1.2 Задачі екстремальної психології

Задачі, які повинна вирішувати екстремальна психо­логія, визначаються різноманітністю та складністю теоре­тичних та практичних проблем, що входять до сфери діяль­ності органів та підрозділів МНС України. Дослідження в межах екстремальної психології мають своїм завданням удосконалювання психологічного відбору та психологічної підготовки персоналу МНС України, а також розробку за­собів психологічного захисту особового складу та цивільно­го населення від травмуючого впливу психогенних факторів кризових та надзвичайних ситуацій.

До основних задач сучасної екстремальної психології відносяться:

• визначення оцінки напруженості праці та психофі­зіологічної "вартості" основних видів діяльності в межах МНС України;

• визначення факторів професійної незадоволеності серед працівників МНС України та основних функціональ­них порушень психічної сфери особистості, що виникають у персоналу в процесі службової діяльності;

• вивчення психологічних особливостей дій праців­ників МНС України в ризиконебезпечних ситуаціях служ­бової діяльності;

• дослідження психологічного впливу різноманітних стрес-факторів службової діяльності на персонал МНС України;

• розробка новітніх методів та психотехнологій в межах екстремально-психологічної підготовки особового складу;

• удосконалення професійно-психологічної підгото­вки працівників МНС України щодо забезпечення особистої безпеки та виживання в ризиконебезпечних ситуаціях слу­жбової діяльності;

• вивчення психологічних особливостей управління особовим складом у кризових та надзвичайних обставинах та ситуаціях;

• діагностика, профілактика та корекція негативних психічних станів, що виникають у працівників МНС Украї­ни під впливом ризиконебезпечних ситуацій службової дія­льності;

• надання екстреної психологічної допомоги праців­никам, які зазнали сильного психотравмуючого впливу при виконанні професійних обов'язків;

• розробка сучасних методів постекстремальної ро­боти з персоналом МНС України, психологічне забезпечен­ня відновлювального періоду діяльності особового складу після виконання складних задач службової діяльності.

Вирішуючи ці питання, екстремальна психологія сприятиме кращій підготовленості, оптимальній адаптації особового складу до ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності, зниженню рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед персоналу МНС України та успішному подоланню можливих негативних психічних наслідків кри­зових та надзвичайних обставин та ситуацій.

1.3 Методи екстремальної психології

Екстремальна психологія використовує систему мето­дів як психологічної науки в цілому (оскільки це - науково-практичний розділ психології), так і специфічну сукупність методів, які забезпечують процес пізнання її предмету.

Класифікацію методів, що використовуються в сучас­ній психології, повно розкрито у багатьох підручниках з психології. Ми не будемо наводити дану класифікацію, а лише звернемо увагу на деякі особливості використання окремих методів дослідження в межах екстремальної пси­хології.

Так, наприклад, при вивченні рівня адаптації праців­ників МНС України до умов впливу стрес-факторів підви­щеної інтенсивності, психологу-досліднику необхідно ви­значити етапи становлення системи адаптації, критерії її сформованості, виділити основні компоненти структури цього феномена, стратегію розвитку його складових у часі і рушійних сил цього розвитку.

Крім того, необхідно чітко усвідомлювати, що адапта­ція до діяльності являє собою достатньо тривалий процес, який важко усвідомити протягом однієї - двох годин лабо­раторного експерименту або простежити шляхом ряду ви­мірів протягом певного часу перебування персоналу МНС України в умовах стрес-факторів підвищеної інтенсивності.

Багато хто з психологів-дослідників згодився б, що єдино вірним і найбільш валідним методом у такій ситуації може бути моделювання багатодобових експериментів, які б дозволили простежити процес адаптації у всій сукупності її психологічних і соціально-побутових проявів. Проте складність і багатоплановість завдань, що вирішуються під­розділами МНС України в умовах надзвичайної ситуації, не дозволять провести вивчення адаптації з використанням да­ного методу. Існуючий ліміт часу виконання службово-бойової задачі фактично зведе нанівець весь арсенал існую­чих нині психологічних методів вивчення даного феномена.

Цей приклад переконливо свідчить про те, що викори­стання існуючих на сьогодні психологічних методів дослі­дження в межах екстремальної психології повинно бути дуже зваженим. У кризових та надзвичайних обставинах та ситуаціях використання більшості існуючих на сьогодніш­ній день методів дослідження є не тільки недоцільним, а й буде перешкоджати виконанню працівниками МНС Украї­ни складних завдань службової та службово-бойової діяль­ності.

В надзвичайних ситуаціях службової діяльності най­більш доцільними методами дослідження будуть: серед го­ловних методів психологічного дослідження - метод спо­стереження, а серед додаткових методів психологічного до­слідження - метод аналізу продуктів діяльності.

Знання психологічних особливостей конкретного пра­цівника, можливість за допомогою психологічної науки за­здалегідь прогнозувати його поведінку в різноманітних за складністю ризиконебезпечних ситуаціях службової діяль­ності дозволить керівнику звести до мінімуму рівень фізич­них та психічних втрат серед особового складу. Але практи­чна цінність відомостей про конкретного працівника багато в чому залежатиме від своєчасності, якості, обсягу і спосо­бів отримання вірогідної інформації про нього. З чого ж треба починати керівнику підрозділу МНС України психо­логічно обґрунтоване вивчення підлеглого особового скла­ду? Для відповіді на це запитання пропонуємо розглянути побудову програми і методику вивчення психологічних осо­бливостей особистості на прикладі працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.