3. Принципи гп.

Принципи господарського права - це основи, які поширюються на весь комплекс правових норм, що забезпечують регулювання господарської діяльності, відображають сутність і характер пра­вового регулювання саме цього виду відносин.

Загальними принципами господарювання в Україні є:

• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

• вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

• обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

• захист національного товаровиробника;

• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У багатьох випадках вони є незамінним засобом тлумачення змісту норм права при їх практично­му застосуванні. Адже та чи інша норма, що встановлює конкретне правило поведінки, далеко не завжди містить посилання на те, яка керівна ідея закладена в основу цього правила.

Використання правових принципів здатне принести користь й тоді, коли у чинному законодавстві трапляються прогалини і виникає необхідність, зокрема, в залученні аналогії закону чи права.

Головна відмінність правових принципів від інших засобів правового регулювання полягає в тому, що вони, за мінімального тексту, містять значно більше інформації, ніж кон­кретні, але багатослівні правові норми.

4. Співвідношення гп з іншими галузями права.

5. Джерела гп.

Джерела права (форми права) – способи виразу існування юридичних норм.

Види джерел права:

• юридична доктрина – наукові правові ідеї, принципи, теорії, що концептуально сформовані та містяться в працях та усних промовах учених-юристів, офіційно визнані у вигляді загальнообов'язкових положень (норм) для здійснення юридичної практики;

• нормативно-правовий акт – спеціально прийнятий компетентними органами законодавчої та виконавчої влади правотворчий документ, за посередництвом якого до системи господарського права вводяться господарсько-правові норми та який містить самі ці норми: Конституція та інші закони України, Господарський кодекс постанови Верховної Ради України, укази Президента України, локальні нормативні акти, декрети й постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, інші нормативні акти;

• правовий звичай – правила поведінки, що історично склалися й отримали офіційне визнання та забезпечення державним примусом;

• нормативний договір – згода двох чи декількох суб'єктів, що встановлюють права та обов'язки як загальні правила поведінки на майбутній (невизначений) час для невизначеного кола суб'єктів:

• внутрішньодержавні договори (типові договори, типові статути, "формуляри", установчі договори про здійснення господарських товариств, статути господарських товариств і та ін.);

• міждержавні (міжнародні) нормативні договори (угоди, конвенції, пакти та ін.);

• юридичний прецедент – рішення в конкретній справі суду чи адміністративного органу, яке відтворило норму для вирішення майбутніх аналогічних справ.