- •Київський міжнародний університет
- •Пояснювальна записка до комплексної контрольної роботи з курсу “Агенційна журналістика”
- •Критерії оцінювання результатів комплексної контрольної роботи з курсу “Агенційна журналістика”
- •Тестова частина (блок)
- •Ключі до комплексної контрольної роботи з курсу «Агенційна журналістика»
- •Література для підготовки до комплексної контрольної роботи з курсу “Агенційна журналістика ” основна
- •Додаткова
- •Адреси бібліотек
- •Тестова частина Теоретична частина
- •Ресурси
- •Інтернет - ресурси
Тестова частина (блок)
Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:
інформаційних технологій,
автомобілів,
соціальних інститутів.
Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:
на всю країні,
у світовому масштабі,
на все місто.
Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:
міжнародної конкуренції,
міжетнічних війн,
міжміських соціальних зв’язків.
Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:
звужуються,
розширюються,
стагнують.
Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:
інформаційними кордонами,
мобілізаційними перешкодами,
мультимедійними межами.
Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:
МакДональдс,
Сі-Ен-Ен,
Дженерал Електронікс.
На земній кулі налічується нині держав понад:
200,
300,
400.
Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:
більше половини з них,
половина з них,
менше половини з них.
Всі агентства світу умовно поділяються на:
4 категорії
3 категорії,
2 категорії.
До числа світових агентств слід віднести:
Ассошіейтед Пресс (АП) (США),
Укрінформ,
Кривбасінформ.
До національних агентств міжнародного значення слід віднести:
Ажанс Франс Прес (АФП),
західнонімецьке агентство ДПА,
УНІАН.
До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:
урядова прес-служба,
ЮТАР,
Рейтер.
До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:
Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,
Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,
Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,
агресивного націоналізму,
великодержавного шовінізму,
релігійного плюралізму.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
захист інтересів національних меншин,
захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,
захист сексуальних інтересів школярів.
Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:
30-х років XIX століття,
40-х років XIX століття,
50-х років XIX століття.
Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:
1895 року,
1865 року,
1835 року.
Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:
1851 року,
1852 року,
1853 року.
З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:
телеграфними,
телетайпними,
телевізійними.
1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила
700 тис. км,
800 тис. км,
900 тис. км.
Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:
1834 року,
1854 року,
1874 року.
Першим телеграфним агентством у Росії було:
"Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,
Російське РТА,
Міжнародне МТА.
"Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:
К. В. Трубнікова,
К. В. Трупнікова,
К. В. Прутнікова.
З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:
«Телефон»,
«Телеграф»,
«Телевізор».
Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:
другої половини XIX століття,
першої половини XX століття,
другої половини ХХ століття.
Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:
Берліні,
Парижі,
Відні.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:
1868 року,
1869 року,
1870 року.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:
концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.
У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:
"Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".
За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:
шляхів сполучення,
освіти,
промисловості.
За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:
Недержавне Телеграфне Агентство,
Державне Телефонне Агентство,
Державне Телеграфне Агентство.
Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:
УНР,
ЗУНР,
РСФСР.
Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:
В. М. Кандрацький,
В. М. Констацький,
В. М. Кондрацький.
Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:
Українське торговельне агентство (УТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське телефонне агентство (УТА).
Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД),
Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).
Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:
В. Ленін,
Л. Троцький,
Д. Донцов.
У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:
25,
26,
27.
Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:
"Борець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.
У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:
Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД).
28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:
ЦВК Рад України,
Центральному проводу України,
Верховній Раді України.
У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:
"Урядовий кур’єр»,
"Вісник Української Народної Республіки",
«Урядовий портал».
На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:
агентства,
журналу,
газети.
Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:
І. Сталін,
Р. Гальперін,
Н. Крупська.
Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:
Українське Телефонне Агентство,
Українське Торговельне Агентство,
Українське Телеграфне Агентство.
Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:
Українське державне телеграфне агентство (УДТА),
Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),
Українське державне телефонне агентство (УДТфА).
Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:
Укрміпот,
Міпот,
Укрмінпошт,
За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:
агентів і кореспондентів,
агентів,
кореспондентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:
Бюро Українського друку (БУП),
Бюро Українського телеграфу (БУТ),
Бюро Українського телефону (БУТф).
У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:
пропаганди і агітації,
зв’язків із громадськістю,
преси.
БУП було ліквідовано в другій половині:
1918 року,
1919 року,
1920 року.
Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:
1917 року,
1918 року,
1919 року.
Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:
1927 року,
1926 року,
1925 року.
Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:
УкРОСТА,
УкрРОСТА,
Українське РОСТА.
У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:
П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.
Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:
германські агентства,
білогвардійський режим,
англійський уряд.
УкрРОСТА проіснувало ледь більше:
року,
двох місяців,
трьох років.
За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:
Радіефірне агентство України (РАТАУ),
Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),
Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).
Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:
повідомленнями,
чутками,
ток-шоу.
Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами з'явилися посередники – ними стали:
редакції телерадіокомпаній,
інформаційні агентства,
урядові комітети.
Перше інформаційне агентство було засноване у Франції «Гавас»:
1825 року,
1835 року,
1845 року.
Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:
«Галас»,
«Гавас»,
«Голос».
Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:
окупантів,
французького уряду,
англійського парламенту.
У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:
Незалежне Німецьке Агентство,
Незалежне Французьке Агентство,
Незалежне Англійське Агентство.
У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:
Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),
Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),
Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).
Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:
«Франс Прес»,
«Франс Радіо»,
«Франс ТВ».
1944 року до «Франс Прес» влито:
лондонське Державне Французьке Агентство,
лондонське Незалежне Французьке Агентство,
лондонське Приватне Французьке Агентство.
Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і утримувалось з:
державного бюджету,
бюджету міліардерів світу,
бюджету СРСР.
Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:
некомерційній основі,
комерційній основі,
змішаній основі.
«Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:
Ш. Гавасом,
Л. Гавасом,
М. Гавасом.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:
газет,
реклами для друку,
журналів.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:
1870 року,
1880 року,
1890 року.
У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:
Товариство з обмеженою відповідальністю,
акціонерне суспільство,
відкрите акціонерне товариство.
Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:
припинило існування,
продовжувало діяльність,
було реорганізоване.
Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:
Укрінформ,
Франс Прес,
Рейтер.
Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:
France Universal Publishing,
Vivendi Universal Press,
Vivendi Universal Publishing.
Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:
туризму,
еротичної фотографії,
спортивного бізнесу.
1975 року «Havas» змінює свою назву на:
«Eurocor»,
«Eurocom»,
«Eurodom».
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:
1848 року,
1948 року,
2008 року.
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:
державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,
кооперативним об'єднанням газетних видавців,
міжнародним медіа холдингом.
Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:
дев'яти тисяч абонентів,
ста дев'яти тисяч абонентів,
мільйона дев'яти тисяч абонентів.
За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:
73 країни,
173 країни,
273 країни.
Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:
2 тис.,
3 тис.,
4 тис.
Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):
100,
500,
800.
Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:
Полем Юліусом Фучіком,
Паулем Юліусом Райтером,
Паулем Юліусом Рейтером.
У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лондона свою контору :
"Рейтер рум",
"Рейтер оффіс",
"Рейтер проффи".
З розвитком телеграфа контора Рейтера почала подавати й інформацію:
політичну,
комерційну,
спортивну.
У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною власністю, виникло акціонерне товариство:
"Бразерс лімітед",
"Рейтер лімітед",
"Проктер анд Гемпбелл».
Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послуги так званих:
"стримгерів",
"стингерів",
"стрингерів".
Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:
Берліні,
Лондоні,
Нью-Йорку.
У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:
"ДА – Рейтер фотос",
"ПА – Рейтер фотос",
"РА – Рейтер фотос".
У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:
"Кортельбюро",
"Комтельбюро",
"Бордельбюро".
У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:
"ПА – Рейтер фітерс",
"ПА – Рейтер фічерс",
"ПА – Рейтер річерс".
Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:
британського уряду,
американського уряду,
французького уряду.
Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:
5 тис,
3 тис,
1 тис.
Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:
10–20 тис.,
30-40 тис.,
50–60 тис.
Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):
84 млн,
184 млн,
1 184 млн.
У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:
Кіодо Фусін,
Кіото Цусін,
Кіодо Цусін.
Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:
японських газет і телекорпорацій,
японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:
японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".
Агентство «Кіодо Цусін» постачає інформацію мовами:
японською, німецькою й англійською,
японською,
японською й англійською.
1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентство США?
Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),
Асошиетйед Прес (АП),
Рейтер.
Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:
інформаційних технологій,
автомобілів,
соціальних інститутів.
Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:
на всю країні,
у світовому масштабі,
на все місто.
Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:
міжнародної конкуренції,
міжетнічних війн,
міжміських соціальних зв’язків.
Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:
звужуються,
розширюються,
стагнують.
Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:
інформаційними кордонами,
мобілізаційними перешкодами,
мультимедійними межами.
Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:
МакДональдс,
Сі-Ен-Ен,
Дженерал Електронікс.
На земній кулі налічується нині держав понад:
200,
300,
400.
Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:
більше половини з них,
половина з них,
менше половини з них.
Всі агентства світу умовно поділяються на:
4 категорії
3 категорії,
2 категорії.
До числа світових агентств слід віднести:
Ассошіейтед Пресс (АП) (США),
Укрінформ,
Кривбасінформ.
До національних агентств міжнародного значення слід віднести:
Ажанс Франс Прес (АФП),
західнонімецьке агентство ДПА,
УНІАН.
До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:
урядова прес-служба,
ЮТАР,
Рейтер.
До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:
Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,
Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,
Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,
агресивного націоналізму,
великодержавного шовінізму,
релігійного плюралізму.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
захист інтересів національних меншин,
захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,
захист сексуальних інтересів школярів.
Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:
30-х років XIX століття,
40-х років XIX століття,
50-х років XIX століття.
Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:
1895 року,
1865 року,
1835 року.
Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:
1851 року,
1852 року,
1853 року.
З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:
телеграфними,
телетайпними,
телевізійними.
1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила
700 тис. км,
800 тис. км,
900 тис. км.
Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:
1834 року,
1854 року,
1874 року.
Першим телеграфним агентством у Росії було:
"Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,
Російське РТА,
Міжнародне МТА.
"Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:
К. В. Трубнікова,
К. В. Трупнікова,
К. В. Прутнікова.
З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:
«Телефон»,
«Телеграф»,
«Телевізор».
Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:
другої половини XIX століття,
першої половини XX століття,
другої половини ХХ століття.
Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:
Берліні,
Парижі,
Відні.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:
1868 року,
1869 року,
1870 року.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:
концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.
У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:
"Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".
За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:
шляхів сполучення,
освіти,
промисловості.
За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:
Недержавне Телеграфне Агентство,
Державне Телефонне Агентство,
Державне Телеграфне Агентство.
Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:
УНР,
ЗУНР,
РСФСР.
Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:
В. М. Кандрацький,
В. М. Констацький,
В. М. Кондрацький.
Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:
Українське торговельне агентство (УТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське телефонне агентство (УТА).
Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД),
Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).
Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:
В. Ленін,
Л. Троцький,
Д. Донцов.
У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:
25,
26,
27.
Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:
"Борець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.
У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:
Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД).
28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:
ЦВК Рад України,
Центральному проводу України,
Верховній Раді України.
У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:
"Урядовий кур’єр»,
"Вісник Української Народної Республіки",
«Урядовий портал».
На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:
агентства,
журналу,
газети.
Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:
І. Сталін,
Р. Гальперін,
Н. Крупська.
Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:
Українське Телефонне Агентство,
Українське Торговельне Агентство,
Українське Телеграфне Агентство.
Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:
Українське державне телеграфне агентство (УДТА),
Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),
Українське державне телефонне агентство (УДТфА).
Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:
Укрміпот,
Міпот,
Укрмінпошт,
За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:
агентів і кореспондентів,
агентів,
кореспондентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:
Бюро Українського друку (БУП),
Бюро Українського телеграфу (БУТ),
Бюро Українського телефону (БУТф).
У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:
пропаганди і агітації,
зв’язків із громадськістю,
преси.
БУП було ліквідовано в другій половині:
1918 року,
1919 року,
1920 року.
Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:
1917 року,
1918 року,
1919 року.
Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:
1927 року,
1926 року,
1925 року.
Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:
УкРОСТА,
УкрРОСТА,
Українське РОСТА.
У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:
П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.
Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:
германські агентства,
білогвардійський режим,
англійський уряд.
УкрРОСТА проіснувало ледь більше:
року,
двох місяців,
трьох років.
За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:
Радіефірне агентство України (РАТАУ),
Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),
Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).
Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:
повідомленнями,
чутками,
ток-шоу.
Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами з'явилися посередники – ними стали:
редакції телерадіокомпаній,
інформаційні агентства,
урядові комітети.
Перше інформаційне агентство було засноване у Франції «Гавас»:
1825 року,
1835 року,
1845 року.
Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:
«Галас»,
«Гавас»,
«Голос».
Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:
окупантів,
французького уряду,
англійського парламенту.
У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:
Незалежне Німецьке Агентство,
Незалежне Французьке Агентство,
Незалежне Англійське Агентство.
У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:
Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),
Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),
Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).
Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:
«Франс Прес»,
«Франс Радіо»,
«Франс ТВ».
1944 року до «Франс Прес» влито:
лондонське Державне Французьке Агентство,
лондонське Незалежне Французьке Агентство,
лондонське Приватне Французьке Агентство.
Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і утримувалось з:
державного бюджету,
бюджету міліардерів світу,
бюджету СРСР.
Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:
некомерційній основі,
комерційній основі,
змішаній основі.
«Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:
Ш. Гавасом,
Л. Гавасом,
М. Гавасом.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:
газет,
реклами для друку,
журналів.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:
1870 року,
1880 року,
1890 року.
У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:
Товариство з обмеженою відповідальністю,
акціонерне суспільство,
відкрите акціонерне товариство.
Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:
припинило існування,
продовжувало діяльність,
було реорганізоване.
Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:
Укрінформ,
Франс Прес,
Рейтер.
Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:
France Universal Publishing,
Vivendi Universal Press,
Vivendi Universal Publishing.
Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:
туризму,
еротичної фотографії,
спортивного бізнесу.
1975 року «Havas» змінює свою назву на:
«Eurocor»,
«Eurocom»,
«Eurodom».
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:
1848 року,
1948 року,
2008 року.
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:
державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,
кооперативним об'єднанням газетних видавців,
міжнародним медіа холдингом.
Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:
дев'яти тисяч абонентів,
ста дев'яти тисяч абонентів,
мільйона дев'яти тисяч абонентів.
За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:
73 країни,
173 країни,
273 країни.
Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:
2 тис.,
3 тис.,
4 тис.
Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):
100,
500,
800.
Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:
Полем Юліусом Фучіком,
Паулем Юліусом Райтером,
Паулем Юліусом Рейтером.
У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лондона свою контору :
"Рейтер рум",
"Рейтер оффіс",
"Рейтер проффи".
З розвитком телеграфа контора Рейтера почала подавати й інформацію:
політичну,
комерційну,
спортивну.
У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною власністю, виникло акціонерне товариство:
"Бразерс лімітед",
"Рейтер лімітед",
"Проктер анд Гемпбелл».
Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послуги так званих:
"стримгерів",
"стингерів",
"стрингерів".
Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:
Берліні,
Лондоні,
Нью-Йорку.
У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:
"ДА – Рейтер фотос",
"ПА – Рейтер фотос",
"РА – Рейтер фотос".
У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:
"Кортельбюро",
"Комтельбюро",
"Бордельбюро".
У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:
"ПА – Рейтер фітерс",
"ПА – Рейтер фічерс",
"ПА – Рейтер річерс".
Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:
британського уряду,
американського уряду,
французького уряду.
Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:
5 тис,
3 тис,
1 тис.
Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:
10–20 тис.,
30-40 тис.,
50–60 тис.
Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):
84 млн,
184 млн,
1 184 млн.
У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:
Кіодо Фусін,
Кіото Цусін,
Кіодо Цусін.
Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:
японських газет і телекорпорацій,
японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:
японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".
Агентство «Кіодо Цусін» постачає інформацію мовами:
японською, німецькою й англійською,
японською,
японською й англійською.
1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентство США?
Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),
Асошиетйед Прес (АП),
Рейтер.
Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:
інформаційних технологій,
автомобілів,
соціальних інститутів.
Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:
на всю країні,
у світовому масштабі,
на все місто.
Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:
міжнародної конкуренції,
міжетнічних війн,
міжміських соціальних зв’язків.
Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:
звужуються,
розширюються,
стагнують.
Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:
інформаційними кордонами,
мобілізаційними перешкодами,
мультимедійними межами.
Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:
МакДональдс,
Сі-Ен-Ен,
Дженерал Електронікс.
На земній кулі налічується нині держав понад:
200,
300,
400.
Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:
більше половини з них,
половина з них,
менше половини з них.
Всі агентства світу умовно поділяються на:
4 категорії
3 категорії,
2 категорії.
До числа світових агентств слід віднести:
Ассошіейтед Пресс (АП) (США),
Укрінформ,
Кривбасінформ.
До національних агентств міжнародного значення слід віднести:
Ажанс Франс Прес (АФП),
західнонімецьке агентство ДПА,
УНІАН.
До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:
урядова прес-служба,
ЮТАР,
Рейтер.
До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:
Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,
Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,
Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,
агресивного націоналізму,
великодержавного шовінізму,
релігійного плюралізму.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
захист інтересів національних меншин,
захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,
захист сексуальних інтересів школярів.
Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:
30-х років XIX століття,
40-х років XIX століття,
50-х років XIX століття.
Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:
1895 року,
1865 року,
1835 року.
Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:
1851 року,
1852 року,
1853 року.
З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:
телеграфними,
телетайпними,
телевізійними.
1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила
700 тис. км,
800 тис. км,
900 тис. км.
Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:
1834 року,
1854 року,
1874 року.
Першим телеграфним агентством у Росії було:
"Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,
Російське РТА,
Міжнародне МТА.
"Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:
К. В. Трубнікова,
К. В. Трупнікова,
К. В. Прутнікова.
З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:
«Телефон»,
«Телеграф»,
«Телевізор».
Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:
другої половини XIX століття,
першої половини XX століття,
другої половини ХХ століття.
Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:
Берліні,
Парижі,
Відні.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:
1868 року,
1869 року,
1870 року.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:
концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.
У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:
"Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".
За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:
шляхів сполучення,
освіти,
промисловості.
За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:
Недержавне Телеграфне Агентство,
Державне Телефонне Агентство,
Державне Телеграфне Агентство.
Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:
УНР,
ЗУНР,
РСФСР.
Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:
В. М. Кандрацький,
В. М. Констацький,
В. М. Кондрацький.
Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:
Українське торговельне агентство (УТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське телефонне агентство (УТА).
Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД),
Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).
Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:
В. Ленін,
Л. Троцький,
Д. Донцов.
У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:
25,
26,
27.
Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:
"Борець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.
У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:
Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД).
28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:
ЦВК Рад України,
Центральному проводу України,
Верховній Раді України.
У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:
"Урядовий кур’єр»,
"Вісник Української Народної Республіки",
«Урядовий портал».
На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:
агентства,
журналу,
газети.
Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:
І. Сталін,
Р. Гальперін,
Н. Крупська.
Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:
Українське Телефонне Агентство,
Українське Торговельне Агентство,
Українське Телеграфне Агентство.
Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:
Українське державне телеграфне агентство (УДТА),
Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),
Українське державне телефонне агентство (УДТфА).
Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:
Укрміпот,
Міпот,
Укрмінпошт,
За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:
агентів і кореспондентів,
агентів,
кореспондентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:
Бюро Українського друку (БУП),
Бюро Українського телеграфу (БУТ),
Бюро Українського телефону (БУТф).
У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:
пропаганди і агітації,
зв’язків із громадськістю,
преси.
БУП було ліквідовано в другій половині:
1918 року,
1919 року,
1920 року.
Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:
1917 року,
1918 року,
1919 року.
Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:
1927 року,
1926 року,
1925 року.
Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:
УкРОСТА,
УкрРОСТА,
Українське РОСТА.
У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:
П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.
Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:
германські агентства,
білогвардійський режим,
англійський уряд.
УкрРОСТА проіснувало ледь більше:
року,
двох місяців,
трьох років.
За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:
Радіефірне агентство України (РАТАУ),
Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),
Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).
Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:
повідомленнями,
чутками,
ток-шоу.
Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами з'явилися посередники – ними стали:
редакції телерадіокомпаній,
інформаційні агентства,
урядові комітети.
Перше інформаційне агентство було засноване у Франції «Гавас»:
1825 року,
1835 року,
1845 року.
Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:
«Галас»,
«Гавас»,
«Голос».
Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:
окупантів,
французького уряду,
англійського парламенту.
У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:
Незалежне Німецьке Агентство,
Незалежне Французьке Агентство,
Незалежне Англійське Агентство.
У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:
Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),
Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),
Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).
Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:
«Франс Прес»,
«Франс Радіо»,
«Франс ТВ».
1944 року до «Франс Прес» влито:
лондонське Державне Французьке Агентство,
лондонське Незалежне Французьке Агентство,
лондонське Приватне Французьке Агентство.
Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і утримувалось з:
державного бюджету,
бюджету міліардерів світу,
бюджету СРСР.
Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:
некомерційній основі,
комерційній основі,
змішаній основі.
«Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:
Ш. Гавасом,
Л. Гавасом,
М. Гавасом.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:
газет,
реклами для друку,
журналів.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:
1870 року,
1880 року,
1890 року.
У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:
Товариство з обмеженою відповідальністю,
акціонерне суспільство,
відкрите акціонерне товариство.
Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:
припинило існування,
продовжувало діяльність,
було реорганізоване.
Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:
Укрінформ,
Франс Прес,
Рейтер.
Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:
France Universal Publishing,
Vivendi Universal Press,
Vivendi Universal Publishing.
Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:
туризму,
еротичної фотографії,
спортивного бізнесу.
1975 року «Havas» змінює свою назву на:
«Eurocor»,
«Eurocom»,
«Eurodom».
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:
1848 року,
1948 року,
2008 року.
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:
державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,
кооперативним об'єднанням газетних видавців,
міжнародним медіа холдингом.
Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:
дев'яти тисяч абонентів,
ста дев'яти тисяч абонентів,
мільйона дев'яти тисяч абонентів.
За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:
73 країни,
173 країни,
273 країни.
Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:
2 тис.,
3 тис.,
4 тис.
Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):
100,
500,
800.
Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:
Полем Юліусом Фучіком,
Паулем Юліусом Райтером,
Паулем Юліусом Рейтером.
У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лондона свою контору :
"Рейтер рум",
"Рейтер оффіс",
"Рейтер проффи".
З розвитком телеграфа контора Рейтера почала подавати й інформацію:
політичну,
комерційну,
спортивну.
У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною власністю, виникло акціонерне товариство:
"Бразерс лімітед",
"Рейтер лімітед",
"Проктер анд Гемпбелл».
Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послуги так званих:
"стримгерів",
"стингерів",
"стрингерів".
Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:
Берліні,
Лондоні,
Нью-Йорку.
У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:
"ДА – Рейтер фотос",
"ПА – Рейтер фотос",
"РА – Рейтер фотос".
У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:
"Кортельбюро",
"Комтельбюро",
"Бордельбюро".
У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:
"ПА – Рейтер фітерс",
"ПА – Рейтер фічерс",
"ПА – Рейтер річерс".
Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:
британського уряду,
американського уряду,
французького уряду.
Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:
5 тис,
3 тис,
1 тис.
Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:
10–20 тис.,
30-40 тис.,
50–60 тис.
Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):
84 млн,
184 млн,
1 184 млн.
У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:
Кіодо Фусін,
Кіото Цусін,
Кіодо Цусін.
Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:
японських газет і телекорпорацій,
японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:
японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".
Агентство «Кіодо Цусін» постачає інформацію мовами:
японською, німецькою й англійською,
японською,
японською й англійською.
1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентство США?
Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),
Асошиетйед Прес (АП),
Рейтер.
Одним з найбільш дієвих факторів, що впливають на пресу і перетворюють її характер, став розвиток сучасних:
інформаційних технологій,
автомобілів,
соціальних інститутів.
Сучасні технічні досягнення дозволяють не тільки більш ефективно виробляти, але й поширювати інформацію:
на всю країні,
у світовому масштабі,
на все місто.
Нині на ринках новин спостерігається як глобалізація інформації, так і посилення:
міжнародної конкуренції,
міжетнічних війн,
міжміських соціальних зв’язків.
Нині реальна, розрахункова і потенційна аудиторії різко:
звужуються,
розширюються,
стагнують.
Під час глобалізації інформаційних систем національні кордони перестають бути:
інформаційними кордонами,
мобілізаційними перешкодами,
мультимедійними межами.
Інформаційні агентства все більше і більше відчувають на собі конкурентний тиск з боку великих інформаційних компаній типу:
МакДональдс,
Сі-Ен-Ен,
Дженерал Електронікс.
На земній кулі налічується нині держав понад:
200,
300,
400.
Свої національні інформаційні агентства із загальної кількості країн світу мають:
більше половини з них,
половина з них,
менше половини з них.
Всі агентства світу умовно поділяються на:
4 категорії
3 категорії,
2 категорії.
До числа світових агентств слід віднести:
Ассошіейтед Пресс (АП) (США),
Укрінформ,
Кривбасінформ.
До національних агентств міжнародного значення слід віднести:
Ажанс Франс Прес (АФП),
західнонімецьке агентство ДПА,
УНІАН.
До національних інформаційних агентств відносять, наприклад:
урядова прес-служба,
ЮТАР,
Рейтер.
До числа інформаційних агентств «великої п’ятірки» слід віднести:
Юпі, АП, Рейтер, Кіодо Цусін, Ітар-Тасс,
Укрінформ, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс,
Юпі, АП, Рейтер, АФП, Ітар-Тасс.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
свобода від політико-ідеологічних кон’юнктур,
агресивного націоналізму,
великодержавного шовінізму,
релігійного плюралізму.
Знайдіть помилку у твердженні: Принципи діяльності інформаційних агентств в ідеалі укладені в наступному:
захист інтересів національних меншин,
захист інтересів підростаючого покоління в інформаційній сфері, особливо у сфері моральності,
захист сексуальних інтересів школярів.
Інформаційні агентства як особлива соціальна інституція поширення масової інформації беруть початок з:
30-х років XIX століття,
40-х років XIX століття,
50-х років XIX століття.
Інформаційне агентство «Гавас» у Франції виникло:
1895 року,
1865 року,
1835 року.
Інформаційне агентство «Рейтер» в Англії виникло:
1851 року,
1852 року,
1853 року.
З розвитком телеграфного зв'язку частина з інформаційних агентств почала називатися:
телеграфними,
телетайпними,
телевізійними.
1900 року протяжність телеграфних ліній в Англії становила
700 тис. км,
800 тис. км,
900 тис. км.
Повітряна дротова лінія зв'язку «Москва-Київ» як розвиток телеграфних агентств у Російській імперії була введена в дію:
1834 року,
1854 року,
1874 року.
Першим телеграфним агентством у Росії було:
"Телеграфные Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства,
Російське РТА,
Міжнародне МТА.
"Телеграфньїе Бюллетени" Російського Телеграфного Агентства видавались щоденно у Санкт-Петербурзі в 1877-1878 роках за редакцією:
К. В. Трубнікова,
К. В. Трупнікова,
К. В. Прутнікова.
З 1878 року бюлетень "Телеграфные Бюллетени" (Російська Імперія) видавався під назвою:
«Телефон»,
«Телеграф»,
«Телевізор».
Міжнародно-правова система підтримки розвитку мережі телеграфних агентств формується з:
другої половини XIX століття,
першої половини XX століття,
другої половини ХХ століття.
Перша міжнародна телеграфна конференція відбулася 1865 року в:
Берліні,
Парижі,
Відні.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) було засновано:
1868 року,
1869 року,
1870 року.
Міжнародне бюро телеграфних правлінь (постійне місце перебування в Берні) сформувало:
концепцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телефонної служби,
конвенцію так званих стандартів міжнародної телеграфної служби.
У вересні 1904 року в Росії було засновано урядове потужне політичне і торговельне телеграфне агентство під назвою:
"Санкт-Петербурзьке Торговельне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телеграфне Агентство",
"Санкт-Петербурзьке Телефонне Агентство".
За часи діяльності Центральної ради, як свідчать архівні джерела, функції інформаційного агентства виконувало міністерство:
шляхів сполучення,
освіти,
промисловості.
За наказом уряду УHP від 16 березня 1918 року в Києві створюється:
Недержавне Телеграфне Агентство,
Державне Телефонне Агентство,
Державне Телеграфне Агентство.
Наказ про встановлення інструктивного положення: "прийняті по апаратах Агентства телеграми від Петербурзького Агентства і на його ім'я, а також циркуляри "Вісник" або "Воєнний Вісник"... далі не передавати за адресатом, не доставляти, затримувати і знищувати... різні пільги, що були надані Російським урядом Петербурзькому Телеграфному Агентству відносно тарифу..." був виданий урядом:
УНР,
ЗУНР,
РСФСР.
Прізвище та імя по батькові одного з перших агентів (кореспондентів) УТА, який перебував при Житомирській поштово-телеграфній конторі було:
В. М. Кандрацький,
В. М. Констацький,
В. М. Кондрацький.
Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським (квітень-листопад 1918 р.) у Києві починає працювати:
Українське торговельне агентство (УТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське телефонне агентство (УТА).
Д. Донцов (1883-1973) з червня до листопада 1918 року очолював:
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД),
Петербурзьке телеграфне агентство (ПТА).
Бюро української преси (БУП), у 1918 році, очолював:
В. Ленін,
Л. Троцький,
Д. Донцов.
У 1918 році Українське телеграфне агентство (УТА) і Бюро української преси (БУП) розташовувалися у Києві на Хрещатику, в будинку №:
25,
26,
27.
Свою інформаційну службу мала Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції виконувала редакція газети:
"Борець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Гаманець", яка називалася органом українського бюро друку;
"Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.
У квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення:
Петербурзького телеграфного агентства (ПТА),
Українське телеграфне агентство (УТА),
Українське бюро друку (УБД).
28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковано:
ЦВК Рад України,
Центральному проводу України,
Верховній Раді України.
У 1917 році Більшовицький уряд використовував для поширення інформаційних матеріалів:
"Урядовий кур’єр»,
"Вісник Української Народної Республіки",
«Урядовий портал».
На початку березня 1918 року в Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М. Скрипника щодо створення:
агентства,
журналу,
газети.
Як повідомлялося в "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українського Телеграфного Агентства (УкТА) став:
І. Сталін,
Р. Гальперін,
Н. Крупська.
Від 16 березня 1918 року почало функціонувати:
Українське Телефонне Агентство,
Українське Торговельне Агентство,
Українське Телеграфне Агентство.
Згодом УкТА, як свідчать архівні документи, в офіційних документах проходить під назвою:
Українське державне телеграфне агентство (УДТА),
Українське приватне телеграфне агентство (УПТА),
Українське державне телефонне агентство (УДТфА).
Посада міністра пошти і телеграфу Т. Штефана у 1918 році йменувалась як:
Укрміпот,
Міпот,
Укрмінпошт,
За наказом міністра пошти і телеграфу Т. Штефана від 25 квітня 1918 року було визначено, що для збирання й поширення відомостей Агентство відкриває філії та призначає постійних або тимчасових:
агентів і кореспондентів,
агентів,
кореспондентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні при Тимчасовому робітничо-селянському уряді республіки в січні 1919 року в Києві замість УкТА було організовано:
Бюро Українського друку (БУП),
Бюро Українського телеграфу (БУТ),
Бюро Українського телефону (БУТф).
У липні 1919 року постановою уряду при ВУЦВК було організовано відділ:
пропаганди і агітації,
зв’язків із громадськістю,
преси.
БУП було ліквідовано в другій половині:
1918 року,
1919 року,
1920 року.
Російське телеграфне агентство (РОСТА) створено:
1917 року,
1918 року,
1919 року.
Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС) створено:
1927 року,
1926 року,
1925 року.
Коли у червні 1920 року більшовицькі війська вдруге повернулися до Києва (серпень 1919 - травень 1920) місто було окуповано денікінцями, а в травні-червні 1920 сюди вступили війська Польщі і УНР), БУП перейменували на:
УкРОСТА,
УкрРОСТА,
Українське РОСТА.
У серпні 1919 - червні 1920 року з українським відділенням Російського телеграфного агентства співпрацювали:
П. Тичина, П. Зібров, Л. Нікулін, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Леонов, Б. Лавреньов;
П. Тичина, І. Ле, Л. Нікулін, Б. Лавреньов.
Як бачимо, у складний для України період (1919–1920 року) існувало, по суті, дві паралельні структури, два інформаційних агентства Української Народної Республіки і Радянського уряду. Почасти до інформаційно-телеграфних послуг підключалася третя сила:
германські агентства,
білогвардійський режим,
англійський уряд.
УкрРОСТА проіснувало ледь більше:
року,
двох місяців,
трьох років.
За ініціативою тодішнього керівника УкрРОСТА – талановитого поета, видатного громадського та літературного діяча В. Нарбутана на основі агентства створюється:
Радіефірне агентство України (РАТАУ),
Радіотелевізійне агентство України (РАТАУ),
Радіотелеграфне агентство України (РАТАУ).
Журналістика – це система, що динамічно розвивається, маючи своєю кінцевою метою максимальне задоволення інформаційних потреб суспільства і наповнення інформаційного простору якісними, об'єктивними:
повідомленнями,
чутками,
ток-шоу.
Майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами з'явилися посередники – ними стали:
редакції телерадіокомпаній,
інформаційні агентства,
урядові комітети.
Перше інформаційне агентство було засноване у Франції «Гавас»:
1825 року,
1835 року,
1845 року.
Нині французьке інформаційне агентство «Гавас» називається:
«Галас»,
«Гавас»,
«Голос».
Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках:
окупантів,
французького уряду,
англійського парламенту.
У 1940 році лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в:
Незалежне Німецьке Агентство,
Незалежне Французьке Агентство,
Незалежне Англійське Агентство.
У 1942 році в Алжирі при Французькому комітеті національного визволення виникло ще одне інформаційне агентство під назвою:
Аванс Франсез де ТВ (Французьке Агентство ТВ),
Аванс Франсез де Радіо (Французьке Агентство Радіо),
Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси).
Після реорганізації у вересні 1942 року Аванс Франсез де Пресе (Французьке Агентство Преси) дістало своє нинішнє найменування:
«Франс Прес»,
«Франс Радіо»,
«Франс ТВ».
1944 року до «Франс Прес» влито:
лондонське Державне Французьке Агентство,
лондонське Незалежне Французьке Агентство,
лондонське Приватне Французьке Агентство.
Спочатку «Франс Прес» було офіційним урядовим агентством і утримувалось з:
державного бюджету,
бюджету міліардерів світу,
бюджету СРСР.
Згідно із статутом, прийнятим 10 січня 1957 року, «Франс Прес» є "автономним органом, що користується правами юридичної особи і діє на:
некомерційній основі,
комерційній основі,
змішаній основі.
«Гавас» (Havas), французьке інформаційне агентство, засновано 1835 року:
Ш. Гавасом,
Л. Гавасом,
М. Гавасом.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, спочатку займалося поширенням:
газет,
реклами для друку,
журналів.
«Гавас», французьке інформаційне агентство, почало виробляти обмін інформацією з найбільшими інформаційними агентствами світу з:
1870 року,
1880 року,
1890 року.
У 1879 «Гавас», французьке інформаційне агентство, перетворилося на:
Товариство з обмеженою відповідальністю,
акціонерне суспільство,
відкрите акціонерне товариство.
Після окупації Франції фашистською Німеччиною в 1940 «Гавас»:
припинило існування,
продовжувало діяльність,
було реорганізоване.
Такі ключові люди, як Жак Сегела, Вінсент Боллоре, Родес Віла, працюють у інформаційному агентстві:
Укрінформ,
Франс Прес,
Рейтер.
Інформаційне агентство «Havas» було придбано компанією Vivendi 1998 року і перейменовано як:
France Universal Publishing,
Vivendi Universal Press,
Vivendi Universal Publishing.
Інформаційне агентство «Havas» від 1945 року починає працювати в галузі:
туризму,
еротичної фотографії,
спортивного бізнесу.
1975 року «Havas» змінює свою назву на:
«Eurocor»,
«Eurocom»,
«Eurodom».
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) засноване в Нью-Йорку:
1848 року,
1948 року,
2008 року.
Інформаційне агентство США Ассошіейтед Пресс (АП) є:
державним об'єднанням друкованих і телевізійних ЗМІ,
кооперативним об'єднанням газетних видавців,
міжнародним медіа холдингом.
Нині Ассошіейтед Пресс (АП) нараховує біля:
дев'яти тисяч абонентів,
ста дев'яти тисяч абонентів,
мільйона дев'яти тисяч абонентів.
За кордоном діяльність Ассошіейтед Пресс (АП) поширена на:
73 країни,
173 країни,
273 країни.
Ассошіейтед Пресс (АП) має зарубіжних кореспондентів більш як:
2 тис.,
3 тис.,
4 тис.
Річні прибутки інформаційного агентства Ассошіейтед Пресс (АП) становлять (у млн. доларів США):
100,
500,
800.
Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи Рейтер засноване в Адені в 1849 році німцем:
Полем Юліусом Фучіком,
Паулем Юліусом Райтером,
Паулем Юліусом Рейтером.
У 1851 році Рейтер перейшов в англійське підданство і переніс до Лондона свою контору :
"Рейтер рум",
"Рейтер оффіс",
"Рейтер проффи".
З розвитком телеграфа контора Рейтера почала подавати й інформацію:
політичну,
комерційну,
спортивну.
У 1915 році агентство «Рейтер» перестало бути родинною власністю, виникло акціонерне товариство:
"Бразерс лімітед",
"Рейтер лімітед",
"Проктер анд Гемпбелл».
Агентство «Рейтер» володіє широкою мережею власних кореспондентів, що працюють майже в усіх країнах світу, і широко використовує послуги так званих:
"стримгерів",
"стингерів",
"стрингерів".
Усі повідомлення для агентства «Рейтер» стікаються до штаб-квартири агентства в:
Берліні,
Лондоні,
Нью-Йорку.
У своїй структурі «Рейтер» має фотоагентство, яке називається:
"ДА – Рейтер фотос",
"ПА – Рейтер фотос",
"РА – Рейтер фотос".
У своїй структурі «Рейтер» має бюро комерційної інформації, яке називається:
"Кортельбюро",
"Комтельбюро",
"Бордельбюро".
У своїй структурі «Рейтер» має відділ статей і оглядів, який називається:
"ПА – Рейтер фітерс",
"ПА – Рейтер фічерс",
"ПА – Рейтер річерс".
Агентство «Рейтер» у значній мірі виконує роль офіційного органу:
британського уряду,
американського уряду,
французького уряду.
Іноземна клієнтура «Рейтер» нараховує газет біля:
5 тис,
3 тис,
1 тис.
Щоденно «Рейтер» передає слів міжнародної інформації:
10–20 тис.,
30-40 тис.,
50–60 тис.
Річні прибутки агентства «Рейтер» орієнтовно складають (у доларах США):
84 млн,
184 млн,
1 184 млн.
У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії:
Кіодо Фусін,
Кіото Цусін,
Кіодо Цусін.
Інформаційне агентство «Кіодо Цусін» є об'єднанням:
японських газет і телекорпорацій,
японських газет, телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей", електронних ЗМІ:
японських газет і телерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей".
Агентство «Кіодо Цусін» постачає інформацію мовами:
японською, німецькою й англійською,
японською,
японською й англійською.
1958 року в Нью-Йорку засноване інформаційне агентство США?
Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ),
Асошиетйед Прес (АП),
Рейтер.
