- •3.4 Задання графа за допомогою матриці інцидентності.
- •3.5. Задання графа за допомогою списку.
- •3.6 Задання графа за допомогою матриці суміжності.
- •3.7 Локальні степені вершин графа
- •3. 8. Локальні степені вершин орієнтованих графів.
- •3. 9. Частини графа, суграфи та підграфи.
- •3. 10. Операції з частинами графа.
- •3. 11. Маршрути, ланцюги, та цикли.
- •3.12. Розфарбування графа
- •Мережі, потоки в мережах. Теорема Форда - Фалкерсона
3. 11. Маршрути, ланцюги, та цикли.
Означення 1. Нехай G- неорієнтований граф. Маршрутом M у графі G називається така скінченна або не скінченна послідовність вершин і ребер, які чергуються.
{... vs , es , vs+1 , es+1 ,…, vn-1 ,en-1 , vn , e n ,…}.
і кожні два сусідні ребра es- 1 і es є інцидентними до вершини vs .
очевидно, маршрут M можна задати послідовністю вершин (…,vs-1, vs, vs+1,…) або послідовністю ребер (…,еs-1, еs, еs+1,…) .
Одне і те ж сааме ребро в маршруті може зустрічатись декілька разів. Якщо розглядати тільки скінченні маршрути, то існують перше е1 і останнє еn ребра. Вершина v0 інцидентна ребру e1 , називається початком маршруту. Якщо e1 та e2 — крайні, то потрібна спеціальна вказівка, яку із двох інцидент ним до них вершин вважати початком. Аналогічно означається кінець маршруту.
Означення 2. Вершини, інцидентні ребрам маршруту, крім початкової і кінцевої, називають внутрішніми або проміжними.
Означення 3. Нехай маршрут М(e1, e2,..., en) має початок v0 і кінець vn . Тоді його називають сполучним. Число ребер такого маршруту є його довжиною. Якщо v0 =vn , то маршрут М називають замкненим (циклічним). Відрізок (eі, eі+1,..., ej) скінченого або нескінченого маршруту М називають його ділянкою.
Означення 4. Маршрут М називається ланцюгом , якщо кожне ребро в ньому зустрічається не більше ніж один раз і простим ланцюгом , якщо кожна із вершин (можливо, крім початової) зустрічається не більше одного разу. Якщо ланцюг є замкненим, то його називають циклом ; якщо замкнений простий ланцюг, то це буде простий цикл.
Визначення маршруту можна перенести і на орграф. Маршрут в останньому називається шляхом. Простий цикл в орграфі називається контуром.
Мінімальні шляхи у зважених орієнтованих (неорієнтованих) графах.
Означення 1. Дві вершини v i w графа G називаються зв’язаними, якщо існує маршрут із кінцями v і w. Граф називається зв’язаним, якщо будь-яка пара його вершин є зв’язаною.
Означення 2. Зв’язаністю графа називається мінімальна кількість вершин, вилучення яких приводить до утворення незв’язаного графа.
Означення 3. Орієнтований граф D=(V,E) є зваженим, якщо кожній вершині із його дуг поставлено у відповідність вагу l.
Для будь-якого зваженого орієнтованого графа позначимо через l(M) суму ваг дуг, що утворюють шлях М. При цьому кожна дуга враховується стільки разів, скільки вона входить в шлях. Величину l(M) будемо називати вагою шляху М у графі D.
Поставимо задачу. У зваженому графі D знайти такий шлях М, щоб l(M) набуло мінімального значення.
Якщо у зваженому графі D
є замкнені шляхи від’ємної ваги, то для
заданих вершин v і w,
де v
w, мінімального шляху з v
до w не може бути.
Позначимо через D=(V,E)-
зважений граф; V=( vi,
... ,vn), n
2. Введемо величину
,
де
,
. Для фіксованих і та k
величина
за
умови, що М містить не більше ніж k
дуг; якщо таких шляхыв нема, то
.
Крім того, якщо довільгу вершину
V
вважати шляхом із v у v
нульової ваги, то
і
,
.
Уведемо також у розгляд квадратну матрицю C(D) порядку n з елементами
, якщо
, якщо
яку будемо називати матрицею дуг зваженого орієнтованого графа.
Твердження. Для обчислення
використовується рекурентна формула
при
;
