- •67.Поясніть, чому підприємництво вважають „каталізатором” економічного розвитку будь-якої держави.
- •68.Поясніть, чому підприємницькі здібності вважають одним з факторів виробництва.
- •69.Поясніть, що таке розрахунковий рахунок у банку. Яким чином його можна відкрити і які документи для цього потрібні?
- •70.Прибуток підприємства. Види прибутку.
- •71.Проаналізуйте діючу нормативно-правову базу оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Як часто вона зазнає змін?
- •72. Проаналізуйте основні нормативно-правові акти, що регламентують здійснення підприємницької діяльності.
- •74.Проілюструйте на конкретних прикладах ситуаційні стилі керівництва на засадах життєвого циклу п.Херсі та к.Бланшара.
- •75.Проілюструйте на прикладах взаємозв`язки між функціями та методами менеджменту.
- •76.Рентабельність підприємства. Основні показники рентабельності.
- •77.Розкрийте особливості міжособистісних комунікацій; вкажіть перешкоди, які виникають при їх здійсненні та напрями усунення.
77.Розкрийте особливості міжособистісних комунікацій; вкажіть перешкоди, які виникають при їх здійсненні та напрями усунення.
На шляху міжособових комунікацій можуть виникати такі перепони: неповне сприйняття працівником інформації; несприйняття інформації; семантичні бар'єри; невербальні перепони, які виникають в процесі використання несловесних знаків: погляд, вираз обличчя, посмішка та ін.; поганий зворотний зв'язок тощо. Усунути ці перепони можна шляхом удосконалення спілкування. Для цього необхідно: пояснювати та обґрунтовувати свої ідеї до початку їх передачі; бути сприйнятливим до можливих семантичних проблем; слідкувати за власними жестами, позами, інтонаціями; бути уважним до почуттів інших працівників; враховувати соціально-психологічний клімат у колективі; встановлювати якісний зворотний зв'язок; допускати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення.
Специфіка міжособистісної комунікації. Вона виявляється в таких аспектах: — наявність спільного комунікативного простору; — активність учасників комунікації як суб'єктів взаємного інформування. Спрямовуючи інформацію, один учасник спілкування передбачає активність іншого, який також має орієнтуватися на мотиви, цілі, установки свого партнера, відповідно аналізувати їх; — під час виголошування думки кожним учасником налагоджується спільна діяльність; — активність суб'єктів комунікації передбачає не формальний “рух інформації”, а активний обмін нею; — у процесі комунікації відбувається взаєморозуміння (непорозуміння), яке досягається наявністю зворотного зв'язку, а також значущістю інформації; — інформація, яка дійшла до співрозмовника і повернулась назад, організовує партнерів міжособистісної комунікації в спільне інформаційне поле; — спільний смисл у міжособистісній комунікації виробляється за умови, що інформація не просто прийнята, а й осмислена, тобто за наявності процесу спільного осягнення предмета розмови; — характер обміну інформацією визначається можливістю взаємного впливу партнерів за допомогою системи знаків; — ефективність комунікації вимірюється тим, наскільки значущим є взаємний вплив партнерів
