Рекомендації для самостійного вивчення клінічної фармації

Для вивчення клінічної фармації рекомендується опрацювати матеріал за розділами в послідовності робочої програми.

Особливу увагу слід звернути на важливі проблеми :

- ознайомлення з принципами медичної деонтології, етичними нор­мами поведінки провізора в клініці, взаємостосунками провізора та лікаря, провізора та хворого;

- ознайомлення з основними видами медичної документації та ме­тодами клінічного обстеження хворих;

- засвоєння загальної синдромології та клінічної симптомології найбільш поширених захворювань у клініці внутрішніх хвороб;

- засвоєння навичок придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів;

- засвоєння загальної методології та принципів вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної лікарської терапії з урахуван­ням функціонального стану хворого та фармакологічних особливостей препарату;

- вивчення факторів ризику розвитку та клінічних виявлень побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій;

- опанування необхідних теоретичних знань та навичок для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів;

- засвоєння принципів оцінки ефективності та безпеки застосування конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час проведення їх клінічної апробації.

Розуміння основних питань і загальних положень предмету сприятиме оволодінню обсягу знань для проведення максимально раціональної медикаментозної терапії конкретного пацієнта, здійсненню його фармацевтичної опіки, виявленню ранніх клінічних ознак захворювання та корекції негативного впливу лікарського засобу.

Перелік практичних навичок з клінічної фармації, які необхідні в практичній діяльності провізора

У процесі вивчення клінічної фармації студенти повинні вміти:

1. Дотримуватись правил фармацевтичної етики та деонтології, вирішувати комплекс завдань, пов’язаних із взаємовідносинами між лікарем і хворим.

2. Інтерпретувати вказівки лікаря, що стосуються можливої взаємодії лікарських препаратів, призначених лікарем, враховуючи розвиток конкретного захворювання, стан хворого.

3. Здійснювати разом з лікарем вибір оптимальних напрямків фармакотерапії конкретного хворого.

4. Здійснювати разом з лікарем у конкретній клінічній ситуації вибір оптимальних лікарських препаратів у кожній фармакологічній групі, враховуючи особливості їх фармакокінетики і фармакодинаміки, взаємодію з уже призначеними ліками.

5. Здійснювати вибір оптимальної лікарської форми, дози, шляхів уведення ліків та термін їх призначення.

6.Здійснювати у разі такої необхідності разом з лікарем заміну одного лікарського засобі іншим.

7.Консультувати лікарів та хворих з питань раціонального вживання призначених лікарських препаратів.

8.Готувати повідомлення для лікарів про традиційні й нові ліки, методи їх раціонального застосування.

9. Інформувати лікарів про всі випадки нераціонального вживання лікарських засобів.

10. Інформувати лікарів про особливості фармакодинаміки та фармакокінетики нових лікарських засобів, що надходять до аптекарської мережі, пропонувати раціональну заміну у випадках відсутності препаратів.