Тематика лекцій Лекція 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології

1. Поняття, об’єкт, предмет юридичної психології.

2. Місце юридичної психології в системі психологічної науки. Взаємодія юридичної психології з іншими галузями.

3. Система та напрями юридичної психології.

Література.

1. Васильев В. Л. Юридическая психология. – С.-Пб., 1997.

2. Жалинский А.Э. Основы профессиональной деятельности юриста. – Смоленск, 1995.

3. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков, 1997.

4. Костицкий М.В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. – К., 1990.

5. Розин В.М. Психология для юриста. – М., 1997.

6. Юридична психологія: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і фак./За заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

Ключові слова: кримінальна психологія, особистість, право, правова психологія, юридична психологія, юрист

1. Поняття, об’єкт, предмет юридичної психології

Юридична психологія – самостійна галузь знання на межі психології та юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, механізми та закономірності, пов’язані з правом, його виникненням, застосуванням і впливом у цілісній системі “людина – право”. В центрі її уваги знаходяться психологічні аспекти особистості, поведінки та діяльності у сфері права, оскільки саме право – результат людської діяльності, звернений, передусім, до особистості.

Особистість – безпосередній учасник реально існуючих суспільних відносин (економічних, виробничих, службових тощо); вона стає стороною правових відносин у всій їх різноманітності (цивільних, кримінальних, сімейних та ін.) у зв’язку чи з приводу фактів, що набувають конкретного юридичного значення стосовно даного випадку. У якості основи юридичній психології виступає дослідження взаємозв’язку структури особистості із системою права, що дозволяє достатньо глибоко аналізувати взаємодію цих структур, з’ясувати основні психологічні закономірності та надати достатньо повний опис усіх елементів даної системи у динаміці з врахуванням процесу їх зміни та розвитку.

Об’єктом юридичної психології є особистість як індивід, що має певний соціальний статус і виконує конкретні соціальні функції в системі “людина – право”.

Предмет юридичної психології – психологічні закономірності і механізми правового опосередкування діяльності особистості та груп у сфері правової діяльності.

Юридична психологія вивчає психічні явища, процеси, закономірності, що виникають у полі правоохоронної та правозастосовчої діяльності на базі чинного законодавства, специфіку психологічного змісту права, його інститутів та категорій. Психологічна предметність юридичної психології невіддільна від предметності юриспруденції, вони інтегративно пов’язані між собою, визначаючи різні аспекти одних і тих же явищ особистості, поведінки і діяльності

Юридична психологія має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо юридичної діяльності.

Інтеграція між юриспруденцією та психологією відбувається на трьох рівнях:

• застосування психологічного знання у юридичної діяльності у чистому вигляді;

• використання трансформованих психологічних знань;

• синтез психологічних та юридичних знань.

Перший рівень – це безпосереднє використання психологічних знань як методу експертно-психологічних оцінок. При цьому психолог виступає в ролі експерта, спеціаліста, або консультанта в кримінальному, цивільному, адміністративному процесі або на стадії виконання покарання чи інших заходів впливу.

Другій рівень – це розгалуження, уточнення, удосконалення юридичних понять та інститутів за рахунок залучення психологічних категорій, а також застосування юристами психологічних методів у наукових дослідженнях або правозастосовчій, правоохоронній, профілактичній та іншій юридичній практиці, використання даних психології в оперативно-розшуковій і процесуальній діяльності, розслідуванні злочинів, виправленні порушників, професійному відборі тощо. При цьому уточнюються такі поняття, як “правова свідомість”, “провина”, “осудність”, “дієздатність”, “правопорушник” тощо.

Третій рівень має більш виражений, ніж попередні, двосторонній характер. Потреба юриспруденції у психологічному знанні спричинила виникнення юридичної психології, яка є наукою водночас і психологічною, і юридичною. Існування такої науки стимулює розвиток і вдосконалення як психологічного так і юридичного знання.