3. Визначення технічного стану сільгосптехніки

Технічний стан – ще скупність підтверджених змін в процесі эксплуатації властивістей об’єкта, яка отражаеться якісними чи кількисними характеристиками цих властивостей.

Оцінити (провірити) технічний стан – це оцінити ступень відповівдності підвергнутих зміні в процесі эксплуатації якісних показників об’єкта вимогам нормативно-технічної і конструкторської документації (НТКД).

Розрізняють декілька видів технічного стану: справній і несправній, працездатній і непрацездатнії, граничний технічний стан.

Працездатний стан (працездатність) – стан об’єкта, при якому значення всіх параметрів, характеризуючих здатність об’єкта виконувати задані функції, відповідає вимогом НТКД. Невідповідність тільки б одного такого параметра вказаним вимогам переводить об’єкт в непрацездатний стан.

Відмова – це подія, яка визначена в нарушенні працездатності об’єкта.

Справний стан – це коли об’єкт, відповідає всім вимогам НТКД.

Пошкодження – подія, визначена в нарушенні справності, але зберіганні працездатності б’єкта.

Граничний стан - стан об’єкта, при якому йго дальнійше використання по призначенню неприпустимо або недоцільно, або відновлення його исправного стану чи працездатного стану неможливо чи недоцільно.

Перехід до граничного стану – подія, зв’язана з вичерпанням ресурсу.

Изміна технічного тану сільськогосподарської машини в процесі эксплуатації пов’язано зі зносом його деталей.

Знос – процес зміни форми, розмірів деталі, або її руйнування під дією різних факторв.

Зношування не треба путати зі зносом.

Знос – це зміни, які виникли зі деталлю, в результате зношувания.

Розрізняють слідуючі види зношування:

1. Механічне зношування (абразивне, адгезійне, пластичне деформування під дією сил, перевищуючих розрахункове значення і т.д.)

2. Хімічне зношування (корозія, электроліз).

3. Фізіко-хімічні зміни, наприклад, втрата пружності поршневих кілець по причині перегріву двигуна.

В результаті зносів відбувається зміна характера спряження деталей і, як наслідок, зміна функцій, які спряження виконує.

Спроміжність деталі, спряження, вузла виконувати свої функції оцінюються відповідною кількістю якісних показників, які називаються вихідними параметрами спряження, вузла, машини в цілому. Для двигуна це максимальна потужність, паливна экономічність, механічні втрати, ККД і т.д.

Якість спряження деталей забезпечується цілим рядком фізичних величин, які в технічній эксплуатації називають структурними параметрами спряження.

Під структурними параметрами вузла, спряження розуміють фізичні величини, які можна замірати і які обеспечують можливість спряження виконувати задані функції.

Наприклад, для сухого фрикційного зчеплення максимальний крутний момент, який може передавати зчеплення, явля’ється одним із вихідних параметрів зчеплення, який обеспечиваеться коефіцієнтом тертя міжд фрикціоним і натискним дісками, силою нормального тиску натискного диска на фрикційний. Ці параметри являються структурними для зчеплення.

4. Перелік робіт, направлених на підтримання техніки в справному стані

Технічна эксплуатація включає в себе слідуючі види робіт, направлені на підтримання техніки в справному технічному стані: обкатку, техніне обслуговування (ТО), храніння, диагностування і ремонт.

Обкатка – період роботи машини після її виготовлення чи ремонту на різних регламентованих режимах с ціллю хорошої прироботки деталей тертя. В період обкатки виявляються дефекти виготовлення і складання деталей.

Технічне обслуговування – це комплекс операцій по підтриманню справного технічного стаяну машини при їх використанню по призначенню, а також при їх транспортуванню і хранінню. Види технічного обслуговування: ЕТО, номерні ТО, сезонні ТО, ТО в особих умовах..

Храніння машин – утримання в місцях їх разташування в відповідності зі установленими правилами, виконання яких забеспечує сохранність машини до використання по призначенню.

Ремонт машин – комплекс операцій по відновленню їх справності чи працездатності, що характеризує повним чи частковим відновленням ресурса складових частин машини.

Диагностування – технологіічний процес визначення технічного стану зі визначеною точністю.

Таким чином, ціль технічної эксплуатації заключається в обеспеченні машин працездатним чи справним технічним станом.