- •Система керування базами даних ms access. Лекція 18. Система керування базами даних ms access. Використання запитів.
- •Запити, їх призначення та можливості.
- •Мова sql, та її можливості.
- •Мова запитів qbe та її можливості.
- •Типи запитів скбд ms Access.
- •Створення запитів засобами qbe в ms Access.
- •Перехід між режимами відображення запиту
- •Створення запиту на вибір в режимі конструктора
- •Визначення критеріїв запиту
- •Вставка полів у бланк запиту
- •Виконання запиту
- •Перегляд результатів запиту на вибір
- •Створення запитів з агрегуванням та розрахунками
- •Складні типи запитів qbe Параметричні запити
- •Перехресний запит
- •Запит на вибірку дублікатів
- •Запит на вибірку записів, які не мають відповідності
- •Запит з автопідстановкою
- •Зміна вмісту таблиць активними запитами в qbe Запит на створення таблиці
- •Запит на видалення
- •Запит на оновлення
- •Запит на додавання записів
- •Контрольні запитання
Складні типи запитів qbe Параметричні запити
Параметричний запит дає можливість виводити на екран одне або кілька заздалегідь визначених діалогових вікон, які призначені для введення користувачем конкретних параметрів (критеріїв) запиту.
Для створення параметричного запиту в комірку рядка „Условие отбора” бланку запиту для відповідного поля вводиться в квадратних дужках текст звернення до користувача. Параметр можна вводити для кількох колонок, значення яких повинно бути вказано як параметр запиту. При цьому при виконанні запиту діалогові вікна будуть з’являтися послідовно, відповідно до порядку полів в бланку запиту (рис. 17.6) і тільки після введення всіх параметрів буде повернуто результуючу таблицю.
Рисунок 17.6 Приклад виконання параметричного запиту
Перехресний запит
Перехресний запит використовується для узагальнення даних і відображення їх в форматі компактної електронної таблиці. Його створення нагадує створення запиту з підведенням підсумків.
Для створення перехресного запиту в режимі конструктора треба вибрати цей тип запиту. В бланку запиту з’явиться новий рядок „Перекрестная таблица”. В цьому рядку треба додатково вказати поля, які будуть використовуватися як заголовки стовпців та рядків, а також поля, в яких будуть вихідні значення даних (рис. 17.7).
Рисунок 17.7 Приклад перехресного запиту
Запит на вибірку дублікатів
За результатами цього запиту можна зробити висновок про те, чи є в таблиці записи, що повторюються, а також визначити, які записи в таблиці містять одне й теж значення в деякій колонці.
Для створення такого запиту можна скористуватися Майстром „Повторяющиеся записи”, доступ до якого можна отримати через діалогове вікно „Новый запрос” (рис. 17.1). Майстер створює запит на основі відповідей, які дає користувач на представлені майстром питання.
У запиті вибірка записів буде вестися за значеннями, що збігаються в указаних полях.
Запит на вибірку записів, які не мають відповідності
За допомогою цього запиту можна відшукати всі записи в указаній таблиці, які не мають зв’язаних записів в іншій таблиці.
Створити такий запит можна, скористувавшись Майстром „Записи без подчиненных”, доступ до якого можна отримати через діалогове вікно „Новый запрос” (рис. 17.1). В режимі конструктора цей запит можна створити, вказавши в рядку „Условие отбора” бланка запиту умову Is Null в полі вторинного ключа дочірньої таблиці (рис. 17.8).
Рисунок 17.8 Приклад запиту на вибірку записів, які не мають відповідності
Примітка. В полі вторинного ключа дочірньої таблиці встановлена умова не показувати це поле в результуючій таблиці.
Запит на вибірку записів, які не мають відповідності, є прикладом запиту з лівим зовнішнім з’єднанням.
Запит з автопідстановкою
Використовуються для автоматичного занесення значень в певні поля новоутворених записів. При введенні у вікні запиту або створеній на основі цього запиту формі деякого значення в поле, яке використовується для з’єднання двох таблиць, MS Access автоматично відшукає та внесе у вказане місце інформацію, яка відповідає значенню, введеному користувачем.
Для створення запиту з автопідстановкою необхідно додати у вікно створення запиту в режимі конструктора дві таблиці, зв’язані зв’язком «один до багатьох». Після цього вказати поля, які будуть показані в результуючій таблиці запиту, але вибрати поле з’єднання треба з дочірньої таблиці (зовнішній ключ) (рис. 17.9).
Рисунок 17.9 Приклад запиту з автопідстановкою
Внаслідок цього при виконанні запиту користувач в режимі таблиці може міняти значення зовнішнього ключа (рис. 17.9, колонка 4), при цьому автоматично будуть змінюватися значення колонки 5.
