- •Сутність і значення фінансового ринку.
- •Суб’єкти фінансового ринку. Держава як суб’єкт фінансового ринку.
- •Фінансові активи та їх види. Властивості фінансових активів.
- •Фінансові інструменти та їх види.
- •Основні напрямки розвитку фінансового ринку
- •Необхідність фінансового регулювання фінансового ринку.
- •Національний банк як орган державного регулювання фінансового ринку.
- •Державні органи регулювання діяльності учасників фондового ринку і ринку фінансових послуг.
- •Методи регулювання банківської діяльності.
- •Державна політика на валютному ринку.
- •Безризикова ставка, ставка рефінансування, облікова ставка нбу.
- •Ставка libor та сфера її застосування.
Фінансові активи та їх види. Властивості фінансових активів.
Фінансові активи в системі національних рахунків класифікуються у семи основних категоріях: золото і спеціальні права позики (СПЗ); готівка і депозити; цінні папери, крім акцій; позики; акції та інший акціонерний капітал; страхові технічні резерви; інші рахунки до одержання або до оплати.
Фінансові активи обертаються на ринку до того моменту, поки не стають об’єктами купівлі-продажу. В результаті такої операції виникають певні фінансові зобов’язання в однієї сторони, а фінансові активи залишаються або переходять до іншої.
Термін обігу - відрізок часу до кінцевого платежу або вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу( строкові і безстрокові).
Ліквідність активу - можливість швидкого перетворення його на готівку без значних втрат.
Дохід за активом - визначається грошовими потоками за ним, тобто процентними, дивідендними виплатами, а також сумами, отриманими від погашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку.
Дохідність фінансового активу розраховується, як правило, у вигляді річної процентної ставки.
Ризиковість фінансового активу відображає невизначеність, пов'язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому (в сумі ризик ліквідності, неплатежу та термін обігу).
Конвертованість - це можливість перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив.
Подільність фінансового активу характеризується мінімальним його обсягом, який можна купити чи продати на ринку(номінал).
Повороткість - властивість, що відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та по перетворенню цього активу на готівку.
Механізм оподаткування фінансового активу визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу.
Близькість до грошей - властивість фінансового активу бути перетвореним на гроші з мінімальними витратами, затримкою в часі та ризиком.
Комплексність - властивість фінансового активу бути сукупністю кількох простих активів.
Фінансові інструменти та їх види.
Фінансові інструменти - це контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. Тому фінансові інструменти є специфічними об’єктами фінансового ринку, які обслуговують фінансово-кредитні відносини з приводу здійснення операцій як з фінансовими ресурсами, так і фінансовими активами.
Існує дві основні категорії фінансових інструментів, які суттєво відрізняються надійністю щодо отримання доходу - інструменти власності (акції) та інструменти позики (облігації, векселі, казначейські зобов'язання тощо). Обидві групи фінансових інструментів відносять до основних.
Інструменти власності - це безстрокові інструменти, що засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (акціонерного товариства), тобто характеризують відносини співвласності між даним інвестором та іншими учасниками акціонерного товариства; дають право їх власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації (прості та привілейовані акції).
Інструменти позики - відображають відносини позики між емітентом та інвестором і, як правило, пов'язані з виплатою доходу інвестору за надану емітентові позику, характеризуються визначеним терміном обігу. До інструментів позики належать як кредитні інструменти, так і боргові цінні папери - облігації, векселі, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати тощо. Зобов'язання за інструментами позики виконуються емітентом у першу чергу, а після цього, якщо є можливість, виконуються зобов'язання за інструментами власності.
Залежно від механізму нарахування доходу фінансові інструменти поділяють на інструменти з фіксованим і плаваючим доходом. До інструментів з фіксованим доходом належать облігації, інші боргові зобов'язання з фіксованими процентними виплатами, а також привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд. До інструментів з плаваючим доходом відносять боргові зобов'язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, оскільки дивідендні виплати за ними наперед не визначені й залежать від розміру прибутку, отриманого підприємством протягом звітного періоду.
Крім основної групи фінансових інструментів, виділяють і похідну групу. Похідні фінансові інструменти (деривативи) - це така група фінансових інструментів, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів (ф'ючерсні, форвардні, опціонні угоди, свопи та ін.).
