- •2. Розрахунково-аналітична частина
- •2.1. Конструктивний розрахунок
- •2.1.1 Вибір і розрахунок відсутніх вихідних даних
- •2.1.2 Вибір типу мішалки і конструкції апарату з перемішуючим пристроєм.
- •2.1.3. Розрахунок потужності перемішування.
- •2.1.4. Розрахунок перемішуючого пристрою
- •2.2 Тепловий розрахунок ферментеру з перемішуючим пристроєм
- •2.3 Визначення техніко-економічних показників розрахованої поверхні охолодження даного ферментеру
- •2.4 Розрахунок товщини теплової ізоляції трубопроводів
2.1.3. Розрахунок потужності перемішування.
Перемішуючий пристрій повинен забезпечувати необхідну інтенсивність масопередачі. Його параметри залежать від необхідної для цього потужності перемішування.
Питому потужність NV, необхідну для забезпечення заданої інтенсивності масопередачі (по кисню) в апаратах з турбінними мішалками, можна розрахувати за рівнянням (2.2), для чого необхідно попередньо визначити об’ємний коефіцієнт масопередачі КV і відносний газовміст φ.
(2.2)
Із загального рівняння масопередачі при повному перемішуванні маємо:
(2.3)
де
– питома
швидкість масопередачі по кисню,
кг/(м3∙с);
М – маса кисню, кг;
Vр – об’єм рідкої фази, м3;
ΔСсер – середня різниця концентрацій кисню, віднесена до рідкої фази, кг/м3.
Кисень належить до важкорозчинних у воді газів, і розчини його наближаються до ідеальних (за законом Генрі). Тому при абсорбції кисню лінія рівноваги графічно зображується прямою лінією і середня різниця концентрацій може бути розрахована як середня логарифмічна:
(2.4)
а при
< 2 – як
середня арифметична:
(2.5)
де
– різниця
концентрацій повітря на вході в апарат
(більша);
– різниця
концентрацій на виході повітря з апарату
(менша);
і
– концентрація
кисню в рідині, рівноважна з повітрям,
відповідно на вході в апарат і виході
з нього;
С – поточна концентрація кисню, розчиненого в рідині, в процесі культивування; при повному перемішуванні у всіх точках апарату С = 0,1 СР.
Рівноважна концентрація кисню в рідкій фазі для системи вода – повітря при постійній температурі залежить від масової концентрації кисню в повітрі і загального тиску системи [17]:
, (2.6)
де Р – загальний тиск, Па;
Мг, Мp – молекулярні маси газу (кисню) і води; Мг = 32, Мр = 18;
y – концентрація (масова частка) кисню в повітрі;
mpx – константа фазової рівноваги, що встановлює зв’язок між парціальним тиском кисню в повітрі і концентрацією (масовою часткою) його в рідкій фазі; при температурі 35°С mpx = 5,13·109 Па.
Загальний тиск системи на виході повітря з апарату можна прийняти рівним атмосферному: Рк = 1,01·105 Па. Тиск на вході при висоті стовпа рідини
(2.7)
складає
Рн = Рк + 𝜌р·𝗀 Нр = 1,01∙105 +994∙9,8∙2,688 = 1,27·105 Па. (2.8)
Масову
частку кисню в атмосферному повітрі
приймаємо уп
= 0,232. На виході з апарату концентрація
кисню в повітрі ук
менше, ніж на вході (внаслідок абсорбції
зі швидкістю
):
, (2.9)
.
Використовуючи знайдені значення у і Р, розрахуємо рівноважні концентрації кисню на вході і виході з апарата:
∙10-3
кг/м3; (2.10)
10-3
кг/м3. (2.11)
Концентрація розчиненого кисню
. (2.12)
кг/м3
Розрахуємо ΔСб, ΔСм і ΔСсер:
кг/м3:
кг/м3;
кг/м3.
Об’ємний коефіцієнт масопередачі
с-1.
Відносний газовміст φ, що входить в рівняння (2.2), розрахуємо за рівнянням (2.13):
(2.13)
Для цього попередньо задамо питому потужність перемішування Nv = 16 кВт/м3 і визначимо наведену швидкість повітря, віднесену до поперечного перерізу апарату:
м/с. (2.14)
Звідси
Отже,
0,146.
Підставивши Kv і φ у рівняння (2.2), отримаємо:
кВт/м3
Так як отримане значення Nv мало відрізняється від прийнятого при розрахунку φ, в подальших уточненнях немає необхідності.
