- •1. Національна академія наук України — вища державна самоврядна наукова організація.
- •2. Галузева наука та наука вищих навчальних закладів як необхідні ланки інноваційного розвитку країни.
- •3. Добровільні наукові товариства — важливий фактор обміну науково-технічною інформацією
- •1.Національна академія наук України — вища державна самоврядна наукова організація.
- •2.Галузева наука і наука вищих навчальних закладів як необхідні ланки інноваційного розвитку країни
- •3. Добровільні наукові товариства — важливий фактор обміну науково-технічною інформацією
1.Національна академія наук України — вища державна самоврядна наукова організація.
Перш ніж торкнутися питання діяльності НАН України, варто дати загальну характеристику структури наукових організацій, що нині діють в Україні. Насамперед, що таке наукова організація? Це — організація (установа, підприємство), що виконує наукові дослідження і розробки як основний вид діяльності або має у своєму складі підрозділи, основною діяльністю яких є виконання наукових розробок, незалежно від її належності до тієї чи іншої галузі економіки, організаційно-правової форми та форми власності. Згідно з рекомендаціями «Керівництва Фраскаті», у вітчизняній статистиці прийнята класифікація наукових організацій за секторами науки і типами організацій. КФ — це міжнародний документ, ухвалений 1963 р., який формулює методологію збору статистичних даних про наукові дослідження. Він також подає визначення для фундаментальних і прикладних наукових досліджень. У державному секторі функціонують організації міністерств і відомств (включаючи НАН України та галузеві академії), організації органів управління науковим процесом в областях та місцевих органах управління. У підприємницькому секторі — це галузеві науково-дослідні інститути (НДІ), конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні організації, промислові підприємства, дослідні бази тощо. У секторі вищої освіти — університети та інші вищі навчальні заклади (ВНЗ), НДІ, конструкторські, проектно-конструкторські організації, дослідні (експериментальні) підприємства, підвідомчі ВНЗ або міністерству освіти та науки України. У приватному (некомерційному) секторі — добровільні наукові та професійні неприбуткові товариства і асоціації, громадські організації, благодійні фонди тощо. У законодавстві України науковою організацією визнається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також громадське об'єднання науковців, що здійснює головним чином наукову, науково-технічну діяльність, підготовку наукових працівників і діє згідно зі своїми статутними документами. Національна академія наук України (НАН України) входить до державного сектора організацій, що здійснюють наукову діяльність. Академія була заснована 27 листопада 1918 року у Києві. Її першим президентом був видатний учений із світовим ім`ям В.І.Вернадський.
Упродовж багаторічної історії президентами Академії обиралися такі видатні вчені як М. П. Василенко, О. І. Левицький, В. І. Липський , Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, О. В. Палладін. З 1962 року Академію безмінно очолює Борис Євгенович Патон.
Назва Академії зазнавала змін п'ять разів. У 1918-1921 рр. вона називалася Українська академія наук (УАН), з 1921 по 1936 р. - Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936-1991 рр. - Академія наук Української РСР, з 1991 по 1993 р. - Академія наук України, а з 1994 р. - Національна академія наук України.
Українська академія наук була найстарішою з республіканських академій за часів існування СРСР. У перший рік своєї діяльності вона складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.
В Академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені, більшість із яких предметно займалися популяризацією наукових і науково-технічних знань. Це — математики Д.О. Граве, М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, Ю.О. Митропольський, механіки С.П.Тимошенко, О.М. Динник, М.О. Лаврентьєв, Г.С. Писаренко, фізики К.Д. Синельников, Л.В. Шубников, В.Є. Лашкарьов, О.І. Ахієзер, О.С. Давидов, А.Ф. Прихотько, О.Я. Усиков, астрономи О.Я. Орлов, М.П. Барабашов, Є.П. Федоров, С.Я. Брауде, геолог П.А. Тутковський, матеріалознавці І.М. Францевич, В.І. Трефілов, хіміки Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В.П. Філатов, М.Г. Холодний, І.І. Шмальгаузен, М.М. Амосов та інші.
У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К.Г. Воблий, історики М.С. Грушевський і Д.І. Яворницький, правознавець В.М. Корецький, філософ В.І. Шинкарук, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавці Л.А. Булаховський, І.К. Білодід, В.М. Русанівський, літературознавці С.О. Єфремов і О.І. Білецький.
НАН України згідно із чинним законодавством є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності Самоврядність полягає у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків тощо. Академія об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і проводить фундаментальні та прикладні дослідження з проблем природничих, технічних та соціогуманітарних наук.
Вищим органом НАН України є Загальні збори її членів. У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія, яка обирається терміном на 5 років. До складу Президії НАН України, вибори якої відбулися у квітні 2009 року, входять 35 осіб, в тому числі президент, чотири віце-президенти, головний учений секретар, 14 академіків-секретарів відділень, 15 членів Президії.
Структура. В НАН України нині функціонують 3 секції (фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук), що об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства.
В Академії діють 6 регіональних наукових центрів подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький, Західний (м.Львів), Південний (м.Одеса), Північно-східний (м.Харків), Придніпровський (м.Дніпропетровськ), Кримський (м.Сімферополь) та Інноваційний центр по м.Києву.
Західний науковий центр НАН України і Міністерства освіти і науки України — основна організуюча і координуюча ланка регіональної системи науково-технічної та інноваційної діяльності в західних областях України, орієнтованої на вирішення актуальних соціально-економічних та культурних проблем розвитку регіону. Центр об'єднує науковців восьми областей: Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. У західному регіоні функціонує 26 установ НАН України, 67 вищих навчальних закладів III та IV рівня акредитації різних форм власності, понад 200 галузевих науково-дослідних та дослідно-конструкторських установ, в яких працює понад 14 тис. співробітників, в тому числі:10 академіків, 22 члени-кореспонденти НАН України, понад 1600 докторів наук, 7000 кандидатів наук.
Пріоритетними напрямками науково-координаційної та пошукової діяльності Центру є:
системи управління та екологічного регулювання розвитку регіону, транскордонне співробітництво;
створення та освоєння ресурсозберігаючих, енергоощадних екологічно чистих технологій енергетики, приладо- та машинобудування;
розробка і впровадження технологій зміцнення конструкційних матеріалів, методів антикорозійного захисту трубопроводів;
вдосконалення виробництва калійних добрив;
підвищення нафто- та газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття;
раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і басейнів рік Дністер, Західний Буг, Тиса;
розробка і впровадження систем інформатизації областей регіону;
дослідження соціогуманітарних проблем людини, проведення моніторингу подій, визначення рейтингу політичних лідерів;
збереження та відтворення народних промислів, ремесел; дослідження мистецьких пам'яток регіону.
Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них наукові установи. В структурі НАН України діють також такі заклади: Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія", Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка, Національний дендрологічний парк „Софіївка”, Національний науково-природничий музей, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника, Національний центр «Мала академія наук України».
До структури НАН України входять також організації дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри). Всього діють 169 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази.
Співробітництво з освітніми установами. У 2012 р. укладено понад 200 договорів з вищими навчальними закладами про співробітництво, проходження виробничої та переддипломної практики студентів тощо. Погоджено майже 280 спільних наукових проектів. Понад 250 спільних з освітянами науково-навчальних структур (комплексів, центрів, лабораторій, філій кафедр тощо) широко використовують потенціал НАН України для підготовки фахівців високої кваліфікації для потреб вищої школи та НАН України.
Впродовж останніх років щорічно 1800-1900 висококваліфікованих науковців НАН України викладають у вищих навчальних закладах, з них кожний одинадцятий академік та член-кореспондент НАН України.
Координація наукових досліджень. Значний внесок в реалізацію цього статутного завдання Академії здійснюють Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень, Рада президентів академій наук України, Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при Національній академії наук України. Діяльність цих органів сприяє розробленню та реалізації узгодженої наукової політики, підготовці та внесенню у владні структури пропозицій із вдосконалення нормативно-правової бази функціонування наукової сфери, матеріально-технічної і фінансової підтримки досліджень, поліпшення кадрового забезпечення.
Науково-координаційну роботу з окремих актуальних наукових напрямів і проблем проводять громадські наукові об’єднання НАН України. Нині в НАН України працює 84 наукові ради, 19 комітетів, 14 комісій, 24 наукових товариства. Їх зусилля зосереджено на питаннях координації перспективних наукових досліджень, підготовці пропозицій та аналітичних матеріалів для державних органів влади, на організації та проведенні наукових читань, конференцій, семінарів, симпозіумів.
Впровадження наукових розробок, інноваційна діяльність. Науковими установами НАН України в 2012 році впроваджено в різні галузі економіки України майже 1700 новітніх розробок, серед яких передові технології, у тому числі інформаційні, машини, устаткування, матеріали, автоматизовані комплекси і системи, програмні продукти, бази даних і бази знань, сорти рослин, методичні рекомендації та методики, стандарти.
Національна академія наук надає важливого значення науково-технічному розвитку високотехнологічних галузей виробництва. За поданням вчених Академії виконується низка державних цільових науково-технічних програм, зокрема, з освоєння мікроелектронних технологій, впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі, застосування грід-технологій, розроблення нанотехнологій та наноматеріалів, новітніх технологій створення вітчизняних лікарських засобів тощо.
Зовнішньоекономічна діяльність установ НАН України в 2012 році полягала у виконанні майже 300 контрактів з корпораціями, компаніями, підприємствами, центрами 36 країн світу. Вона включає поставки науково-технічної продукції, трансфер технологій, здійснення науково-технологічних послуг на загальну суму понад 107 млн. грн. Серед них – реалізація комерційних проектів спільного Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О.Патона, послуги на замовлення підприємств Російської Федерації та Китаю в галузі доменного виробництва, позадоменної десульфурації чавуну, прокатного виробництва, термічної та термомеханічної обробки металу, а також у напряму запобігання аварій на металургійних підприємствах, виробництві алмазної продукції. Здійснено виготовлення вузла і деталей установок для низькотемпературних експериментальних досліджень для компанії «Engelmann Scientific Technologies» (Німеччина), розроблені методи тонкого органічного синтезу нових гетероатомних сполук та виготовлення експериментальних зразків нових типів органічних матеріалів.
У 2012 р. наукові розробки НАН України були представлені на 20 міжнародних виставках і ярмарках, зокрема, на Ганновер-Мессе, Ізмірському ярмарку, Міжнародній виставці «ЕКСПО-2012» (Республіка Корея), Харбінській міжнародній виставці науково-технічних досягнень, Міжнародній спеціалізованій виставці «Зварювання 2012» (Чехія), «Weldex/Россварка 2012» (Російська Федерація), «Portugal metal 2012» (Португалія) тощо.
В 2012 році установами Академії укладено 86 ліцензійних угод в Україні й за кордоном, отримано 722 патенти на винаходи і корисні моделі. Успішно виконано 50 науково-технічних інноваційних проектів, які були відібрані за конкурсом на початку року.
Експертна діяльність. Реалізація статусу НАН України як вищої наукової організації України передбачає її активну участь в визначенні та обґрунтуванні стратегії розвитку, шляхів реалізації різних напрямів державної політики. Останнім часом відбулося розширення науково-експертних функцій та повноважень Академії, що позитивно позначилось на якості та кількості підготовлених її фахівцями оцінок і прогнозів суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, її економічного стану, відповідних пропозицій і рекомендацій. Упродовж 2012 року установами НАН України на замовлення різних органів державної влади було надано майже 1900 експертних висновків (пропозицій, зауважень, погоджень, коментарів тощо) до нормативно-правових актів і програмних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів (наукових оцінок, прогнозів,пропозицій і рекомендацій) з різних питань суспільного розвитку.
Видавнича діяльність. У структурі Академії працюють два видавництва: ДП "НВП "Видавництво "Наукова думка" НАН України" і Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, на які припадає понад 8 % книжкової продукції Академії. У 2012 році видавництво "Наукова думка" випустило в світ 40 назв наукових монографій, підготовлених працівниками НАН України. "Академперіодика" видала 227 номерів академічних журналів загальним тиражем 54,61 тис. примірників, зокрема, 139 номерів 24 видань за програмою підтримки журналів НАН України, серед яких єдиний академічний науково-популярний журнал «Світогляд».
Упродовж 2012 р. установами НАН України видано 571 назву наукових монографій, 214 назв збірників наукових праць, 178 навчальних видань і 298 довідкових та науково-популярних. Загальна кількість статей у періодичних виданнях становила 25,4 тисячі, з них понад 23 тисячі (понад 90%) – у фахових вітчизняних і зарубіжних виданнях. За кордоном опубліковано 74 назви наукових книг та 5,4 тисяч статей у періодичних виданнях.
Поточні праці науковців публіковалися у 87 наукових журналах НАН України, а також у збірниках наукових праць, інших періодичних і серійних книжкових виданнях.
Міжнародне наукове співробітництво здійснюється в рамках 118 чинних угод, укладених НАН України з академіями, державними установами, науковими організаціями, освітніми закладами, фірмами та промисловими компаніями майже 50 країн світу. В 2012 році були укладені угоди про наукове співробітництво з Академією наук Австрії, Башкортостану та Татарстану, уточнені напрями співробітництва та узгоджені нові форми співпраці з організаціями Російської Федерації, Туркменістану. Офіційного статусу набув міжнародний транскордонний біосферний резерват ЮНЕСКО «Західне Полісся», у створенні якого взяла участь НАН України спільно з організаціями Білорусі та Польщі.
Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між спільним дослідницьким центром ЄС та НАН України на Академію покладено науковий супровід реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону на території України.
В рамках міжакадемічних угод установи НАН України виконували 200 проектів, в тому числі на основі спільних конкурсів з Російським фондом фундаментальних досліджень - 47 проектів, з Національним центром наукових досліджень Франції - 36 проектів, з Радою з науково-технічних досліджень Туреччини - 11 проектів. Крім того, спільні проекти виконуються з вченими Австрії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Болгарії, Румунії, Сербії та Чорногорії.
НАН України представляє Україну у майже 40 міжнародних організаціях, зокрема, Міжнародній асоціації академій наук (МААН), Міжнародному комітеті з космічних досліджень (COSPAR), Виконавчій раді Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО, Міжнародному союзі академій гуманітарних та соціальних наук (IUA), Всеєвропейській федерації академій наук (ALLEA) та бере активну участь у діяльності міжнародних наукових об’єднань та центрів: Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA), Європейської наукової асоціації геофізичних досліджень (EISCAT), Європейської організації ядерних досліджень (CERN), Об’єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) тощо. Вчені НАН України є активними учасниками цілої низки міжнародних програм.
Загальна кількість працюючих в НАН України за станом становить понад 40 тис.600 очіб, в тому числі майже 20 тис. наукових працівників. Серед них 2564 доктори наук та майже 8 тис. кандидатів наук. Середній вік наукових працівників становив 51,3 року, докторів наук – 63,4 року, кандидатів наук - 51,1 року.
Персональний склад. До складу НАН України входять 203 дійсних члени (академіки), 374 члени-кореспонденти та 115 іноземних членів.
Видання. У 1921—28рр. виходили «Звідомлення ВУАН», 1928—47рр. — «Вісті ВУАН».
АН УРСР випускала такі періодичні видання: «Вісник АН УРСР» (з 1947р.), «Доповіді АН УРСР» (з 1939 р.), «Український біохімічний журнал», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Украинский химический журнал», «Український ботанічний журнал», «Автоматическая сварка», «Украинский математический журнал», «Фізіологічний журнал», «Прикладна механіка», «Український фізичний журнал», «Автоматика», «Економіка Радянської України», «Український історичний журнал», «Слово і час», «Радянське право», «Народна творчість та етнографія».
