- •Провідникова анестезія
- •Спинномозкова анестезія.
- •Інфільтраційна анестезія.
- •В’яжучі засоби
- •Класифікація :
- •В яжучі засоби органічного, тобто рослинного походження:
- •В’яжучі засоби неорганічного походження.
- •Обволікальні засоби
- •Подразнюючі засоби
- •Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради п(ц)к фармацевтичних дисциплін
- •Антихолінестеразні речовини необерненої дії
- •Отруєння антихолінестеразними засобами
- •При введенні в організм атропіну сульфат викликає:
- •Міри допомоги:
- •Гангліоблокуючі засоби
- •Курареподібні засоби (міорелаксанти)
- •Препарати деполяризуючого типу дії
- •Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради п(ц)к фармацевтичних дисциплін
Отруєння антихолінестеразними засобами
Часто відбувається внаслідок використання їх в побуті в якості інсектицидів .
- Затруднен дихання - бронхоспазми .
- Брадікардія.
- Падіння артеріального тиску .
- Звуження зіниць - міоз .
- Сильна слинотеча, блювота, пронос .
- У важких випадках судоми
- Спастичні болі у шлунку .
Перша допомога Призначають речовини , які блокують парасимпатичну іннервацію , тобто м — холіноміметики.
Атропін 1 % в/в 2 ; 4 мл
Киснева терапія
Штучне дихання
Симптоматична терапія (сердцево-судинні засоби, протисудомні)
Призначають реактиватори холінестерази , відновлюють активність ферменту (Діпіроксім , Ізонітрозін).
Херсонський базовий медичний коледж
Херсонської обласної ради
П(Ц)К фармацевтичних дисциплін
Фондові лекції
Тема: М-холіноблокатори
План
Фармакодинаміка М-холіноблокуючих засобів.
Фармакологічні ефекти і показання до застосування.
Гостре отруєння атропіном. Допомога при отруєнні.
Застосування препаратів беладонни.
Особливості дії скополаміну, метацину, платифіліну. Показання до застосування.
М-холіноблокатори - це фармакологічні препарати, які блокують М-холінорецептори і викликають дію, протилежну дії медіатора ацетилхоліна.
Це такі препарати, як атропін, скополамін, платифілін, метацин та препарати красавки. Оскільки найбільш відомим є атропін, то ці препарати називають групою атропіну.
Атропін - це алкалоїд, який міститься в рослинах родини пасльонових: беладонні, блекоті, дурмані.
У медичній практиці застосовується у вигляді препарату атропіну сульфату (Аtropini sulfatis).
При введенні в організм атропіну сульфат викликає:
розширення зіниць ока - мідріаз і цей ефект зберігається протягом 6-8 діб, при цьому виникає фотофобія (світлобоязнь), тому іноді застосовують, синтетичний атропіноподібний препарат Гоматропін (тривалість дії 15-20 годин). Застосовують в очній практиці з лікувальною та діагностичною метою (при підборі окулярів, дослідженні очного дна). Використовують атропіну сульфат у вигляді 5% розчину, мазі. При глаукомі атропіну сульфат застосовувати не можна, бо він підвищує внутрішньоочний тиск;
серцево-судинна система: артеріальний тиск не змінює;
тахікардію - прискорення ритму серцевих скорочень, тому застосовується перед ефірним наркозом для профілактики брадікардії й можливої зупинки серця;
вплив на залози: знижує секрецію бронхіальних, потових, травних залоз, тому застосовується при виразці шлунку і 12-палої кишки, гіперацидному гастриті для зниження надмірної секреції залоз шлунку, тому застосовують 0,1% розчин по 5-8 крапель всередину; викликає розслаблення гладеньких м’язів внутрішніх органів, тому використовується при бронхіальній астмі, спазмах жовче- і сечовивідних шляхів, при кольках (спазми, що супроводжуються болем);
впливає на ЦНС: зменшує розлади вестибулярного апарату. Застосовують при морській та повітряній хворобі і при хворобі Паркінсона (зменшує тремор, тобто тремтіння кінцівок, слинотечу). Симптоми отруєння атропіном найчастіше виникають у дітей внаслідок з'їдання плодів рослин родини пасльонових. При цьому виникає:
1. Гострий психоз: хворий втрачає орієнтацію, не впізнає оточуючих, присутні зорові і слухові галюцинації, підвищена збудливість; короткочасний сон переходить в тривалий із-за наркотичної дії вищезгаданих рослин; різке розширення зіниць ока, фотофобія;
2. Зниження секрецій: сухість у роті, хрипкий голос, порушення акту: ковтання, почервоніння тіла, підвищення температури тіла внаслідок зменшення потовиділення; атонія кишечнику; тахікардія; 3. Смерть від паралічу дихального центру і серцево-судинної недостатності.
