Тема 16. Міжнародне екологічне право

Ключові слова та поняття: зміни клімату, кислотні дощі, «кредити по викидах», «культура ядерної безпеки», міжнародне екологічне право, оточуюче середовище, озоновий шар, парниковий ефект, радіоактивні відходи, транскордонне забруднення, фауна, флора.

Лекція - 2 години.

Семінарське заняття – 2 години.

Матеріали, що рекомендуються для вивчення

Правові акти:

1. Декларація ООН із проблем навколишнього середовища 1972 р.( Стокгольмська Декларація ) /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_454

2. Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку 1992 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_455

3. Конвенція ООН із морського права 1982 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_057

4. Конвенція про запобігання забруднення моря вуглеводнями 1954 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://translate.google.com/translate?hl=uk&langpair=en%7Cuk&u=

http://www.kenyalaw.org/treaties/treaties/161/International-Convention-for-the-Prevention-of-Pollution

5. .Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_223

6. Віденська конвенція про охорону озонового шару 1985 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_088

7. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_044

8. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату 1997 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_801

Література:

1. Высоцкий А.Ф., Сапожников В.И. и др. Охрана морской среды (правовые и экономические аспекты) / А.Ф. Высоцкий, В.И. Сапожников и др – К.: Наукова думка, 1984. – С.8-44

2. Колбасов О.С. Международно-правовая охрана окружающей среды /О.С. Колбасов – М., 1982.

3. Сперанская Л.В. Международно-правовая охрана окружающей среды / Л.В. Сперанская – М.: Наука, 1978. – С.24-30.

4. Тимошенко А.С. Международное сотрудничество по охране окружающей среды в системе ООН / А.С. Тимошенко – М., 1981.

5. Чичварин В.А. Охрана природы и международные отношения / В.А. Чичварин – М., 1970.

Семінарське заняття

План заняття

1. Поняття і джерела міжнародного екологічного права.

2. Галузеві підходи до охорони навколишнього середовища.

а) Охорона рослинного та тваринного світу.

б) Охорона атмосфери.

в) Міжнародне співробітництво з охорони навколишнього середовища від радіоактивного забруднення.

3. Програма ООН з охорони навколишнього середовища.

Методичні вказівки

Міжнародні відносини з приводу охорони навколишнього середовища складають предмет міжнародного екологічного права. Розглядаючи суть поняття, слід одразу зауважити, що сама назва „міжнародне екологічне право” підтримується не всіма авторами. У вітчизняній та російській літературі частіше використовується терміни „міжнародне право охорони навколишнього середовища” або „міжнародне право навколишнього середовища”. Змістовної різниці між цими поняттями практично не існує, хоча термін „міжнародне екологічне право” видається більш доцільним в силу його інтернаціонального застосування. Міжнародне екологічне право – це сукупність принципів і норм міжнародного публічного права, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання його ресурсів.

Зважаючи на те, що міжнародне екологічне право має розвинуту систему джерел, необхідно проаналізувати основні її складові. Це, в першу чергу, загальнополітичні договори, окремі розділи чи статті яких присвячені екологічним питанням (Статут ООН, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі та під водою 1963 р., Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. та ін.) Другу категорію джерел становить

значна кількість міжнародних договорів, спеціально спрямованих на охорону навколишнього середовища. Згідно з реєстром ЮНЕП існує більше тисячі універсальних та регіональних договорів і близько чотирьох тисяч двосторонніх договорів, які стосуються охорони довкілля. Залежно від змісту ці договори можна умовно поділити на дві групи: 1) комплексні договори, спрямовані на охорону навколишнього середовища в цілому; 2) поресурсні договори, спрямовані на охорону окремих видів природних об’єктів.

Розглядаючи третє питання, слід зазначити, що основний обсяг роботи, спрямованої на координацію міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища, під егідою ООН здійснюється в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Роль і функції ЮНЕП визначені в Найробійській декларації, затвердженій спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН в липні 1997 р. та в Мандаті ЮНЕП затвердженому резолюцією 2997 (XXVII) Генеральної Асамблеї ООН 15 грудня 1972 Із положеннями цих документів необхідно детально ознайомитись.