- •Лабораторна робота № 11 вимірювання потужності споживачів у трифазних колах змінного струму
- •1 План роботи
- •Опрацювання результатів експерименту
- •2 Основні теоретичні відомості
- •2.1 Схеми ввімкнення трифазних споживачів
- •2.2 Вимірювання активної потужності трифазних споживачів.
- •2.3 Вимірювання реактивної потужності трифазних споживачів.
- •3.2 Практичні вказівки до виконання експерименту.
- •3.3 Практичні вказівки до опрацювання результатів експериментів
- •3 Практичні вказівки
- •3.1 Практичні вказівки до розв'язування задачі.
- •5. Контрольні запитання
2.3 Вимірювання реактивної потужності трифазних споживачів.
Реактивну потужність трифазного споживача в загальному випадку можна виразити через суму реактивних потужностей окремих фаз
Q= UФ1·ІФ1·sinφ1 + UФ2·ІФ2·sinφ2 + UФ3·ІФ3·sinφ3 , вар (11.8)
У випадку повної симетрії трифазного кола
Q= 3·UФ·ІФ·sinφ, вар (11.9)
або
,
вар (11.10)
де Uл, Iл - діючі значення лінійних напруг і струмів.
Для вимірювання реактивної потужності у трифазних колах в промислових умовах застосовують трифазні варметри – вимірювачі реактивної потужності. У лабораторних умовах звичайно використовують однофазні ватметри, вмикаючи їх за спеціальними схемами, що забезпечують пропорційність їх показів до реактивної потужності.
У випадку повної симетрії трифазного кола (трипровідного та чотирипровідного) для вимірювання реактивної потужності можна використати тільки один ватметр, струмове коло якого вмикають послідовно в одну з трьох ліній трифазного кола, а затискачі кола напруги приєднують до двох інших ліній, причому генераторний затискач приєднують до лінії, наступної в порядку чергування фаз за тою, в яку ввімкнено струмове коло.
Можливі варіанти такого вмикання показані на рис. 11.4,а. Як видно з векторної діаграми рис. 11.1,в, до кола напруги кожного ватметра прикладена лінійна напруга, вектор якої перпендикулярний до вектора відповідної фазної напруги. Наприклад, для ватметра, ввімкненого в першу лінію, маємо UW1=U23 і його показ РW1 = NW1 CW1 = U23·І1·cos(90-φ1) = U23·І1·sinφ1 пропорційний реактивній потужності. Аналогічні результати можна отримати для ватметрів, увімкнених в другу чи третю лінію.
Рис. 11.4 Схеми вимірювання реактивної потужності трифазних споживачів.
Враховуючи (11.10), значення реактивної потужності трифазного споживача у випадку повної симетрії кола
,
вар, (і = 1, 2 або 3), (11.11)
де РWi = CWi·NWi - показ одного із ватметрів, увімкнених за схемою рис. 11.4,а.
У
випадку часткової асиметрії, коли
лінійні напруги симетричні, а струми у
фазах різні, реактивну потужність як у
трипровідному, так і в чотири провідному
трифазному колі можна виміряти за
допомогою трьох ватметрів, ввімкнених
за схемою рис. 11.4, а. Виміряне значення
реактивної потужності Q дорівнює
середньому арифметичному з показів
трьох ватметрів, помноженому на
,
тобто
,
вар, (11.12)
де РW1= CW1 NW1, РW2= CW2 NW2, РW3= CW3 NW3 - покази ватметрів, Вт.
Для вимірювання реактивної потужності у трипровідних трифазних колах за умови повної симетрії чи часткової несиметрії можна також застосувати два ватметри, увімкнені за схемою зі штучним нулем (рис. 11.4, б).
Для утворення штучної нульової точки треба виконати умову
R = RUW1= RUW2, Ом, (11.13)
де R - опір допоміжного резистора, Ом;
RUW1, RUW2 - значення опорів кіл напруги ватметрів, Ом.
Приклад 11.3: Визначити опори резисторів, необхідних для створення штучної нульової точки в схемі рис. 11.4,б. Для вимірювання реактивної потужності.
Відповідно до (11.13)
де
Виміряне значення реактивної потужності Q в цьому випадку
,
вар, (11.14)
де РW1, РW2 - покази ватметрів, Вт.
Якщо лінійні струми трифазного кола перевищують межі вимірювання ватметрів за струмом, то їх струмові кола вмикають через вимірювальні трансформатори струму, а якщо напруги перевищують 600 В, застосовують вимірювальні трансформатори струму та напруги.
2.4 Похибки вимірювання активної та реактивної потужностей.
Як випливає з п. 2.2, виміряне значення активної потужності трифазного споживача Р у загальному випадку можна визначити за формулою
,
Вт, (11.15)
де РWi = CWi NWi - показ і-го однофазного ватметра, Вт;
m - кількість однофазних ватметрів у схемі вимірювання потужності (m = 1, 2 або 3);
k - певний коефіцієнт (k = 3 для m = 1, k = 1 для m = 2 і m = 3).
Аналогічно, виміряне значення реактивної потужності Q трифазного споживача може бути визначене за формулою
,
вар, (11.16)
де
q - певний коефіцієнт (q =
для m = 3, q =
для
m = 1, m = 2).
Однак, слід відзначити, що виміряне значення активної потужності P, визначене за формулою (11.15), крім потужності трифазного споживача Рx, містить активну потужність Рпр, споживану самими вимірювальними приладами - вольтметрами та колами напруги ватметрів (всі наведені вище схеми побудовані за принципом правильного вимірювання напруги). Це призводить до виникнення методичної похибки.
У випадку вимірювання реактивної потужності за схемами рис.11.4 споживання потужності приладами практично не впливає на результат вимірювання ( методична похибка дорівнює нулю.). Це зумовлено тим, що кола напруги ватметрів і вольтметрів споживають лише активну потужність, а покази ватметрів пропорційні до реактивної потужності споживача і тому не містять Рпр.
В даній лабораторній роботі методичну похибку вилучають шляхом введення поправки до результату вимірювання, тобто врахуванням потужності Рпр, споживаної вимірювальними приладами. Значення потужності Рпр визначають експериментально для кожної конкретної схеми зокрема. Для цього, після вимірювання активної потужності споживача проводять вимірювання, від'єднавши споживач від схеми вимірювання, і за показами ватметрів знаходять
,
Вт, (11.17)
- показ і-го ватметра,
Вт;
- відлік по шкалі
і-го ватметра.
Активну потужність Рх визначають за формулою
Рх = Р - k Pпр, Вт. (11.18)
Виключивши методичну похибку, відповідно до виразів (11.17) і (11.18), визначають граничні значення відносних похибок δРх,гр вимірювання активної Рx, та δQх,гр вимірювання реактивної Qх потужностей споживача[2].
(11.19)
(11.20)
де ΔРі,гр. – граничне значення абсолютної похибки вимірювання потужності РWi і - тим ватметром, Вт
(11.21)
де δРі,гр – граничне значення відносної похибки вимірювання потужності РWi і-тим ватметром, %, яке дорівнює
(11.22)
де δWi,гр. – граничне значення основної відносної похибки показу і – го ватметра, %; δφi,гр. – граничне значення кутової похибки і –го ватметра, %.
(11.23)
де γWi,гр. - граничне значення основної зведеної похибки і –го ватметра, яке чисельно дорівнює його класу точності, %
РKWi = CWi · NWi,max - межа вимірювання і-го ватметра, Вт;
РWi = CWi · NWi - показ і-го ватметра, Вт;
NWi,max - максимальний відлік по шкалі і-го ватметра;
NWi - відлік по шкалі і-го ватметра;
CWi - стала і-го ватметра, Вт.
Граничне значення кутової похибки і-го ватметра, вираженої в %, визначають за формулою:
,
%, (11.24)
де , δ'І,гр – граничне значення кутової похибки і-го ватметра, яка дорівнює куту зсуву фаз між напругою та струмом в колі напруги і-го ватметра, мін;
φi- кут зсуву фаз між струмом і напругою і-го ватметра, який визначають за формулою:
,
(11.25)
де РWi, UVi, IAi - покази і-го ватметра і відповідних вольтметра та амперметра, що вимірюють напругу та струм і-го ватметра.
Граничне значення кутової похибки і-го ватметра:
,
(11.26)
де cosφнwi - номінальне значення коефіцієнта потужності і-го ватметра.
