Вимірювання температури тіла та її графічний запис

Послідовність

Зміст

Примітка

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити медичну документацію:

Обстеження хворої та здорової дитини.

Одразу після фізичних методів охолодження, грілок, теплових процедур. При попрілостях, дерматиті температуру вимірюй в прямій кишці. Протипоказанням до вимірювання температури в прямій кишці являється: закреп, діарея, захворювання прямої кишки.

Лікувально-профілактичні заклади, домашні умови.

Медичний термометр, темпе-ратурний лист.

Вимий руки. Посади або поклади дитину, заспокой. Висуши ретельно шкіру під пахвинної ділянки серветкою. Поклади сухий медичний термометр так, щоб ртутний резервуар з усіх боків мав дотик з тілом. Притримай плече дитини. При вимірюванні температури в паховій ділянці, зігни ніжки в кульшовому суглобі. Притримай стегно. При ректальному вимірюванні температури тіла, поклади дитину на бік. Обережно введи кінчик термометра, змащений вазеліном, в пряму кишку на глибину 2-3 см.

Отриманні дані занеси в температур-ний лист. Ранкову температуру реєструй крапкою в графі “Р”, а вечірню в графі “В”. З’єднай крапки, отримай температурну криву.

Температуру вимірюй двічі на добу з 6-8 години натще, та з 16-17 години або при необхідності. Вимірюй температуру протягом 5-10хв.

Руки повинні бути чисті, сухі та теплі. В паховій ділянці вимірюй температуру тіла новонародженій дитині та дитині грудного віку. Тривалість ректаль-ного вимірювання температури 2-3 хв.

Увага!

Температура в прямій кишці на 0,5-1⁰С вища.

Величина однієї по-ділки температурної шкали відповідає 0,2⁰С.

Послідовність

Зміст

Примітка

Показання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити медичну документацію:

Лікування мікробно-запальних захворювань дитини.

Лікувально-профілактичні заклади та в домашніх умовах.

Флакон з антибіотиком.

Розчинник (вода для ін’єкцій, ізотонічний розчин хлориду натрію, 0,5% або 0,25% розчин новокаїну), шприц, дві голки, стерильний лоток, стерильні ватні кульки, 70% спирт, стерильні гумові рукавички.

Візьми флакон, перевір назву антибіотика, дозу, термін придатності та цілісність флакону.

Вимий руки. Знезараж. Одягни гумові рукавички.

Введи у флакон розчинник з розрахунку 1 мл на кожні 100 000 ОД антибіотиків.

Якщо флакон містить 0,5 г, а це 500 000 ОД, щоб отримати в 1 мл – 100 000 ОД, візьми 5 мл розчинника.

Якщо 1 г (1 000 000 ОД) – 10 мл розчинника, 0,25 г (250 000 ОД) – 2,5 мл розчинника.

Познач на флаконі дату, час та розведення, дозу антибіотиків у 1 мл, постав підпис.

Проведи пробу на пеніцилін. Для проведення. Проби на пеніцилін набери в шприц 0,1 мл розведеного антибіотика і добав 0,9 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, або води для ін’єкцій.

Проведи пробу скарифікаційним методом.

Після негативної проби на пеніцилін прочитай уважно призначену дозу антибіотика.

Розрахуй призначену дозу антибіотика в мл. Дотримуючись правил асептики та антисептики введи антибіотик.

Дані про введення антибіотика занеси в листок лікарських призначень.

Антибіотики випускають в ОД (одиницях дії), грамах, міліграмах та в відсотках.

1г = 1 000 000 ОД

Антибіотики розчиняють стерильною водою для ін’єкцій, ізотонічним розчином хлориду натрію, 0,5% або 0,25% розчином новокаїну (якщо в анамнезі немає алергічної реакції).

Зберігай розведений антибіотик у холодильнику протягом 24 годин.

Пробу читай через 20-30 хв. При негативній пробі гіперемія або папула не повинна бути більше ніж 10 мм.

При першому призначенні антибіотиків дитині, введи його в/м у зовнішню поверхню середньої третини плеча в половинній дозі.