка ран (первинна і вторинна); перевязка рани: туалет, промивання, заміна повязки; видалення чужерідних тіл; вскриття і опорожнення гнійників; обробка пульсуючою струменою з антисептиками. Методи фізичної антисептики: використання феномену гігроскопічності та капілярності (марлеві випускники, марлеві повязки та інше); використання феномену сполучних посудин і вакууму (трубчаті дренажі та інше); застосування феномену реактивної гіперемії; фізіотерапевтичні впливи: струм ультрависокої частоти (УВЧ); ультрафіолетове опромінення; ультразвук; електрофорез; лазерне випромінювання; іонофорез; протизапальна проминева терапія; вплив надвисоких частот (СВЧ, КВЧ).

Група речовин для хімічної антисептики: галоїди, кислоти, окислювачі, солі важких металів, спирти, барвники, похідні — нітрофурану, сульфаніламіди, похідні -хіноксаліну, комбіновані антисептики (первомур та інші). Знати по одному-два основних представники, що застосовуються в даний період.

Біологічна антисептика включає: антибіотики (мають бактеріоцидну і бактеріостатичну дію) — група пеніціліну, цефалоспорини, тетрацикліну, аміноглюкозиди, макроліди; привести по два-три представники кожної групи, як приклад. Іммуні препарати: іммуні сироватки, імуноглобуліни, бактеріофаги, вакцини, анатоксини. Стимулятори механізмів неспецифічної резистентності (опірності) організму: рослинні та тваринні стимулятори.

Методи реалізації хімічної і біологічної антисептики: поверхневий — змазування, розпилювання, пов’язка з розчинами, мазями; внутріпорожнинний — промивання, інстиляція і ірригація; ентеральний, — через шлунковокишковий тракт; парентеральний -підшкірний, в/м’язовий, в/венний, в/артеріальний, ендолімфатичний. Методи реґіонарної перфузії.

Основні принципи антибіотикотерапія:

етіотропність; якщо інфекція та її антибіотикочутливість невідомі — застосовують антибіотики широкого спектру дій; перевага надається монотерапії;

перед застосування в/мязово чи в/венно — виконання і оцінка внутрішкірної проби;

один препарат не більше 7-10 діб при його ефективності.

- заміна антибіотика при його клінічній неефективності чи при оцінці антибіотикограми після її отримання.

- супутня антимікотична профілактика чи терапія (препарати флуконазолу, ністатину та інше).

Перев’язочна - це функціональна одиниця в структурі хірургічного відділення, де здійснюються перев’язки інфікованих ран хворим.

Приміщення: кімната яка по санітарним нормам повинна мати підлогу покритою плиткою; стеля — пофарбована масляними красками зручними для миття та санітарної обробки; стіни — викладені кахлем.

Методи транспортування — пішки самостійно, на кріслі-каталці, носилках.

Оснащення перев’язочної: перев’язочний стіл, стіл для хірургічного інструментарію, бікси, маленький стіл для розчинів, освітлена лампа, посуд для використаних перев’язочних засобів, посуд для замочення дренажів та лотків, для використаних рукавичок, посуд для замочення використаного інструментарію, валізи для чистої білизни, валізи для використаної білизни, бактерицидна лампа для УФО, халати для медсестри та хірурга, набір гумових рукавичок, кондиціонер та інше.

Об’єм хірургічних втручань і маніпуляцій, які виконуються в перев’язочній: зняття швів, видалення дренажів, промивання дренажів, встановлення дренажів, ревізія рани, накладання при необхідності вторинних швів та інше.

Утилізація перев’язочного матеріалу та прибирання гнійної перев’язочної:

- використаний перев’язочний матеріал збирається і замочується в спеціальній посуді в розчині 0,2 % хлоранатаїну, а потім утилізуються в спеціальних печах за межами лікарні.

- не рідше трьох разів на день проводиться вологе прибирання приміщень та обладнань.

- один раз в тиждень проводиться генеральне прибирання.

Співробітники працюють в халатах, масках, шапочках, в хірургічних рукавичках, фартухах і при необхідності в захисних окулярах.

Кожні дві години згідно графіку проводиться ультрафіолетове опромінення.

На видному місці має висіти список хворих які перенесли гепатит і знаходяться на даний момент в стаціонарі.

Широко застосовуються миючі розчини та засоби дезінфекції рук, шкіри (включаючи руки хірурга та операційне поле), та інструментів фірми „Боде Хемі ГмбХ» (Гамбург, Німечинна).

- Стериліум № Р-1108 - для хірургічної та гігієнічної обробки рук: бактерицидний, фунгіцидний, туберколоцидний; інактивує віруси гепатиту В, герпесу та інше. Дія пролонгована до 3 годин.

- Кутасепт Г № Р-1107 — засіб подібний до попереднього. Залишкова дія до 5 годин.

- Бактолін Бейзік № Р-1915 — емульсія з дизенфікуючими властивостями для

обробки рук медперсоналу. Не викликає алергічних реакцій.

- Бодефен - засіб для дезінфекції інструментів.

- Бациллол плюс - засіб знезараження поверхонь та матеріалів.

Дії медперсоналу хірургічного відділення при підозрі або встановленні діагнозу анаеробної інфекції у хворого:

- хворого поміщають в окрему палату;

- закріплюється окрема медсестра, лікар;

- перед входом в палату кладуть ковбик змочений 6 % розчином перекису водню;

- для хворого виділяється окреме судно, посуд, бікс із інструментами та перев’язувальним матеріалом (помаркувати та використовувати тільки для хворого). Знезараження проводити в палаті 6 % розчином перекису водню — 60 хвилин. Посуд кип’ятять в 2 % розчині кальцинованої соди — 90 хв. Постільну білизну перед пранням знезаражують 6 % перекисом водню — 60 хв.

- двічі на добу в палаті проводять прибирання 66 % перекисом водню та 0,5 % миючим засобом (будь-яким).

- перед входом в палату медперсонал одягає одноразовий халат, шапочку, бахали, маску, рукавички (весь одяг після знезараження в 6 % перекису — 60 хв., спалити).

- всі перев’язки та маніпуляції хворому проводять в палаті, інструменти та перев’язувальний матеріал знезаражують в 6 % перекису водню — 60 хв. Забороняється переміщення хворого по відділені.

- після виписку хворого в палаті проводиться заключна дезінфекція (всі предмети в палаті: стіни, підлога, вікно, стеля обробити 6% перекису водню + 0,5 % миючого засобу). Увімкнути бактерицидну лампу на дві години. Матрац, подушку, ковдру зібрати в цератовий мішок та відправити на дезкамерну обробку.

6. Матеріали для самоконтролю.

А. Завдання для самоконтролю. Питання:

Дати загальну характеристику основним історичним етапам становлення та розвитку

асептики та антисептики.

Дати визначення поняття антисептика.

Шляхи виникнення екзогенною та ендогенною інфекцією у хірургічних хворих.

Функціональні структури гнійної перев’язочної.

Гнійна перев’язочна, загальні особливості організації її роботи.

Які захворювання можуть розвинутися у хворого при користуванні забрудненими

інструментами.

Об’єм хірургічної допомоги в гнійній перв’язочній.

Санітарно гігієнічні норми гнійної перев’язочної.

Види дренажів (трубки, Із рукавиць резинових, комбіновані та інше.

Перерахувати посуд в якому замочують використаний матеріал та інструменти під час

перев’язок.

Завдання:

Перерахуйте види прибирання в гнійній перев’язочній.

Намалюйте схему розташування основних структурних одиниць гнійної перев’язочної

(перев’язувальний стіл, стерильний столик та інше).

Назвіть параметри зовнішнього середовища функціонування гнійної перев’язочної

(вологість, швидкість повітря, температура та Інше).

Б. Ситуаційні завдання.

1. Проаналізувати ситуації можливих шляхів попадання інфекції у рани і

намітити методи реалізації антисептики.

2. Чи можливе виконання перев’язки в умовах чистої перев’язочної при

наявності в рані ознак гнійного запалення.

3. Змоделювати методи які забезпечать попередження заносу інфекції в

хірургічне відділення.

4. Ознайомитися з методами ліквідації джерел інфекції в стаціонарі.

В. Тестові завдання в об’ємі „Крок 1″ та „Крок 2″.

Тест № 1. для розвитку інфекційного процесу в рані необхідно, щоб загальна кількість мікробів в 1г тканини перевищила „критичний рівень», який складає:

А. 105-107;

В104-106;

С. 105;

D. 105-106;

Е. 103-104.

Тест № 2. Говними збудниками внутрішньолікарними інфекції є:

А. Стрептококк, протей, стафілокок;

В. Синьогнійна палочка, пневмококк;

С. Протей, стафілококк, синьо гнійна полочка;

D. Синьогнійна палочка, клебсієла, кишкова палочка;

Е. Диплококк, фузобактерії.

Тест № 3. Який антисептик найбільш ефективний для подавлення росту синьо гнійної палочки:

А. Препарати йоду;

В. Розчин 3% борної кислоти;

С. Препарати срібла;

D. Фурацилін 1: 5 000

Е. Леваміколь.

Тест № 4. При окрашенні по Грамму класичні збудники клострадіальної анаеробної інфекції виглядають:

А. Грампозитивні кокки;

В. Грамвідємні кокки;

С. Грам позитивні палочки;

D. Грамвідємні палочки;

Е. Спірохети.

Тест № 5. Які мікроорганізми викликають неклостридіальну анаеробну інфекцію в рані?

А. Бактероїди, фузобактерії;

В. Протей;

С. Пептомтрептококки;

D. Стафідлококки;

Е. Біфідобактерії.

Тест № 6. При яких ранах найчастіше спостерігаються інфекційні ускладнення?

А. Різані рани;

В. Колоті рани;

С. Вогнепальні рани;

D. Колото-різані рани;

Е. Рвано-забитІ рани.

Тест № 7. Хворий К. 75 років 10 годин тому переніс операцію з приводу гнійника правого стегна. Самостійно пересуватися не може. Яким способом потрібно його транспортувати дот гнійної перев’язочної:

А. Самостійно;

В. Крісло-каталка;

С. ноші;

D. Каталка

Е. Самостійно з допомогою санітарки.

Тест № 8. Дезінфекція поверхонь при ліжкових тумбочок в гнійній перев’язочній здійснюється:

А. 70° розчину спирту;

В. 0,2 % хлорантаіна;

С. 3% розчину йоду;

D. в первомурі;

Е. 90° розчину спирту.

Тест № 9. Знезараження повітря в гнійній перев’язочній здійснюється бактерицидною лампою на протязі:

А. 30 хв.;

В. 10 хв.;

С. 60 хв.;

D. 45 хв.;

Е. 90 хв.

Тест № 10. Знезараження перев’язочного матеріалу з кров’ю здійснюється:

А. 70° розчину спирту;

В. 0,2 % хлоранатаїні на протязі 1 год. і утилізується;

С. 3% розчину йоду;

D. в первомурі;

Е. 90° розчину спирту.

6. Рекомендована література.

1. Тематичний лекційний матеріал та тематичний цикл практичних занять кафедри

загальної хірургії №1 НМУ.

2. „ Загальна хірургія», ред. С.П.Жученка, М.Д. Желіби, С.Д.Хіміча - Київ,

„Здоров»я», 1999 р.

3. „ Загальна хірургія», ред. М.ПЛеренька — Київ, „Здоровая», 1996 р.

4. „ Загальна хірургія», ред. М.П.Черенька — Київ, „Здоров»я», 2004 р.

5. «Общая хирургия» , С.В. Петров — Москва, «Геотар», 2005г.

6. „Методичні рекомендації до практичних занять з загальної хірургії з доглядом за

хворими». В.О.Шидловський. — Тернопіль, 1994 р.

7. „Пропедевтика хірургічних захворювань». В.О.Шидловський.- Тернопіль, 1999 р.

8. „Общая хирургия», В.К.Гостищев,М., „Медицина», 1997 р.

9. „Общая хирургия», В.С.Голованов,М., „Медицина», 1997 р.

10.„Практика хірургії», ред. К.В.Манна, Р.Г.Русселя, Н.С.Вільямса, пер. з англ. М., „Медицина», 2000 р.

Рубрики: Методичні рекомендації для студентів 2 курс, Новости 06.01.2012 | admin | Комментариев нет

Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри загальної хірургії №1

Завідувач кафедри

Професор __________О.І. Дронов

„_____”______________2011р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна

Догляд за хірургічними хворими (практика)

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття №3

Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов‘язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка

Курс

2

Факультет