- •1.1.Підготовка до вимірювального експерименту:
- •1.2. Проведення вимірювального експерименту.
- •1.3. Опрацювання результатів експерименту.
- •3) Здійснити аналіз отриманих числових значень відносних похибок стосовно можливості нехтування окремими складовими
- •2. Основні теоретичні відомості
- •2.1. Принцип компенсаційного методу вимірювання напруги
- •2.2.Вимірювання напруги.
- •2.3. Подання результату вимірювання напруги
- •2.6. Оцінювання похибки вимірювання сили струму компенсатором постійного струму
- •2.7. Подання результату вимірювання сили струму
- •3. Практичні вказівки
- •3.1. Практичні вказівки до розв’язування задачі
- •2.4. Вимірювання струму
- •3.1.1. Вимірювання напруги.
- •3.1.2. Вимірювання сили струму.
- •3.2. Практичні вказівки до виконання експериментів
- •3.2.1. Вимірювання напруги та струму компенсатором постійного струму.
- •3.3. Практичні вказівки до опрацювання результатів вимірювань
- •3.3.1. Опрацювання результатів вимірювань напруги.
- •4. Представлення результатів експериментів
- •4.1. Представлення результатів вимірювання напруги компенсатором постійного струму
- •4.2. Представлення результатів вимірювання сили струму компенсатором постійного струму
- •Висновок
- •Контрольні запитання
- •Література
2.2.Вимірювання напруги.
При вимірюванні напруги компенсатором можливі два випадки:
2.2.1. Вимірювання, за умови UХ ≤ UK.max здійснюється за схемою рис.12.2 а, тобто вимірювана напруга UХ подається безпосередньо на вхідні затискачі "Х" компенсатора при строгому дотриманні полярності ввімкнення.
а) Результат вимірювання
UХ = UK.Х , В (12.3)
б) Граничне значення похибки вимірювання:
(12.4)
де
- граничне значення основної похибки
компенсатора, %, яке визначають за
формулою:
,
(12.5)
а
- за формулою (12.2),
- граничне значення похибки квантування
компенсатора, яке дорівнює:
, (12.6)
де
- крок квантування, мВ
2.2.2. За умови UХ > UK.max , коли вимірювана напруга перевищує границю вимірювання компенсатора UK.max , вимірювану напругу подають на вхід компенсатора через подільник напруги ПН (рис.12.2 б), вихідна напруга якого
(12.7)
компенсується
наругою
компенсатора
,
де
-
номінальне значення коефіцієнта поділу
подільнка напруги.
Необхідний коефіцієнт поділу подільника напруги визначають із співвідношення
(12.8)
і вибирають найближчий більший порівняно із обчисленим значенням
(12.9)
із ряду стандартних значень - 10, 100, 500, 1000, 10000.
а) Результат вимірювання
(12.10)
де - номінальне значення коефіцієнту поділу подільника напруги;
б) Оцінювання похибки вимірювання напруги компенсатором постійного струму
Встановлення
складових похибки
вимірювання напруги.
Встановлення складових похибки
вимірювання напруги
здіснюємо шляхом встановлення всіх
джерел похибок,
які впливають на результат вимірювання.
Для цього здійснюємо аналіз рівняння
(12.7)
визначення результату вимірювання
напруги
та умов проведення експерименту. В
данному аналізі доцільно оперувати
відносною
граничною
похибкою
вимірювання
напруги
UХ
,
яка
має наступні складові:
(12.11)
·
,
зумовлена похибкою показу компенсатора;
·
-
гранична відносна похибка коефіцієнта
поділу kПН
подільника напруги ПН, яка дорівнює
точності подільника напруги;
·
зумовлена
дискретним (квантованим) відліком
компенсатора
(кроком
квантування,
який дорівнює ціні одного ступеня
наймолодшої декади компенсатора,
мВ;
UKX
- відлік компенсатора постійного струму,
мВ).
а)
б)
Рис. 12.2. Схема вимірювання напруги компенсатором постійного струму
2.3. Подання результату вимірювання напруги
Результат вимірювання напруги UХ, подають із наведенням самого отриманого результату UХ та границі абсолютної похибки вимірювання напруги,
Uвим
= (UХ.
±
B
, (12.12)
де
-
значення граничної абсолютної похибки
вимірювання напруги,
наприклад:
Uвим = (2,4957±0,0006)×10-3 B.
