3 Функції нбу
1)Банк банків-забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.
2)Емісійний центр-забезпечує професійний нагляд за всією кредитною системою і є провідним інструментом реалізації грошово-кредитної політики.
3)Грошово-кредитне регулювання-використовує монетарні інструменти з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, рівень процентної ставки, ухвалення положень нормативних актів.
4)банкір уряду- тісно взаємодіє з фінансовими органами держави у вирішені загальних проблем монетарної та фіскальної політики.
4 Грошово-кредитна політики нбу
Грошово-кредитна політика – сукупність заходів, що реалізуються державою і спрямовані на регулювання грошово-кредитних відносин.
Грошово-кредитна політика підпорядкована макропроцесам і має такі цілі:
1)стратегічні: забезпечення можливостей ефективного функціонування суспільного виробництва, досягнення економічного зростання.
2)поточні: забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
3)тактичні: вплив ступеня відкритості економіки.
Політика включає такі складові моменти:
1)визначення загального напряму політики на певний період.
2)визначення сукупності основних інструментів здійснення грошово-кредитної політики.
3)організація і удосконалення бази статистичних даних які фіксують стан та зміни грошової маси кредитів.
4)розробка і реалізація конкретних програм у сфері грошового обігу та кредиту.
Етапи формування грошово-кредитної політики:
1)з 1991 р.- було продовжено реалізацію започаткованої в останні роки існування СРСР ідеї швидкого шокового переходу до ринкових відносин, це неминуче призвело до дестабілізації в усіх сферах економіки.
2)кінець 1993 р.- з приходом до керівництва НБУ Ющенка ця політика почала формуватись на засадах антиінфляційної монетарної політики.
3)з 2000 р.- цей рік став переломним у розвитку економіки України. Вперше за всі попередні роки на 5,9% зріс реальний ВВП.
На сучасному етапі грошово-кредитної політики НБУ концентрується на вирішенні таких завдань:
1)забезпечення стабільності національної валюти.
2)створення монетарних умов для ефективного функціонування економіки.
3)сприяння структурній перебудові економіки.
4)посилення надійності і ефективності функціонування банківської системи.
5)підвищення рівня зайнятості.
1 Види комерційних банків
Світова практика виробила 2 моделі побудови комерційних банків:
1)модель сегментування – коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку.
2)модель універсальності – коли будь-які обмеження щодо діяльності банків на грошовому ринку знімаються.
Види банків:
1)за формою власності: державні, акціонерні, кооперативні.
2)за масштабами: роздрібні-акумулюють кошти невеликі за обсягом, оптові- обслуговують незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку.
3)за територіальним охопленням: міжнародні, регіональні, національні.
4)за колом виконуваних операцій: спеціалізовані, універсальні.
5)за порядком формування статутного капіталу: публічні акціонерні, приватні, пайові.
В Україні функціонують 2 державних комерційних банків: ощадний, укрексімбанк.
