3)Яким по величині повинен бути опір заземлення

Опір заземлювального пристрою, до якого приєднано нейтраль джерела живлення або виводи джерела однофазного струму, у будь-яку пору року не повинен перевищувати 2, 4, 8 Ом відповідно для лінійних напруг 660, 380 і 220В джерела трифазного струму або 380, 220, 127 В джерела однофазного струму.

Білет № 5

1 Робоче заземлення – заземлення будь-якої точки струмоведучих частин електроустановки, яке необхідне для забезпечення роботи електроустановки в нормальних і аварійних умовах, що виконується безпосередньо або через спеціальні апараті: пробивні запобіжники, розрядники і резистори.

2 Чому = коефіцієнт реле в початковий стан

К_п = І_пов./І_спр.р.- коефіцієнт повернення, дорівнює 0,8-0,85;

І_пов. – струм повернення реле в початкове положення, який менший струму спрацюван

ня реле;

І_спр.р – струм спрацювання реле;

3Принціи батареї конденсаторів

Для забезпечення економічної роботи компенсуючи пристроїв, потребується автоматичне регулювання потужності конденсаторних батарей, яке може виконуватись в функції струму навантаження, часу доби, напруги і коефіцієнта потужності. Автоматичне регулювання в функції струму навантаження застосовується на підстанціях з різко змінним навантаженням. Пусковим органом в них є струмові реле, що налаштовані на струми спрацювання при максимальному та мінімальному навантаженні, при яких виконується відповідне включення і відключення всієї або частини конденсаторної батареї.

1 Релейним захистом називається сукупність спеціальних пристроїв та засобів (реле, вимірювальні трансформатори та інші апарати), які забезпечують автоматичне відключення пошкодженої частини електроустановки або мережі. Якщо пошкодження не являє собою безпосередню небезпеку для електроустановки, то релейний захист повинен приводити в дію сигнальні пристрої і не відключати електроустановку. Основними умовами надійної роботи релейного захисту є:

А) забезпечення селективності, тобто відключення тільки пошкодженої ділянки.

Час спрацювання захисту характеризується витримкою часу, яка забезпечує селективність. Витримка часу визначається часом дії вимикача пошкодженої ділянки і часом спрацювання захисту.

Б) достатня чутливість до всіх видів пошкоджень на захищає мій лінії і лініях, що живляться від неї, а також до змін в зв’язку з цим параметрах нормального режиму роботи (струму, напруги і інше), що визначається коефіцієнтом чутливості.

В) максимальна простота схем з найменшим числом апаратів та достатня надійність та швидкодія.

Г) наявність сигналізації про несправність в колах, що живлять релейний захист.

2Як визначається питомий опір грунту

Отриманий шляхом замірів питомий грунту є важливою величиною,що визначає опір заземлювального пристрою. При цьому слід враховувати сезонні коливання питомого опору. Весною та осінню він нижчий, чим зимою та літом. Збільшення питомого опору землі в зимній та сухий час враховується за допомогою коефіцієнтів збільшення. Коефіцієнт збільшення показує, у скільки раз розрахунковий питомий опір грунту більший в порівнянні з виміряним в теплу пору року (в травні - жовтні). Величина коефіцієнта підвищення залежить від стану грунту в час замірів і від кількості опадів , що випали перед замірами. Розрізняють три значення коефіцієнтів:

Ψ₁ – питомий опір грунту відповідає приблизно мінімальному значенню (грунт вологий, перед вимірами була велика кількість опадів);

Ψ₂ – питомий опір грунту відповідає приблизно середньому значенню (грунт середньої вологості, перед вимірами була невелика кількість опадів);

Ψ₃ – питомий опір грунту відповідає приблизно найбільшому значенню (суха земля, перед вимірами не було опадів).

Розрахункове значення питомого опору грунту в місці спорудження заземлення:

p = p_вим ∙ Ψ;

Де: p_вим – виміряний питомий опір;

Ψ – коефіцієнт підвищення опору.

При відсутності даних вимірів для розрахунку використовуються приблизні значення питомих опорів грунтів (Ом ∙ м):

3 В чому полягає принцип АВР Безперебійність живлення може бути забезпечена в тому випадку, якщо споживач підключений до джерела живлення двома лініями або двома трансформаторами. При цьому можлива два випадки:

А) джерела живлення працюють роздільно, кожне джерело на частину навантаження споживача, наприклад на окрему секцію шин підстанції;

Б) споживач отримує живлення від робочого джерела, а інше джерело живлення знаходиться в резерві.

В першому випадку порушення електропостачання споживачів відновлюється дією АВР, який включає відключений секційний вимикач на шинах підстанції і живлення споживача переводиться на одну лінію або один трансформатор. А в другому випадку резервне живлення включається тільки після відключення робочого джерела, в цьому випадку обладнання використовується гірше. АВР повинно бути обов’язковим для всіх відповідальних споживачів, а тому на підстанціях, які живлять електроспоживачі І категорії надійності електропостачання, АВР є обов’язковим.

Пуск в дію АВР може виконуватись за допомогою реле мінімальної напруги, які контролюють напругу на окремих секціях шин, або сумісною дією цих реле та реле пониження частоти, яке забезпечує дію АВР протягом 0,2-1секнди після зникнення живлення.

Білет №7

1)Вимоги до пристроїв АПВ:

А) АПВ не повинно діяти при відключенні вимикача персоналом;

Б) АПВ не повинно спрацьовувати при дії захисту (наприклад, дія газового захисту трансформатора);

В) після спрацювання АПВ всі елементи, що забезпечують його дію, повинні повернутись в початкове положення.;

Г ) в пристрої АПВ повинна бути передбачена можливість відключення АПВ персоналом.