- •Питання з курсу «Актуальні проблеми господарського законодавства»
- •1.Поняття та основні ознаки господарського законодавства. Принцип на якому господарське законодавство поєднується із комерційним правом інших країн.
- •2. Класифікація нормативно-правових актів господарського законодавства за юридичною силою та за змістом.
- •3.Основні сфери господарювання щодо яких здійснюється регуляторна політика.
- •4.Відносини, що є сферою регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
- •5.Основна проблематика правозастосування Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України
- •6.Співвідношення норм цку та гку в частині регулювання господарських відносин.
- •8. Порядок регулювання Цивільним та Господарським Кодексами України питання щодо форм юридичних осіб які здійснюють господарську діяльність.
- •10. Законодавча термінологія України стосовно розуміння іноземної юридичної особи.
- •9. Поясність основну суперечність поняття перетворення юридичної особи за цку та гку.
- •Види іноземних юридичних осіб які відповідно до діючого законодавства України можуть господарювати в Україні, відмінність їх правового статусу.
- •12. Поняття та зміст цивільної правоздатності юридичної особи.
- •13. Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб в цивільному та господарському законодавстві
- •14. Юридичні колізії в господарському законодавстві та правила їх подолання.
- •15. Нормативно-правовий акт господарського законодавства. Порядок набрання ними чинності та способи припинення їх дії.
- •16. Порядок визначення строку і терміну в господарському законодавстві.
- •17. Порівняльна характеристика суб’єктів господарських та цивільних відносин.
- •18. Поняття позовної давності. Межі диспозитивності позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності.
- •19. Позовна давність в господарському законодавстві, порядок її застосування. Межі імперативності та диспозитивності позовної давності.
- •20.Правило, за яким м необхідно розглядати суперечності щодо застосування строків, встановлених в цку та гку.
- •22.Функція процентів в господарському законодавстві. Порядок застосування облікової ставки нбу.
- •23. Поняття акціонерного товариства та правовий аналіз їх типів.
- •24. Приватне розміщення акцій акціонерних товариств. Заочні збори акціонерів.
- •26. Ознаки, за якими визначається статус дочірнього підприємства та неоднозначність його визначення.
- •27. Правовий аналіз поняття корпоративного підприємства за гку та поняття корпоративного підприємства в розумінні зу «Про холдингові компанії»
- •28. Види залежності за цку та гку, проблемні питання щодо їх виникнення.
- •29. Поняття цивільно-правового та господарського договорів, їх співвідношення.
- •30. Договір комерційної концесії (франчайзингу) та його види. Проблемні питання правового регулювання договору франчайзингу.
- •31. Мораторій у справі про банкрутство. Проблемні питання щодо його застосування.
- •32. Особливості виконання рішень третейських судів.
- •33. Поняття правового захисту, способи та форми його здійснення.
- •34. Поняття самозахисту в господарському законодавстві та його ознаки.
- •35. Судові рішення в системі господарського законодавства.
- •36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.
- •37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.
- •38. Види відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.
- •39. Характеристика органів державної регуляторної політики в Україні
- •40. Способи захисту порушених прав та законних інтересів суб»єктів господарювання при вирішенні господарських спорів.
- •Питання з курсу «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»
- •1. Загальна характеристика інституту банкрутства.
- •2. Процедура розпорядження майном боржника :
- •3. Особливості банкрутства відсутнього боржника - передбачені ст. 52 Закону.
- •4. Заходи запобігання банкрутству боржника та види позасудових процедур.
- •5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, передбачені ст. 25 Закону, а саме:
- •6. Ознаки неплатоспроможності (банкрутства):
- •7. Особливості банкрутства фермерських господарств передбачені ст. Закону . До них відносяться:
- •8. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження:
- •9. Строки неплатоспроможності у законодавстві про банкрутство залежать від різних чинників:
- •10. Особливості банкрутства місто утворюючих підприємств. Передбачені ст. 42 Закону.
- •11. Оцінка майна боржника регулюється ст. 29 Закону
- •13. Процедура санації, як захід щодо відновлення платоспроможності боржника регулюється ст. Ст.17,18,19,20,21 Закону.
- •13. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені у ст. 23 Закону.
- •15. Кредитори у справі про банкрутство.
- •Коло учасників у справі про банкрутство це:
- •18. Види кредиторів:
- •19. Ліквідатор у справі про банкрутство .
- •20. Припинення провадження у справі про банкрутство регламентується ст. 40 Закону.
- •21. Поняття грошових зобов'язань
- •22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство ст. 15 Закону.
- •23. Черговість задоволення вимог кредиторів регулюється ст.31 Закону і передбачає шість черг.
- •24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, (ст. 12 Закону) вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
- •25. Звільнення працівників боржника регулюються ст. 33 Закону
- •26. Принципи відносин неплатоспроможності.
- •28. Джерела дисципліни «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»:
- •29. Підготовче засідання господарського суду (ст. 11 Закону) проводиться не пізніше ніж на зо день від порушення справи.
- •30. Поняття ліквідаційної маси (ст. 26 Закону)
- •31. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (ст.46 Закону).
- •34. Судові процедури, що застосовуються до боржника
- •35. Заява про порушення справи про банкрутство ст.7 Закону
- •36. План санації (ст. 18 Закону)
- •37. Забезпечення вимог кредиторів здійснюється наступним чином:
- •38. Комітет кредиторів та його повноваження у справі про банкрутство
- •1. Місце правового регулювання біржової діяльності в системі права України
- •2. Етапи розвитку правового регулювання біржової діяльності в Україні:
- •3. Правове регулювання біржової діяльності на сучасному етапі.
- •4. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •Державне регулювання біржової діяльності
- •6. Саморегулівні організації: поняття, функції, повноваження, правове регулювання
- •8. Основні функції та завдання державних органів у сфері регулювання біржової діяльності в Україні.
- •9. Особливості правового регулювання діяльності товарних бірж за
- •Правове регулювання діяльності фондових та валютних бірж- зарубіжний досвід
- •11. Особливості діяльності бірж праці за кордоном
- •12. Історія зародження і становлення біржового ринку.
- •13. Функції біржових інститутів
- •14. Видова характеристика бірж
- •15.Організація біржового управління.
- •16. Відмінність громадської та стаціонарної структури управління бірж
- •17. Учасники біржових торгів
- •18. Типові правила біржової торгівлі, їх зміст та значення
- •19.Поняття й ознаки біржових угод
- •20. Порядок укладання біржових угод
- •21. Реєстрація, оформлення та розірвання біржових угод
- •22. Забезпечення виконання біржових угод
- •23. Загальна характеристика нормативно-правових актів, що регулюють біржову діяльність в Україні.
- •24. Правовий статус та функції товарної біржі
- •Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •26. Класифікація, принципи і функції фондового ринку
- •Учасники фондового ринку
- •Правові основи створення та діяльності фондової біржі, права членів біржі.
- •Статут, вимоги, організація торгівлі та правила фондової біржі
- •Функціонування фондового ринку та його регулювання в Україні.
- •31 . Класифікаційна характеристика цінних паперів.
- •Процедура лістингу її правове регулювання.
- •33. Котирування цінних паперів.
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •35. Функції валютного ринку.
- •36. Суб'єкти валютного ринку
- •37. Поняття та методи валютного регулювання та валютного контролю
- •38. Розвиток та становлення бірж праці в Україні
- •39. Державна реєстрація фондової біржі, її правове регулювання.
- •40. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності
1.Поняття та основні ознаки господарського законодавства. Принцип на якому господарське законодавство поєднується із комерційним правом інших країн.
Господарське законодавство являє собою самостійну галузь, яка регулює господарські відносини, що виникають в процесі здійснення або управління господарською діяльністю.
господарське законодавство – це елемент господарського права, діючий у формі сукупності нормативних актів, якими закріплені загальні правила поведінки суб`єктів господарського права при безпосередньому здійсненні ними господарської діяльності або при управлінні такою діяльністю.
Основні ознаки ГЗ:
кодифікованість ГЗ втілена в Господарському кодексі України, прийнятого 16.01.2003 р., в якому визначені основи господарювання в Україні;
незважаючи на наявність кодифікації ГЗ, йому притаманна множинність окремих та спеціальних нормативних актів, а також їх розгалуженість відповідно до сфер господарювання (промислова, будівельна, транспортна, комерційна та фінансова та інші), кожна з яких має істотні особливості, які враховуються у спеціальних актах;
перевага в господарському законодавстві комплексних нормативно-правових актів, що містять норми різних галузей права ( господарського, цивільного, фінансового тощо), які врегульовують один конкретний предмет, наприклад, страхування (ЗУ «Про страхування), інвестування (ЗУ «Про інвестиційну діяльність) тощо;
наявність у ГЗ значної кількості нормативних актів обмеженої дії – відомчих, регіональних, локальних.
диференціація нормативних актів відповідно до форм власності, діючих в Україні (різні форми власності в ГЗ врегульовуються окремими нормативними актами, наприклад захист інтелектуального права врегульований ЗУ Про авторське право і суміжні права, ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів і послуг; захист державної власності врегульований ЗУ Про управління об»єктами державної власності, ЗУ Про передачу права об»єктів державної та комунальної власності тощо; право приватної власності врегульовується ЦК та ГК України, Законами України Про господарські товариства, Про колективне сільськогосподарське підприємство та іншими;
тощо ..
ГЗ України поєднується з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами з господарських питань. Воно здійснюється згідно з :принципами пріоритету спеціальних норм міжнародного договірного права над загальними нормами господарського права України. Законом України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 p. , ст.19, встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства
2. Класифікація нормативно-правових актів господарського законодавства за юридичною силою та за змістом.
Нормативний акт господарського законодавства - офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права.
Нормативні акти за видами поділяються на закони та підзаконні акти.
Залежно від змісту доктрина господарського права розрізняє чотири види актів:
- акти, норми яких є загальними та / або спеціальними правилами функціонування господарських правовідносин (кодекси, які кодифікують окремі інститути господарського права, зокрема, ЦК кодифікує норми про договірні господарсько-правові інститути: купівлю-продаж, поставку та інші форми обміну; загальний і будівельний підряди; перевезення вантажів; інститут майнової відповідальності господарюючих суб'єктів і т. ін. Щодо окремих видів правовідносин діють спеціальні кодифіковані акти господарського законодавства. Це, зокрема, транспортні кодекси та статути, загальні правила перевезення вантажів;
- компетенційні акти, які визначають види господарюючих суб'єктів, а також їхні права та обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцію;
- нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є стандартні (державні, галузеві, підприємств, технічні умови), а також державні будівельні норми і правила;
- нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти господарських відносин за належної правомірної поведінки, а не загальні правила поведінки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма).
За юридичною силою господарське законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система. Дана система поділяє акти господарського законодавства на:
1. конституційні норми, які мають найвищу юридичну силу.
2. норми міжнародно-правових актів, які містяться в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, що набрав чинності в установленому законом порядку, встановлені інші правила, які не суперечать Конституції України, то діють норми міжнародного договору;
3. закони та інші нормативні акти, які після додержання процедури, встановленої чинним законодавством, набувають сили закону (Декрети) є окремими (самостійними) нормативними актами, що регулюють правовідносини в певній підгалузі права та групи самостійних правовідносин. Хоча Господарський кодекс України є нормативною основою для здійснення господарської діяльності, але деталізовано він не може регулювати усі правовідносини, що виникають у процесі її здійснення. Якби це сталося, то Господарський кодекс України за своїм обсягом став би неосяжним, яким практично було б неможливо користуватися у правничій діяльності. Тому, щоб уникнути цього, законодавець і передбачив можливість прийняття окремих законів, які деталізовано регулюють найбільш важливі правовідносини, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності;
4. підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента, постанови КМУ ( ті, що приймаються на основі та на виконання Конституції і законів України, міжнародних договорів мають вищу юридичну силу ніж інші підзаконні нормативно-правові акти);
-накази, розпорядження, рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, (ті, що приймаються на основі та на виконання Конституції і законів України, міжнародних договорів мають вищу юридичну силу ніж інші накази, розпорядження, рішення тощо);
5. рішення органів місцевої влади та місцевого самоврядування.
6. акти органів судової гілки влади (Особливе місце серед судових рішень займають рішення, ухвалені Конституційним Судом України, які «є обов'язковими до виконання на території України, остаточними й не можуть бути оскаржені» «...у законодавчих актах, тобто фактично такі рішення набувають сили конституційного закону);
7. договірні норми (локальні джерела права).