2. Готовність дитини до шкільного навчання.

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя й діяльності дитини. Цей період однаково складний для дітей, що вступають до школи як з 6, так і з 7 років. Спостереження фізіологів, психологів і педагогів показують, що серед першокласників є діти, які в силу індивідуальних психофізіологічних особливостей важко адаптуються до нових для них умов, лише частково управляються (чи не справляються зовсім) з режимом роботи й учбовою програмою.

Дитина, що вступає до школи,повинна бути зрілою в фізіологічному й соціальному планах, вона повинна досягти певного рівня розумового й емоційного розвитку. Дитина повинна володіти мислиннєвими операціями, уміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища оточуючого світу, вміти планувати свою діяльність й здійснювати самоконтроль. Важливими є позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і прояв вольових зусиль для виконання поставлених завдань. Не менш важливими є навички вербального спілкування, розвинена дрібна моторика руки й здорово-рухова координація. Тому поняття “готовність дитини до школи” – комплексне, багатогранне й охоплюючи всі сфери життя дитини; залежно від розуміння сутності, структури і компонентів готовності дитини до навчання виявляється її основні критерії та параметри.

Сучасна школа перебуває у пошуку моделей навчання, які можуть забезпечити різносторонній розвиток особистості з урахуванням їх індивідуальних психофізіологічних та інтелектуальних можливостей. Найбільш ефективною формою індивідуалізації навчального процесу, що забезпечує максимально комфортні умови для дитини, є диференційоване навчання, в основі якого лежить комплектування класів 1, 2, 3-го рівнів на основі глибокої психофізіологічної і психолого-педагогічної діагностики.

3. Підбір методики для визначення психологічної готовності до школи

Готовність дітей до школи може визначатися за такими параметрами, як планування, контроль, мотивація, рівень розвитку інтелекту.

1. Планування – уміння організовувати свою діяльність відповідно до її мети.

2. Контроль – уміння спів ставити результати своїх дій з наміченою ціллю.

3. Мотивація навчання – прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях оточуючого світу й використовувати їх.

4. Рівень розвитку інтелекту – уміння слухати, виховання логічних операцій.

Дитина до школи не готова.

Не уміє планувати і контролювати своїх дій,мотивація навчання низька (орієнтується лише на дані органів чуттів), не уміє слухати іншу людину і виховувати логічні операції ц формі понять.

Дитина до школи готова.

Уміє планувати й контролювати свої дії (чи прагне до цього), орієнтується на приховані властивості предметів на закономірності оточуючого світу, прагне використовувати їх у своїх діях, уміє слухати іншу людину й уміє (чи прагне) виконувати логічні операції у формі словесних понять.

Поглиблене обстеження дітей здійснюється перед вступом до школи (квітень – травень). На основі результатів обстеження кінцеве заключення про готовність дітей до школи дає психолого-педагогічна комісія, яка складається із психолога, фізіолога, лікаря-педіатра й учителя.

При визначенні рівня готовності дитини до шкільного навчання орієнтиром може слугувати карта-характеристика, в якій закладено три рівні готовності до навчання за наступними параметрами:

1. Психологічна й соціальна готовність.

2. Розвиток шкільно-значимих психофізіологічних функцій.

3. Розвиток пізнавальної діяльності.

4. Стан здоров`я.