Тестова частина (блок)

1. Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:

1. інформаційних технологій,

2. автомобілів,

3. соціальних інститутів.

2. Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:

1. на всю країні,

2. у світовому масштабі,

3. на все місто.

3. Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:

1. міжнародної конкуренції,

2. міжетнічних війн,

3. міжміських соціальних зв’язків.

4. Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:

1. звужуються,

2. розширюються,

3. стагнують.

5. Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:

1. інформаційними кордонами,

2. мобілізаційними перешкодами,

3. мультимедійними межами.

6. Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:

1. МакДональдс,

2. Сі-Ен-Ен,

3. Дженерал Електронікс.

7. На земній кулі налічується нині держав понад:

1. 200,

2. 300,

3. 400.

8. Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:

1. більше половини з них,

2. половина з них,

3. менше половини з них.

9. Всі агентства світу умовно поділяються на:

1. 4 категорії

2. 3 категорії,

3. 2 категорії.

10. До числа світових агентств слід віднести:

1. Ассошіейтед Пресс (АП) (США),

2. Укрінформ,

3. Кривбасінформ.

11. До національних агентств міжнародного значення слід віднести:

1. Ажанс Франс Прес (АФП),

2. західнонімецьке агентство ДПА,

3. УНІАН.

12. До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:

1. урядова прес-служба,

2. ЮТАР,

3. Рейтер.

13. До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:

1. Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,

2. Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,

3. Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.

14. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,

2. агресивного націоналізму,

3. великодержавного шовінізму,

4. релігійного плюралізму.

15. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. захист інтересів національних меншин,

2. захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,

3. захист сексуальних інтересів школярів.

16. Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:

1. 30-х років XIX століття,

2. 40-х років XIX століття,

3. 50-х років XIX століття.

17. Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:

1. 1895 року,

2. 1865 року,

3. 1835 року.

18. Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:

1. 1851 року,

2. 1852 року,

3. 1853 року.

19. З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:

1. телеграфними,

2. телетайпними,

3. телевізійними.

20. 1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила

1. 700 тис. км,

2. 800 тис. км,

3. 900 тис. км.

21. Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:

1. 1834 року,

2. 1854 року,

3. 1874 року.

22. Першим телеграфним агентством у Росії було:

1. "Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,

2. Російське РТА,

3. Міжнародне МТА.

23. "Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:

1. К. В. Трубнікова,

2. К. В. Трупнікова,

3. К. В. Прутнікова.

24. З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:

1. «Телефон»,

2. «Телеграф»,

3. «Телевізор».

25. Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:

1. другої половини XIX століття,

2. першої половини XX століття,

3. другої половини ХХ століття.

26. Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:

1. Берліні,

2. Парижі,

3. Відні.

27. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:

1. 1868 року,

2. 1869 року,

3. 1870 року.

28. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:

1. концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,

2. конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,

3. конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.

29. У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:

1. "Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",

2. "Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",

3. "Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".

30. За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:

1. шляхів сполучення,

2. освіти,

3. промисловості.

31. За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:

1. Недержавне Телеграфне Агентство,

2. Державне Телефонне Агентство,

3. Державне Телеграфне Агентство.

32. Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:

1. УНР,

2. ЗУНР,

3. РСФСР.

33. Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:

1. В. М. Кандрацький,

2. В. М. Констацький,

3. В. М. Кондрацький.

34. Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:

1. Українське торговельне агентство (УТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське телефонне агентство (УТА).

35. Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:

1. Українське телеграфне агентство (УТА),

2. Українське бюро друку (УБД),

3. Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).

36. Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:

1. В. Ленін,

2. Л. Троцький,

3. Д. Донцов.

37. У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:

1. 25,

2. 26,

3. 27.

38. Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:

1. "Борець", яка називалася органом українського бюро друку;

2. "Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;

3. "Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.

39. У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:

1. Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське бюро друку (УБД).

40. 28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:

1. ЦВК Рад України,

2. Центральному проводу України,

3. Верховній Раді України.

41. У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:

1. "Урядовий кур’єр»,

2. "Вісник Української Народної Республіки",

3. «Урядовий портал».

42. На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:

1. агентства,

2. журналу,

3. газети.

43. Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:

1. І. Сталін,

2. Р. Гальперін,

3. Н. Крупська.

44. Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:

1. Українське Телефонне Агентство,

2. Українське Торговельне Агентство,

3. Українське Телеграфне Агентство.

45. Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:

1. Українське державне телеграфне агентство (УДТА),

2. Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),

3. Українське державне телефонне агентство (УДТфА).

46. Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:

1. Укрміпот,

2. Міпот,

3. Укрмінпошт,

47. За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:

1. агентів і кореспондентів,

2. агентів,

3. кореспондентів.

48. Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:

1. Бюро Українського друку (БУП),

2. Бюро Українського телеграфу (БУТ),

3. Бюро Українського телефону (БУТф).

49. У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:

1. пропаганди і агітації,

2. зв’язків із громадськістю,

3. преси.

50. БУП було ліквідовано в другій половині:

1. 1918 року,

2. 1919 року,

3. 1920 року.

51. Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:

1. 1917 року,

2. 1918 року,

3. 1919 року.

52. Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:

1. 1927 року,

2. 1926 року,

3. 1925 року.

53. Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:

1. УкРОСТА,

2. УкрРОСТА,

3. Українське РОСТА.

54. У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:

1. П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;

2. П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;

3. П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.

55. Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:

1. германські агентства,

2. білогвардійський режим,

3. англійський уряд.

56. УкрРОСТА проіснувало ледь більше:

1. року,

2. двох місяців,

3. трьох років.

57. За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:

1. Радіефірне агентство України (РАТАУ),

2. Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),

3. Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).

58. Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних по­треб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:

1. повідомленнями,

2. чутками,

3. ток-шоу.

59. Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджува­чами з'явилися посередники – ними стали:

1. редакції телерадіокомпаній,

2. інформаційні агентства,

3. урядові комітети.

60. Перше інформаційне агентство було засноване у Фран­ції «Гавас»:

1. 1825 року,

2. 1835 року,

3. 1845 року.

61. Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:

1. «Галас»,

2. «Гавас»,

3. «Голос».

62. Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:

1. окупантів,

2. французького уряду,

3. англійського парламенту.

63. У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:

1. Незалежне Німецьке Агентство,

2. Неза­лежне Французьке Агентство,

3. Незалежне Англійське Агентство.

64. У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:

1. Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),

2. Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),

3. Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).

65. Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:

1. «Франс Прес»,

2. «Франс Радіо»,

3. «Франс ТВ».

66. 1944 року до «Франс Прес» влито:

1. лон­донське Державне Французьке Агентство,

2. лон­донське Незалежне Французьке Агентство,

3. лон­донське Приватне Французьке Агентство.

67. Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і ут­римувалось з:

1. державного бюджету,

2. бюджету міліардерів світу,

3. бюджету СРСР.

68. Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:

1. некомерційній основі,

2. комерційній основі,

3. змішаній основі.

69. «Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:

1. Ш. Гавасом,

2. Л. Гавасом,

3. М. Гавасом.

70. «Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:

1. газет,

2. реклами для друку,

3. журналів.

71. «Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:

1. 1870 року,

2. 1880 року,

3. 1890 року.

72. У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю,

2. акціонерне суспільство,

3. відкрите акціонерне товариство.

73. Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:

1. припинило існування,

2. продовжувало діяльність,

3. було реорганізоване.

74. Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:

1. Укрінформ,

2. Франс Прес,

3. Рейтер.

75. Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:

1. France Universal Publishing,

2. Vivendi Universal Press,

3. Vivendi Universal Publishing.

76. Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:

1. туризму,

2. еротичної фотографії,

3. спортивного бізнесу.

77. 1975 року «Havas» змінює свою назву на:

1. «Eurocor»,

2. «Eurocom»,

3. «Eurodom».

78. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:

1. 1848 року,

2. 1948 року,

3. 2008 року.

79. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:

1. державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,

2. кооперативним об'єднанням газет­них видавців,

3. міжнародним медіа холдингом.

80. Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:

1. дев'яти тисяч абонентів,

2. ста дев'яти тисяч абонентів,

3. мільйона дев'яти тисяч абонентів.

81. За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:

1. 73 країни,

2. 173 країни,

3. 273 країни.

82. Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:

1. 2 тис.,

2. 3 тис.,

3. 4 тис.

83. Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):

1. 100,

2. 500,

3. 800.

84. Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:

1. Полем Юліусом Фучіком,

2. Паулем Юліусом Райтером,

3. Паулем Юліусом Рейтером.

85. У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лон­дона свою контору :

1. "Рейтер рум",

2. "Рейтер оффіс",

3. "Рейтер проффи".

86. З розвитком телегра­фа контора Рейтера почала подавати й інформацію:

1. політичну,

2. комерційну,

3. спортивну.

87. У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною влас­ністю, виникло акціонерне товариство:

1. "Бразерс лімітед",

2. "Рейтер лімітед",

3. "Проктер анд Гемпбелл».

88. Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послу­ги так званих:

1. "стримгерів",

2. "стингерів",

3. "стрингерів".

89. Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:

1. Берліні,

2. Лондоні,

3. Нью-Йорку.

90. У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:

1. "ДА – Рей­тер фотос",

2. "ПА – Рей­тер фотос",

3. "РА – Рей­тер фотос".

91. У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:

1. "Кортельбюро",

2. "Комтельбюро",

3. "Бордельбюро".

92. У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:

1. "ПА – Рейтер фітерс",

2. "ПА – Рейтер фічерс",

3. "ПА – Рейтер річерс".

93. Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:

1. британського уряду,

2. американського уряду,

3. французького уряду.

94. Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:

1. 5 ти­с,

2. 3 тис,

3. 1 тис.

95. Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:

1. 10–20 тис.,

2. 30-40 тис.,

3. 50–60 тис.

96. Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):

1. 84 млн,

2. 184 млн,

3. 1 184 млн.

97. У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:

1. Кіодо Фусін,

2. Кіото Цусін,

3. Кіодо Цусін.

98. Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:

1. японських газет і телекорпорацій,

2. японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:

3. японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".

99. Агентство «Кіодо Цусін» постачає інфор­мацію мовами:

1. японською, німецькою й англійською,

2. японською,

3. японською й англійською.

100. 1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентст­во США?

1. Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),

2. Асошиетйед Прес (АП),

3. Рейтер.

101. Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:

1. інформаційних технологій,

2. автомобілів,

3. соціальних інститутів.

102. Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:

1. на всю країні,

2. у світовому масштабі,

3. на все місто.

103. Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:

1. міжнародної конкуренції,

2. міжетнічних війн,

3. міжміських соціальних зв’язків.

104. Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:

1. звужуються,

2. розширюються,

3. стагнують.

105. Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:

1. інформаційними кордонами,

2. мобілізаційними перешкодами,

3. мультимедійними межами.

106. Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:

1. МакДональдс,

2. Сі-Ен-Ен,

3. Дженерал Електронікс.

107. На земній кулі налічується нині держав понад:

1. 200,

2. 300,

3. 400.

108. Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:

1. більше половини з них,

2. половина з них,

3. менше половини з них.

109. Всі агентства світу умовно поділяються на:

1. 4 категорії

2. 3 категорії,

3. 2 категорії.

110. До числа світових агентств слід віднести:

1. Ассошіейтед Пресс (АП) (США),

2. Укрінформ,

3. Кривбасінформ.

111. До національних агентств міжнародного значення слід віднести:

1. Ажанс Франс Прес (АФП),

2. західнонімецьке агентство ДПА,

3. УНІАН.

112. До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:

1. урядова прес-служба,

2. ЮТАР,

3. Рейтер.

113. До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:

1. Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,

2. Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,

3. Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.

114. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,

2. агресивного націоналізму,

3. великодержавного шовінізму,

4. релігійного плюралізму.

115. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. захист інтересів національних меншин,

2. захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,

3. захист сексуальних інтересів школярів.

116. Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:

1. 30-х років XIX століття,

2. 40-х років XIX століття,

3. 50-х років XIX століття.

117. Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:

1. 1895 року,

2. 1865 року,

3. 1835 року.

118. Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:

1. 1851 року,

2. 1852 року,

3. 1853 року.

119. З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:

1. телеграфними,

2. телетайпними,

3. телевізійними.

120. 1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила

1. 700 тис. км,

2. 800 тис. км,

3. 900 тис. км.

121. Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:

1. 1834 року,

2. 1854 року,

3. 1874 року.

122. Першим телеграфним агентством у Росії було:

1. "Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,

2. Російське РТА,

3. Міжнародне МТА.

123. "Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:

1. К. В. Трубнікова,

2. К. В. Трупнікова,

3. К. В. Прутнікова.

124. З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:

1. «Телефон»,

2. «Телеграф»,

3. «Телевізор».

125. Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:

1. другої половини XIX століття,

2. першої половини XX століття,

3. другої половини ХХ століття.

126. Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:

1. Берліні,

2. Парижі,

3. Відні.

127. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:

1. 1868 року,

2. 1869 року,

3. 1870 року.

128. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:

1. концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,

2. конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,

3. конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.

129. У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:

1. "Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",

2. "Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",

3. "Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".

130. За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:

1. шляхів сполучення,

2. освіти,

3. промисловості.

131. За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:

1. Недержавне Телеграфне Агентство,

2. Державне Телефонне Агентство,

3. Державне Телеграфне Агентство.

132. Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:

1. УНР,

2. ЗУНР,

3. РСФСР.

133. Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:

1. В. М. Кандрацький,

2. В. М. Констацький,

3. В. М. Кондрацький.

134. Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:

1. Українське торговельне агентство (УТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське телефонне агентство (УТА).

135. Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:

1. Українське телеграфне агентство (УТА),

2. Українське бюро друку (УБД),

3. Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).

136. Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:

1. В. Ленін,

2. Л. Троцький,

3. Д. Донцов.

137. У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:

1. 25,

2. 26,

3. 27.

138. Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:

1. "Борець", яка називалася органом українського бюро друку;

2. "Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;

3. "Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.

139. У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:

1. Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське бюро друку (УБД).

140. 28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:

1. ЦВК Рад України,

2. Центральному проводу України,

3. Верховній Раді України.

141. У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:

1. "Урядовий кур’єр»,

2. "Вісник Української Народної Республіки",

3. «Урядовий портал».

142. На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:

1. агентства,

2. журналу,

3. газети.

143. Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:

1. І. Сталін,

2. Р. Гальперін,

3. Н. Крупська.

144. Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:

1. Українське Телефонне Агентство,

2. Українське Торговельне Агентство,

3. Українське Телеграфне Агентство.

145. Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:

1. Українське державне телеграфне агентство (УДТА),

2. Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),

3. Українське державне телефонне агентство (УДТфА).

146. Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:

1. Укрміпот,

2. Міпот,

3. Укрмінпошт,

147. За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:

1. агентів і кореспондентів,

2. агентів,

3. кореспондентів.

148. Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:

1. Бюро Українського друку (БУП),

2. Бюро Українського телеграфу (БУТ),

3. Бюро Українського телефону (БУТф).

149. У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:

1. пропаганди і агітації,

2. зв’язків із громадськістю,

3. преси.

150. БУП було ліквідовано в другій половині:

1. 1918 року,

2. 1919 року,

3. 1920 року.

151. Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:

1. 1917 року,

2. 1918 року,

3. 1919 року.

152. Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:

1. 1927 року,

2. 1926 року,

3. 1925 року.

153. Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:

1. УкРОСТА,

2. УкрРОСТА,

3. Українське РОСТА.

154. У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:

1. П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;

2. П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;

3. П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.

155. Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:

1. германські агентства,

2. білогвардійський режим,

3. англійський уряд.

156. УкрРОСТА проіснувало ледь більше:

1. року,

2. двох місяців,

3. трьох років.

157. За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:

1. Радіефірне агентство України (РАТАУ),

2. Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),

3. Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).

158. Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних по­треб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:

1. повідомленнями,

2. чутками,

3. ток-шоу.

159. Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджува­чами з'явилися посередники – ними стали:

1. редакції телерадіокомпаній,

2. інформаційні агентства,

3. урядові комітети.

160. Перше інформаційне агентство було засноване у Фран­ції «Гавас»:

1. 1825 року,

2. 1835 року,

3. 1845 року.

161. Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:

1. «Галас»,

2. «Гавас»,

3. «Голос».

162. Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:

1. окупантів,

2. французького уряду,

3. англійського парламенту.

163. У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:

1. Незалежне Німецьке Агентство,

2. Неза­лежне Французьке Агентство,

3. Незалежне Англійське Агентство.

164. У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:

1. Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),

2. Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),

3. Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).

165. Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:

1. «Франс Прес»,

2. «Франс Радіо»,

3. «Франс ТВ».

166. 1944 року до «Франс Прес» влито:

1. лон­донське Державне Французьке Агентство,

2. лон­донське Незалежне Французьке Агентство,

3. лон­донське Приватне Французьке Агентство.

167. Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і ут­римувалось з:

1. державного бюджету,

2. бюджету міліардерів світу,

3. бюджету СРСР.

168. Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:

1. некомерційній основі,

2. комерційній основі,

3. змішаній основі.

169. «Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:

1. Ш. Гавасом,

2. Л. Гавасом,

3. М. Гавасом.

170. «Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:

1. газет,

2. реклами для друку,

3. журналів.

171. «Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:

1. 1870 року,

2. 1880 року,

3. 1890 року.

172. У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю,

2. акціонерне суспільство,

3. відкрите акціонерне товариство.

173. Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:

1. припинило існування,

2. продовжувало діяльність,

3. було реорганізоване.

174. Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:

1. Укрінформ,

2. Франс Прес,

3. Рейтер.

175. Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:

1. France Universal Publishing,

2. Vivendi Universal Press,

3. Vivendi Universal Publishing.

176. Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:

1. туризму,

2. еротичної фотографії,

3. спортивного бізнесу.

177. 1975 року «Havas» змінює свою назву на:

1. «Eurocor»,

2. «Eurocom»,

3. «Eurodom».

178. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:

1. 1848 року,

2. 1948 року,

3. 2008 року.

179. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:

1. державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,

2. кооперативним об'єднанням газет­них видавців,

3. міжнародним медіа холдингом.

180. Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:

1. дев'яти тисяч абонентів,

2. ста дев'яти тисяч абонентів,

3. мільйона дев'яти тисяч абонентів.

181. За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:

1. 73 країни,

2. 173 країни,

3. 273 країни.

182. Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:

1. 2 тис.,

2. 3 тис.,

3. 4 тис.

183. Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):

1. 100,

2. 500,

3. 800.

184. Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:

1. Полем Юліусом Фучіком,

2. Паулем Юліусом Райтером,

3. Паулем Юліусом Рейтером.

185. У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лон­дона свою контору :

1. "Рейтер рум",

2. "Рейтер оффіс",

3. "Рейтер проффи".

186. З розвитком телегра­фа контора Рейтера почала подавати й інформацію:

1. політичну,

2. комерційну,

3. спортивну.

187. У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною влас­ністю, виникло акціонерне товариство:

1. "Бразерс лімітед",

2. "Рейтер лімітед",

3. "Проктер анд Гемпбелл».

188. Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послу­ги так званих:

1. "стримгерів",

2. "стингерів",

3. "стрингерів".

189. Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:

1. Берліні,

2. Лондоні,

3. Нью-Йорку.

190. У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:

1. "ДА – Рей­тер фотос",

2. "ПА – Рей­тер фотос",

3. "РА – Рей­тер фотос".

191. У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:

1. "Кортельбюро",

2. "Комтельбюро",

3. "Бордельбюро".

192. У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:

1. "ПА – Рейтер фітерс",

2. "ПА – Рейтер фічерс",

3. "ПА – Рейтер річерс".

193. Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:

1. британського уряду,

2. американського уряду,

3. французького уряду.

194. Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:

1. 5 ти­с,

2. 3 тис,

3. 1 тис.

195. Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:

1. 10–20 тис.,

2. 30-40 тис.,

3. 50–60 тис.

196. Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):

1. 84 млн,

2. 184 млн,

3. 1 184 млн.

197. У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:

1. Кіодо Фусін,

2. Кіото Цусін,

3. Кіодо Цусін.

198. Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:

1. японських газет і телекорпорацій,

2. японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:

3. японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".

199. Агентство «Кіодо Цусін» постачає інфор­мацію мовами:

1. японською, німецькою й англійською,

2. японською,

3. японською й англійською.

200. 1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентст­во США?

1. Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),

2. Асошиетйед Прес (АП),

3. Рейтер.

201. Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:

1. інформаційних технологій,

2. автомобілів,

3. соціальних інститутів.

202. Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:

1. на всю країні,

2. у світовому масштабі,

3. на все місто.

203. Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:

1. міжнародної конкуренції,

2. міжетнічних війн,

3. міжміських соціальних зв’язків.

204. Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:

1. звужуються,

2. розширюються,

3. стагнують.

205. Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:

1. інформаційними кордонами,

2. мобілізаційними перешкодами,

3. мультимедійними межами.

206. Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:

1. МакДональдс,

2. Сі-Ен-Ен,

3. Дженерал Електронікс.

207. На земній кулі налічується нині держав понад:

1. 200,

2. 300,

3. 400.

208. Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:

1. більше половини з них,

2. половина з них,

3. менше половини з них.

209. Всі агентства світу умовно поділяються на:

1. 4 категорії

2. 3 категорії,

3. 2 категорії.

210. До числа світових агентств слід віднести:

1. Ассошіейтед Пресс (АП) (США),

2. Укрінформ,

3. Кривбасінформ.

211. До національних агентств міжнародного значення слід віднести:

1. Ажанс Франс Прес (АФП),

2. західнонімецьке агентство ДПА,

3. УНІАН.

212. До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:

1. урядова прес-служба,

2. ЮТАР,

3. Рейтер.

213. До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:

1. Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,

2. Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,

3. Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.

214. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,

2. агресивного націоналізму,

3. великодержавного шовінізму,

4. релігійного плюралізму.

215. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. захист інтересів національних меншин,

2. захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,

3. захист сексуальних інтересів школярів.

216. Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:

1. 30-х років XIX століття,

2. 40-х років XIX століття,

3. 50-х років XIX століття.

217. Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:

1. 1895 року,

2. 1865 року,

3. 1835 року.

218. Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:

1. 1851 року,

2. 1852 року,

3. 1853 року.

219. З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:

1. телеграфними,

2. телетайпними,

3. телевізійними.

220. 1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила

1. 700 тис. км,

2. 800 тис. км,

3. 900 тис. км.

221. Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:

1. 1834 року,

2. 1854 року,

3. 1874 року.

222. Першим телеграфним агентством у Росії було:

1. "Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,

2. Російське РТА,

3. Міжнародне МТА.

223. "Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:

1. К. В. Трубнікова,

2. К. В. Трупнікова,

3. К. В. Прутнікова.

224. З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:

1. «Телефон»,

2. «Телеграф»,

3. «Телевізор».

225. Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:

1. другої половини XIX століття,

2. першої половини XX століття,

3. другої половини ХХ століття.

226. Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:

1. Берліні,

2. Парижі,

3. Відні.

227. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:

1. 1868 року,

2. 1869 року,

3. 1870 року.

228. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:

1. концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,

2. конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,

3. конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.

229. У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:

1. "Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",

2. "Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",

3. "Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".

230. За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:

1. шляхів сполучення,

2. освіти,

3. промисловості.

231. За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:

1. Недержавне Телеграфне Агентство,

2. Державне Телефонне Агентство,

3. Державне Телеграфне Агентство.

232. Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:

1. УНР,

2. ЗУНР,

3. РСФСР.

233. Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:

1. В. М. Кандрацький,

2. В. М. Констацький,

3. В. М. Кондрацький.

234. Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:

1. Українське торговельне агентство (УТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське телефонне агентство (УТА).

235. Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:

1. Українське телеграфне агентство (УТА),

2. Українське бюро друку (УБД),

3. Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).

236. Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:

1. В. Ленін,

2. Л. Троцький,

3. Д. Донцов.

237. У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:

1. 25,

2. 26,

3. 27.

238. Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:

1. "Борець", яка називалася органом українського бюро друку;

2. "Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;

3. "Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.

239. У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:

1. Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське бюро друку (УБД).

240. 28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:

1. ЦВК Рад України,

2. Центральному проводу України,

3. Верховній Раді України.

241. У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:

1. "Урядовий кур’єр»,

2. "Вісник Української Народної Республіки",

3. «Урядовий портал».

242. На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:

1. агентства,

2. журналу,

3. газети.

243. Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:

1. І. Сталін,

2. Р. Гальперін,

3. Н. Крупська.

244. Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:

1. Українське Телефонне Агентство,

2. Українське Торговельне Агентство,

3. Українське Телеграфне Агентство.

245. Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:

1. Українське державне телеграфне агентство (УДТА),

2. Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),

3. Українське державне телефонне агентство (УДТфА).

246. Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:

1. Укрміпот,

2. Міпот,

3. Укрмінпошт,

247. За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:

1. агентів і кореспондентів,

2. агентів,

3. кореспондентів.

248. Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:

1. Бюро Українського друку (БУП),

2. Бюро Українського телеграфу (БУТ),

3. Бюро Українського телефону (БУТф).

249. У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:

1. пропаганди і агітації,

2. зв’язків із громадськістю,

3. преси.

250. БУП було ліквідовано в другій половині:

1. 1918 року,

2. 1919 року,

3. 1920 року.

251. Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:

1. 1917 року,

2. 1918 року,

3. 1919 року.

252. Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:

1. 1927 року,

2. 1926 року,

3. 1925 року.

253. Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:

1. УкРОСТА,

2. УкрРОСТА,

3. Українське РОСТА.

254. У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:

1. П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;

2. П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;

3. П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.

255. Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:

1. германські агентства,

2. білогвардійський режим,

3. англійський уряд.

256. УкрРОСТА проіснувало ледь більше:

1. року,

2. двох місяців,

3. трьох років.

257. За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:

1. Радіефірне агентство України (РАТАУ),

2. Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),

3. Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).

258. Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних по­треб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:

1. повідомленнями,

2. чутками,

3. ток-шоу.

259. Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджува­чами з'явилися посередники – ними стали:

1. редакції телерадіокомпаній,

2. інформаційні агентства,

3. урядові комітети.

260. Перше інформаційне агентство було засноване у Фран­ції «Гавас»:

1. 1825 року,

2. 1835 року,

3. 1845 року.

261. Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:

1. «Галас»,

2. «Гавас»,

3. «Голос».

262. Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:

1. окупантів,

2. французького уряду,

3. англійського парламенту.

263. У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:

1. Незалежне Німецьке Агентство,

2. Неза­лежне Французьке Агентство,

3. Незалежне Англійське Агентство.

264. У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:

1. Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),

2. Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),

3. Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).

265. Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:

1. «Франс Прес»,

2. «Франс Радіо»,

3. «Франс ТВ».

266. 1944 року до «Франс Прес» влито:

1. лон­донське Державне Французьке Агентство,

2. лон­донське Незалежне Французьке Агентство,

3. лон­донське Приватне Французьке Агентство.

267. Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і ут­римувалось з:

1. державного бюджету,

2. бюджету міліардерів світу,

3. бюджету СРСР.

268. Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:

1. некомерційній основі,

2. комерційній основі,

3. змішаній основі.

269. «Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:

1. Ш. Гавасом,

2. Л. Гавасом,

3. М. Гавасом.

270. «Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:

1. газет,

2. реклами для друку,

3. журналів.

271. «Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:

1. 1870 року,

2. 1880 року,

3. 1890 року.

272. У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю,

2. акціонерне суспільство,

3. відкрите акціонерне товариство.

273. Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:

1. припинило існування,

2. продовжувало діяльність,

3. було реорганізоване.

274. Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:

1. Укрінформ,

2. Франс Прес,

3. Рейтер.

275. Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:

1. France Universal Publishing,

2. Vivendi Universal Press,

3. Vivendi Universal Publishing.

276. Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:

1. туризму,

2. еротичної фотографії,

3. спортивного бізнесу.

277. 1975 року «Havas» змінює свою назву на:

1. «Eurocor»,

2. «Eurocom»,

3. «Eurodom».

278. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:

1. 1848 року,

2. 1948 року,

3. 2008 року.

279. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:

1. державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,

2. кооперативним об'єднанням газет­них видавців,

3. міжнародним медіа холдингом.

280. Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:

1. дев'яти тисяч абонентів,

2. ста дев'яти тисяч абонентів,

3. мільйона дев'яти тисяч абонентів.

281. За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:

1. 73 країни,

2. 173 країни,

3. 273 країни.

282. Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:

1. 2 тис.,

2. 3 тис.,

3. 4 тис.

283. Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):

1. 100,

2. 500,

3. 800.

284. Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:

1. Полем Юліусом Фучіком,

2. Паулем Юліусом Райтером,

3. Паулем Юліусом Рейтером.

285. У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лон­дона свою контору :

1. "Рейтер рум",

2. "Рейтер оффіс",

3. "Рейтер проффи".

286. З розвитком телегра­фа контора Рейтера почала подавати й інформацію:

1. політичну,

2. комерційну,

3. спортивну.

287. У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною влас­ністю, виникло акціонерне товариство:

1. "Бразерс лімітед",

2. "Рейтер лімітед",

3. "Проктер анд Гемпбелл».

288. Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послу­ги так званих:

1. "стримгерів",

2. "стингерів",

3. "стрингерів".

289. Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:

1. Берліні,

2. Лондоні,

3. Нью-Йорку.

290. У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:

1. "ДА – Рей­тер фотос",

2. "ПА – Рей­тер фотос",

3. "РА – Рей­тер фотос".

291. У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:

1. "Кортельбюро",

2. "Комтельбюро",

3. "Бордельбюро".

292. У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:

1. "ПА – Рейтер фітерс",

2. "ПА – Рейтер фічерс",

3. "ПА – Рейтер річерс".

293. Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:

1. британського уряду,

2. американського уряду,

3. французького уряду.

294. Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:

1. 5 ти­с,

2. 3 тис,

3. 1 тис.

295. Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:

1. 10–20 тис.,

2. 30-40 тис.,

3. 50–60 тис.

296. Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):

1. 84 млн,

2. 184 млн,

3. 1 184 млн.

297. У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:

1. Кіодо Фусін,

2. Кіото Цусін,

3. Кіодо Цусін.

298. Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:

1. японських газет і телекорпорацій,

2. японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:

3. японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".

299. Агентство «Кіодо Цусін» постачає інфор­мацію мовами:

1. японською, німецькою й англійською,

2. японською,

3. японською й англійською.

300. 1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентст­во США?

1. Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),

2. Асошиетйед Прес (АП),

3. Рейтер.

301. Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:

1. інформаційних технологій,

2. автомобілів,

3. соціальних інститутів.

302. Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:

1. на всю країні,

2. у світовому масштабі,

3. на все місто.

303. Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:

1. міжнародної конкуренції,

2. міжетнічних війн,

3. міжміських соціальних зв’язків.

304. Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:

1. звужуються,

2. розширюються,

3. стагнують.

305. Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:

1. інформаційними кордонами,

2. мобілізаційними перешкодами,

3. мультимедійними межами.

306. Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:

1. МакДональдс,

2. Сі-Ен-Ен,

3. Дженерал Електронікс.

307. На земній кулі налічується нині держав понад:

1. 200,

2. 300,

3. 400.

308. Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:

1. більше половини з них,

2. половина з них,

3. менше половини з них.

309. Всі агентства світу умовно поділяються на:

1. 4 категорії

2. 3 категорії,

3. 2 категорії.

310. До числа світових агентств слід віднести:

1. Ассошіейтед Пресс (АП) (США),

2. Укрінформ,

3. Кривбасінформ.

311. До національних агентств міжнародного значення слід віднести:

1. Ажанс Франс Прес (АФП),

2. західнонімецьке агентство ДПА,

3. УНІАН.

312. До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:

1. урядова прес-служба,

2. ЮТАР,

3. Рейтер.

313. До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:

1. Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,

2. Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,

3. Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.

314. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,

2. агресивного націоналізму,

3. великодержавного шовінізму,

4. релігійного плюралізму.

315. Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:

1. захист інтересів національних меншин,

2. захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,

3. захист сексуальних інтересів школярів.

316. Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:

1. 30-х років XIX століття,

2. 40-х років XIX століття,

3. 50-х років XIX століття.

317. Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:

1. 1895 року,

2. 1865 року,

3. 1835 року.

318. Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:

1. 1851 року,

2. 1852 року,

3. 1853 року.

319. З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:

1. телеграфними,

2. телетайпними,

3. телевізійними.

320. 1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила

1. 700 тис. км,

2. 800 тис. км,

3. 900 тис. км.

321. Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:

1. 1834 року,

2. 1854 року,

3. 1874 року.

322. Першим телеграфним агентством у Росії було:

1. "Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,

2. Російське РТА,

3. Міжнародне МТА.

323. "Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:

1. К. В. Трубнікова,

2. К. В. Трупнікова,

3. К. В. Прутнікова.

324. З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:

1. «Телефон»,

2. «Телеграф»,

3. «Телевізор».

325. Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:

1. другої половини XIX століття,

2. першої половини XX століття,

3. другої половини ХХ століття.

326. Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:

1. Берліні,

2. Парижі,

3. Відні.

327. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:

1. 1868 року,

2. 1869 року,

3. 1870 року.

328. Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:

1. концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,

2. конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,

3. конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.

329. У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:

1. "Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",

2. "Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",

3. "Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".

330. За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:

1. шляхів сполучення,

2. освіти,

3. промисловості.

331. За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:

1. Недержавне Телеграфне Агентство,

2. Державне Телефонне Агентство,

3. Державне Телеграфне Агентство.

332. Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:

1. УНР,

2. ЗУНР,

3. РСФСР.

333. Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:

1. В. М. Кандрацький,

2. В. М. Констацький,

3. В. М. Кондрацький.

334. Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:

1. Українське торговельне агентство (УТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське телефонне агентство (УТА).

335. Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:

1. Українське телеграфне агентство (УТА),

2. Українське бюро друку (УБД),

3. Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).

336. Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:

1. В. Ленін,

2. Л. Троцький,

3. Д. Донцов.

337. У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:

1. 25,

2. 26,

3. 27.

338. Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:

1. "Борець", яка називалася органом українського бюро друку;

2. "Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;

3. "Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.

339. У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:

1. Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),

2. Українське телеграфне агентство (УТА),

3. Українське бюро друку (УБД).

340. 28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:

1. ЦВК Рад України,

2. Центральному проводу України,

3. Верховній Раді України.

341. У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:

1. "Урядовий кур’єр»,

2. "Вісник Української Народної Республіки",

3. «Урядовий портал».

342. На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:

1. агентства,

2. журналу,

3. газети.

343. Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:

1. І. Сталін,

2. Р. Гальперін,

3. Н. Крупська.

344. Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:

1. Українське Телефонне Агентство,

2. Українське Торговельне Агентство,

3. Українське Телеграфне Агентство.

345. Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:

1. Українське державне телеграфне агентство (УДТА),

2. Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),

3. Українське державне телефонне агентство (УДТфА).

346. Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:

1. Укрміпот,

2. Міпот,

3. Укрмінпошт,

347. За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:

1. агентів і кореспондентів,

2. агентів,

3. кореспондентів.

348. Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:

1. Бюро Українського друку (БУП),

2. Бюро Українського телеграфу (БУТ),

3. Бюро Українського телефону (БУТф).

349. У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:

1. пропаганди і агітації,

2. зв’язків із громадськістю,

3. преси.

350. БУП було ліквідовано в другій половині:

1. 1918 року,

2. 1919 року,

3. 1920 року.

351. Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:

1. 1917 року,

2. 1918 року,

3. 1919 року.

352. Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:

1. 1927 року,

2. 1926 року,

3. 1925 року.

353. Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:

1. УкРОСТА,

2. УкрРОСТА,

3. Українське РОСТА.

354. У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:

1. П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;

2. П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;

3. П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.

355. Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:

1. германські агентства,

2. білогвардійський режим,

3. англійський уряд.

356. УкрРОСТА проіснувало ледь більше:

1. року,

2. двох місяців,

3. трьох років.

357. За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:

1. Радіефірне агентство України (РАТАУ),

2. Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),

3. Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).

358. Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних по­треб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:

1. повідомленнями,

2. чутками,

3. ток-шоу.

359. Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджува­чами з'явилися посередники – ними стали:

1. редакції телерадіокомпаній,

2. інформаційні агентства,

3. урядові комітети.

360. Перше інформаційне агентство було засноване у Фран­ції «Гавас»:

1. 1825 року,

2. 1835 року,

3. 1845 року.

361. Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:

1. «Галас»,

2. «Гавас»,

3. «Голос».

362. Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:

1. окупантів,

2. французького уряду,

3. англійського парламенту.

363. У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:

1. Незалежне Німецьке Агентство,

2. Неза­лежне Французьке Агентство,

3. Незалежне Англійське Агентство.

364. У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:

1. Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),

2. Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),

3. Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).

365. Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:

1. «Франс Прес»,

2. «Франс Радіо»,

3. «Франс ТВ».

366. 1944 року до «Франс Прес» влито:

1. лон­донське Державне Французьке Агентство,

2. лон­донське Незалежне Французьке Агентство,

3. лон­донське Приватне Французьке Агентство.

367. Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і ут­римувалось з:

1. державного бюджету,

2. бюджету міліардерів світу,

3. бюджету СРСР.

368. Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:

1. некомерційній основі,

2. комерційній основі,

3. змішаній основі.

369. «Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:

1. Ш. Гавасом,

2. Л. Гавасом,

3. М. Гавасом.

370. «Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:

1. газет,

2. реклами для друку,

3. журналів.

371. «Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:

1. 1870 року,

2. 1880 року,

3. 1890 року.

372. У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю,

2. акціонерне суспільство,

3. відкрите акціонерне товариство.

373. Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:

1. припинило існування,

2. продовжувало діяльність,

3. було реорганізоване.

374. Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:

1. Укрінформ,

2. Франс Прес,

3. Рейтер.

375. Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:

1. France Universal Publishing,

2. Vivendi Universal Press,

3. Vivendi Universal Publishing.

376. Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:

1. туризму,

2. еротичної фотографії,

3. спортивного бізнесу.

377. 1975 року «Havas» змінює свою назву на:

1. «Eurocor»,

2. «Eurocom»,

3. «Eurodom».

378. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:

1. 1848 року,

2. 1948 року,

3. 2008 року.

379. Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:

1. державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,

2. кооперативним об'єднанням газет­них видавців,

3. міжнародним медіа холдингом.

380. Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:

1. дев'яти тисяч абонентів,

2. ста дев'яти тисяч абонентів,

3. мільйона дев'яти тисяч абонентів.

381. За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:

1. 73 країни,

2. 173 країни,

3. 273 країни.

382. Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:

1. 2 тис.,

2. 3 тис.,

3. 4 тис.

383. Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):

1. 100,

2. 500,

3. 800.

384. Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:

1. Полем Юліусом Фучіком,

2. Паулем Юліусом Райтером,

3. Паулем Юліусом Рейтером.

385. У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лон­дона свою контору :

1. "Рейтер рум",

2. "Рейтер оффіс",

3. "Рейтер проффи".

386. З розвитком телегра­фа контора Рейтера почала подавати й інформацію:

1. політичну,

2. комерційну,

3. спортивну.

387. У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною влас­ністю, виникло акціонерне товариство:

1. "Бразерс лімітед",

2. "Рейтер лімітед",

3. "Проктер анд Гемпбелл».

388. Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послу­ги так званих:

1. "стримгерів",

2. "стингерів",

3. "стрингерів".

389. Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:

1. Берліні,

2. Лондоні,

3. Нью-Йорку.

390. У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:

1. "ДА – Рей­тер фотос",

2. "ПА – Рей­тер фотос",

3. "РА – Рей­тер фотос".

391. У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:

1. "Кортельбюро",

2. "Комтельбюро",

3. "Бордельбюро".

392. У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:

1. "ПА – Рейтер фітерс",

2. "ПА – Рейтер фічерс",

3. "ПА – Рейтер річерс".

393. Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:

1. британського уряду,

2. американського уряду,

3. французького уряду.

394. Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:

1. 5 ти­с,

2. 3 тис,

3. 1 тис.

395. Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:

1. 10–20 тис.,

2. 30-40 тис.,

3. 50–60 тис.

396. Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):

1. 84 млн,

2. 184 млн,

3. 1 184 млн.

397. У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:

1. Кіодо Фусін,

2. Кіото Цусін,

3. Кіодо Цусін.

398. Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:

1. японських газет і телекорпорацій,

2. японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:

3. японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".

399. Агентство «Кіодо Цусін» постачає інфор­мацію мовами:

1. японською, німецькою й англійською,

2. японською,

3. японською й англійською.

400. 1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентст­во США?

1. Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),

2. Асошиетйед Прес (АП),

3. Рейтер.