Конструктивне рішення будівлі

Фундаменти - стовпчасті, монолітні, залізобетонні. Розміри більшої плитної частини фундаментів під колони крайнього ряду 2,42,7м, фахверкові колони 2,41,5м, [4]. Плитна частина під колони запроектована двоступенева. Висота ступені 300 мм. Висота фундаменту 1500 мм. Відмітка закладання підошви -1,650. Верх фундаментів на відмітці –0,150. Фундаменти спираються на бетонну підготовку товщиною 100 мм, яка улаштовується по піщаній підготовці. В місці перепаду висот підколонник фундаменту виконується з двома стаканами. Серія 1.412.

Гідроізоляція - цементний розчин складу 1:2, товщиною 30 мм, влаштовується по верху фундаментних балок на відмітці –0,030.

Відмостка – асфальт товщиною 15 мм по щебеневій підготовці. Ухил відмостки 1:12.

Фундаментні балки – залізобетонні. Для кроку колон 6 м тип перетину ІV, для кроку колон 6 м (у торцях будівлі) тип перетину І. 6-ти метрові балки з попереднім навантаженням. Під фундаментними балками виконується засипка з шлаку. Збоку фундаментної балки під відмосткою улаштовується глиняний замок. Серія 1.415-1 (для кроку колон 6 м)[7].

Колони - залізобетонні, прямокутні, перетином 400500 та 400х700 мм для будівель з мостовим кранами. По розташуванні у будівлі колони поділяються на крайні та середні. До крайніх колон з зовнішньої сторони примикають стінові панелі. У ряду також виділяються в’язеві колони, які з’єднуються металевими вертикальними в’язями для сприйняття горизонтальних зусиль. Колони розташовані у торцях будівлі мають додаткові закладні деталі для кріплення приколонних стійок фахверку. Для з’єднання з фундаментом колони заводяться у стакан на глибину 0,85 м. У цих межах для звязку з бетоном замонолічування ствол колони виконується з горизонтальними бороздками. Серія КЭ-01-49[7].

Фахверкові колони - залізобетонні, прямокутні, одногілкові перетином 400400 мм розміщуються в торцях прогонів. Колони типу ІІ з перемінним перетином. Верхня частина колон має висоту перетину 300 мм, верхній кінець колон кріпиться до покриття. Нижній кінець колон кріпиться до фундаменту шарнірно. Для цього поверх фундаменту улаштовується строго по осях та по рівню (за допомогою анкерних болтів та цементної підливки) сталевий лист. Колона вільно встановлюється на цей лист та приварюється до нього за допомогою своїх закладних деталей. Відмітка верха колон менше відмітки основних колон на 300 мм.

Кранові балки - залізні, таврового перетину, довжиною 6 м та висотою 1 м. По місцю розташування балки бувають: торцеві (у торцевих стін); рядові; температурні (у поперечних температурних швів).

Плити покриття – залізобетонні із сегментних плит оболонок п- подібного перерізу, розміром 63 м. Товщина полки плити 30 мм. Плити приварюються не менше чим у трьох точках до кроквяних конструкцій. Плити з попереднім навантаженням. Шви між плитами заповнюються бетоном на дрібному заповнювачі.

Покрівля - з трьох шарів руберойду на бітумній мастиці з посипкою гравію світлих тонів товщиною 25 мм втопленого в бітумну мастику. В місцях примикання до виступаючих конструкцій шар основного килима закінчується на перехідному валику. На вертикальні поверхні наклеюють підсилюючі покрівлю в місці примикання додаткові, шари руберойду. Обріз покрівлі розташовують на висоті сніжного покрову (до 300 мм), накривається фартухом з оцинкованої покрівельної сталі та закріплюється сталевою смугою яка пристрілюється дюбелями.

Пароізоляція – фарбування гарячим бітумом марки БНК-5.

Утеплювач (у покритті) – мінеральна вата щільністю 100 кг/м³, товщиною 100 мм. Зверху утеплювач вирівнюється під наклейку килима з руберойду цементно-піщаним розчином марки 50, товщиною шару 15 мм.

Водозбіг – організований, внутрішній через водоприймальні воронки. Площа водозбору залежить від кліматичних умов місцевості. Максимальна відстань між воронками 24 м, площа водозбору 500 м². Воронка та з’єднуючі її з каналізацією внутрішні водостоки з патрубків діаметром 400 мм виготовлюються з чавуна. У місцях улаштування водоприймальних воронок основний водоізоляційний килим посилюється двома шарами руберойду та шаром склотканини або мішковини розміром 0,50,5 м які зажимаються між прижимним кільцем та воронкою по периметру отвору.

В’язі - металеві, розташовані в середньому кроці температурного відсіку між осями 6 та 7 у межах висоти колон. Забезпечують поздовжню та поперечну жорсткість каркасу. Стержні в’язей конструюються з парних гярячокатаних профілів, які зварюються з накладками та вузловими фасонками. До закладних елементів у залізобетонних колонах в’язі приєднуються на болтах з послідуючій зваркою.

Ворота - розпашні, двопільні. Ворітний проріз обрамляється збірною залізобетонною рамою, яка вписується по зовнішнім розмірам у прийняту розрізку панельної стіни. В одному з полотен воріт передбачена хвіртка. Полотна розпашних воріт навішуються на петлі. Нижні петлі мають сферичний шарікопідшипник який самовстанавлюється під дією вертикального навантаження. Верхні петлі розраховні на дію горизонтального навантаження. Щоб попередити продування по контуру ворітної рами, до каркасу приварюють нащільник зі смугової сталі, а щілину між розпашними полотнами закривають гнучкими фартухами з резини та брезенту. Ворота облаштовуються механічним приводом, комплектом для ручного відкривання та тепловою завісою.

Стінові панелі – залізобетонні, трьохшарові: з/б панель з утеплювачем з мі-неральної вати (щільність 100 кг/м³ ) та двох шарів з/б з товщиною зовнішнього та внутрішнього шару . Номінальна довжина панелей 6 м, висота 1,2 м, 1,8м. В залежності від місця розташування стінові панелі поділяються на рядові; кутові; перемичечні, які посилені для сприйняття вітрового навантаження від віконного заповнення; та парапетні які відрізняються розташуванням закладних деталей. Перемичечні панелі посилені з боку примикання віконного заповнення горизонтальними ребрами. Шви між панелями заповнюються пружними синтетичними прокладками шириною 6080 мм та мастиками. Конструктивна схема стіни – навісна. Панелі які розташовані над віконними прорізами та знизу ярусів на глухих ділянках, спираються на стальні консолі, які приварюються до колон.

Па нелі торцової стіни кріпляться до залізобетонних фахверкових колон та стійок торцевого фахверку, які розташовані між основними колонами та стіною.

Серія 1.432-7.

Вікна - сталеві панелі, номінальним розміром по фасаду 61,2 м та 61,8 м. При висоті прорізу до 20 м панелі встановлюються безпосередньо одна на одну та скріплюються болтами М12. Навантаження від ваги віконного заповнення передається на стінову підвіконну панель через жорсткі прокладки, які установлюються у нижньому зазорі під стійками рами. Панелі поділяються на ті що відкриваються та глухі, двошарового засклення. Панелі складаються з несучої рами, яка виконується з холодногнутих профілів які з’єднуються точковою зваркою. У панелях, що відкриваються до рами підвішені засклені рами, які зварюються з двотаврів розміром 45453,8 мм. В нижніх панелях відкривання ручне, в верхніх за допомогою електроприводу. Скло у панелях окантоване резиновим профілем. Для зменшення можливості появи конденсату на внутрішній поверхні панелей зазор між ними заповнюють теплим розчином . Серія ПР-05-50/71.

Пожежні драбини - вертикальні, сталеві, шириною 0,6 м. Тетива драбини виконується з металевого кута 756 мм. Щаблі накладні з одного прута діаметром 18 мм. Крок щаблів 300 мм. При висоті підйому більш 4,2 м драбина оснащена огородженням. Серія 1.459-2.

Ліхтар - аераційний шириною 6 м, складається з ліхтаревих панелей та ліхтаревих ферм. Покриття ліхтаря таке ж як і на всій площі покриття. Водозбір з ліхтаря зовнішній, неорганізований. Торець ліхтаря утеплений виконують тришаровим по сталевому каркасу: з зовні - хвилясті азбестоцементні листи, потім цементний фіброліт та в середині пласкі азбестоцементні листи. Висота віконних плетінь 1500 мм відкриваються на кут до 70 ^о за допомогою електричного приводу. У торцях ліхтаря передбачені металеві вертикальні драбини.

Підлога – на ділянці:

• Складів моделей, глини, піску, металу, палива; ремонтного, обрізного, формувального, обрізного відділень – покриття з асфальтобетону товщиною 30 мм; підстилаючий шар з гравію товщиною 100 мм;

• плавильних печей – покриття з чавунних плит з опорними виступами; прошарок з піску товщиною 200 мм; підстилаючий шар з щебня товщиною 100 мм.

Між різними покриттями влаштовуються окаймляючі рейки, кутики або поребрики з бетону. Місця примикання підлоги до стін накриваються дерев’яним плиточним або з розчину плінтусом. Обладнання встановлюється на силовий підстилаючий шар, та кріпиться на клею або самозаанкеровуючихся болтах, які заводяться у просвердлені по місту отвори, або болтах на епоксидному клею.

Перегородки:

Універсальні відгороджуючи перегородки передбачені для вигороджування ділянки зберігання продукції. Виготовляються зі сталевих щитів номінальною шириною 0,5 та 1 м і висотою 2,8 м. Обв’язка щитів зварюється з прокатних кутиків. Нижня частина заповнюється сталевими або алюмінієвими листами, верхня – сталевою сіткою або звичайним або армованим склом. До комплекту входять щити з роздаточними вікнами та двопільними або однопільними дверима. Щити кріпляться до підлоги анкерними болтами. При необхідності перегородки доповнюються перекриттям, що має прогін до 6 м, зі сталевих прогонів та балок з заповненням сітчастими щитами.