7. Переваги і недоліки впровадження Болонського процесу в Україні

Базуючись на здобутках Болонського процесу, Україна прагне стати рівноправним членом у загальноєвропейському просторі вищої освіти, використовуючи прозорі схеми для переходу на його принципи. Головними завданнями Болонського процесу є: забезпечення мобільності студентів та працівників ВНЗ між країнами-учасницями, визнання термінів навчання за такими самими програмами, як за кордоном, розбудова системи кваліфікацій для навчання впродовж усього життя.

Вигоди українського студентства:

1. Можливість навчання за рубежем і пов'язані із цим переваги:

а. Вивчення іноземної мови в мовному середовищі;

б. Можливість одержання подвійного або спільного диплому;

в. Можливість спілкування із закордонними фахівцями й знайомства із закордонними науковими школами. Доступ у кращі європейські бібліотеки;

г. Ознайомлення із закордонними системами освіти та з іншими формами організації навчання. Можливість різноманітити освіту;

д. Установлення наукових і ділових зв'язків за кордоном.

2.Можливість навчання в той момент життя, коли це найбільше зручно, що забезпечується кредитною системою;

3. Отриманий диплом буде визнаватися у всіх країнах Болонського клубу;

4. Більша відповідність вищої освіти загальноєвропейському ринку праці;

5. Накопичувальна система кредитів дозволить підвищувати кваліфікацію протягом всього життя та одержати додаткову вищу освіту.

8.Вища освіта в країнах Європейського Союзу (Іспанія, Італія, Швеція)

Вища освіта в Іспанії

Система вищої освіти Іспанії відзначається виключною однорідністю, адже аж 98% студентів навчаються в університетах (Centro), поза якими готують лише фахівців з туризму, ремесел та деяких інших видів занять. Іспанські університети поділяються на три категорії: Державні; Приватні; Духовні вищі навчальні заклади, що знаходяться під опікою церкви. До складу іспанських університетів входять чотири типи навчальних підрозділів, що в інших країнах складають альтернативу університетській освіті: університетські факультети - ВНЗ, де вивчаються не технічні теоретичні дисципліни. Навчання на них охоплює всі три цикли вищої освіти; вищі технічні училища мають, навпаки, технічну орієнтацію, але так само передбачають усі три цикли вищої освіти; університетські школи  мають визначену професійну орієнтацію і здатні довести студента тільки лише до першої ступіні вищої освіти; університетські коледжі ,як і школи, здійснюють навчання тільки по програмах першого рівня. Ці програми звичайно аналогічні традиційним університетським програмам і не дають професійної орієнтації. Університети мають досить складну структуру і надають курси, програми й кваліфікації різного рівня. Так, їх факультети пропонують програми тривалістю 4-5 років з присудженням повного диплома. Вищі технічні школи після 4-5 років навчання присуджують дипломи вищих інженерів. Групи невеликі, а навчання порівняно інтенсивне з орієнтацією на практику. Типи вищої освіти звичайна освіта, де необхідне присутність студента на заняттях вечірня освіта дистанційна освіта "навчання поштою" - побудовано на базі заочного і може бути як державним так і приватним АКАДЕМІЧНИЙ РІК І ЕКЗАМЕНИ. Академічний рік розпочинається у перший тиждень жовтня і закінчується в червні, є короткі канікули під час головних релігійних свят. На тиждень припадає 20-30 лекційних годин, що складає 600-700 годин за навчальний рік. Після завершення вивчення дисципліни складається екзамен (у лютому, червні чи вересні). Система оцінювання передбачає 10 балів. Навчання на факультетах і у вищих школах університетів організовані за трьома циклами: базовий (2-3 роки), спеціалізований (2 роки з присвоєнням диплома), дослідницький (2-3 роки з отриманням диплома доктора). В університетських школах навчання має лише один 3-річний цикл з високим рівнем спеціалізації навчальних програм для кращої фахової підготовки. Навчальні плани університетів будуються з урахуванням існування трьох видів дисциплін: обов’язкових для всіх ВЗО, які присвоюють даний диплом (академічну кваліфікацію); на вибір ВЗО, які можуть бути як обов’язковими, так і факультативними; дисципліни за вибором студентів (10% всього навчального часу).

Вища освіта в Італії

Вища освіта Італії має гіпертрофований університетський і малий неуніверситетський сектори, більшість закладів державні.Університети з навчальними і науковими програмами перебувають під управлінням Міністерства університетів і науково-технологічних досліджень, завдання якого:

— планувати і здійснювати розвиток наукових досліджень;

— складати трирічні плани розвитку університетів;

— розподіляти кошти між закладами згідно з критеріями закону;

— координувати участь Італії у міжнародних програмах.

Національна Рада університетів (з 1979 р.) є консультативним органом, де представлені кілька інших національних рад (економіки і праці, науки, культури тощо). Інші консультативні органи під егідою міністерства: Національна Рада з науково-технологічних пошуків, Постійна конференція ректорів італійських університетів тощо.

Всього в Італії налічується 65 закладів університетського рівня (державних і "вільних", що самоуправляються, але мають офіційне визнання і дипломи, працюють за програмами державних й інспектуються Міністерством освіти).

Вища освіта в Швейцарії

Однією з особливостей швейцарських ВНЗ є прикладний характер навчання. Навіть у класичних університетах Швейцарії (яких всього 12) близько половини викладацького складу і студентів постійно займаються науковими дослідженнями, беруть участь у державних програмах або займаються конкретними науково-технічними розробками. Приватні ВНЗ Швейцарії, слава про яких не перестає гриміти як в Європі, так і за океаном у ще більшою мірою націлені на те, щоб їхні студенти отримали практичні знання необхідні в кар’єрі. Так, наприклад, університет IMI, навчальний готельного та туристичного менеджменту в Швейцарії, пропонує схему навчання в якій семестр теоретичного навчання чергується з оплачуваною практикою, коли студенти отримують можливість не тільки закріпити свої знання «на ділі», але і заробити, що дозволяє покривати більшу частину витрат на навчання у Швейцарії. Також, завдяки такій системі навчання, переважна більшість студентів ще задовго до закінчення університету отримати запрошення на роботу в Швейцарії і Європі від найбільших мережевих готелів або інших міжнародних компаній, в яких студенти проходили практику. А так, як практика можлива не тільки в готелях Швейцарії, перед стажистами дійсно відкриваються весь світ.

Ще однією особливістю університетів Швейцарії є те, що в більшості з них випускники мають можливість отримати відразу кілька дипломів. Це можливо завдяки хорошим міжнародних зв’язків швейцарських ВНЗ, і взаємної акредитації з іншими університетами. Вищезгаданий IMI завдяки співпраці з Університетом Манчестера надає своїм випускникам додатково до швейцарського диплома диплом Великобританії від Manchester Metropolitan University.

Термін навчання в університетах Швейцарії складає від 4 до 6 років в залежності від спеціальності, а академічний рік в Швейцаіріі розділений на два семестри: зимовий (з жовтня до березня) та літній (з квітня до липня).