- •Поняття про лікарські речовини, лікарські засоби, лікарські форми.
- •Галенові, новогаленові препарати.
- •Державна фармакопея України.
- •Рецепт, його структура. Форми рецептурних бланків.
- •Структура рецепта.
- •Особистий підпис лікаря та його печатка.
- •Строк дії рецепта. Форми рецептурних бланків.
- •Правила виписування рецептів Наказ моз №360
- •Характеристика таблеток, драже і гранул . Правила виписування.
- •Види, характеристика та призначення капсул , виписування у рецептах.
- •Загальна характеристика мазей . Мазеві основи , їх роль у прояві фармакологічного ефекту, форми прописування.
- •Пасти. Особливості застосування , практичне значення паст . Правила їх виписування.
- •Супозиторії, їх види та призначення. Способи виписування амбулаторним хворим .
- •Емульсії, їх види . Загальне уявлення про приготування , їх застосування , виписування рецептів .
- •Загальна характеристика суспензій, виписування у рецептах.
- •Загальна характеристика настоїв та відварів , різниця у приготуванні. Форми прописування у рецептах .
- •Настойки , їх характеристика , дозування . Відмінність від настоїв , правила виписування .
- •Екстракти , їх форми . Використання в різних лікарських формах . Виписування у рецептах .
- •Новогаленові препарати. Дозування .Правила виписування.
- •Визначення понять фармакокінетика та фармакодинаміка лікарських засобів.
- •Шляхи введення лікарських речовин в організм та їх значення для швидкості, сили та характеру фармакологічних ефектів.
- •Фармакокінетика лікарських речовин. Розподіл лікарських речовин в організмі.
- •Перетворення лікарських речовин.
- •Виведення лікарських речовин.
- •Характеристика видів дії лікарських речовин.
- •Види терапії.
- •Негативні види дії лікарських засобів.
- •Умови, які визначають дію лікарських, речовин на організм.
- •Характеристика терапевтичних доз лікарських засобів. Поняття про широту терапевтичної дії.
- •Особливості дії лікарських речовин при повторному введенні. Поняття про звикання. Лікарську залежність, сенсибілізацію, кумуляцію.
- •Комбінована дія лікарських речовин. Поняття про синергізм і антагонізм. Використання цих явищ в медичній практиці.
- •Загальна характеристика протимікробних засобів. Бактеріостатична та бактерицидна дія препаратів. Уявлення про антисептичні та дезінфікуючі засоби.
- •Антисептичні і дезінфікуючі засоби.
- •Хлорне вапно (Саlcaria chlorata).
- •Розчин йоду спиртовий (Solutio Iodi spirituosa)
- •Антисептики ароматичного ряду. Фенол або кислота карболова.
- •Окисники.
- •Препарати важких металів.
- •Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради п(ц)к фармацевтичних дисциплін
- •Хіміотерапевтичні засоби. Основні принципи хіміотерапії інфекційних захворювань.
- •Класифікація антимікробних засобів по походженню, механізму, спектру антимікробної дії.
- •Натрієва сіль бензілпеніциліну
- •Новокаїнова сіль бензилпеніциліну
- •Оксацилін натрію
- •Цефалоспорини
- •Препарати групи тетрацикліну.
- •Тетрациклін
- •Препарати групи левоміцетину.
- •Аміноглікозиди та глікопептиди. Препарати групи стрептоміцину - аміноглікозіди
- •Маколіди та азаліди.
- •Еритироміцин (Erythromycinum)
- •Макротусін
- •Азаліди
- •Можливі ускладнення антибіотиками. Їх попередження та лікування.
- •2. Важко всмоктуючі сап.
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Похідні нафтиридину
- •Фторхіналони
- •Протиглистні лікарські засоби
- •Класифікація протиглисних лікарських засобів
- •Для лікування кишкових нематодів:
- •Для лікування цестодів:
- •Гангліоблокуючії засоби. Механізм дії. Особливості впливу на системи організму.
- •Класифікація. Показники до застосування. Побічні ефекти.
- •Курареподібні засоби. Класифікація. Особливості дії. Показники до застосування. Можливі ускладнення.
Визначення понять фармакокінетика та фармакодинаміка лікарських засобів.
Фармакокінетика - вивчає процес всмоктування, розподілу, перетворення та виведення лікарських речовин з організму. Тобто вивчає долю ліків в організмі.
Фармакодинаміка - надає відомості про механізм дії, види дії та фармакологічні ефекти.
Шляхи введення лікарських речовин в організм та їх значення для швидкості, сили та характеру фармакологічних ефектів.
Розрізняють:
Ентеральні шляхи введення лікарських засобів в організм, тобто через травний шлях або шлунково -кишковий тракт.
Парентеральні, тобто лікарські речовини вводять в організм минаючи травний канал. .
Ентеральні шляхи введення:
Пероральний, тобто лікарські засоби вводять через рот (від лат. per os).
Це найбільш природній, простий та зручний шлях введення лікарських речовин в організм. Всмоктування відбувається у тонкому кишечнику, дія розвивається через 15-45 хв. Недоліки:
- Не досягається швидкість дії у негайному випадку.
- Не можна застосувати у непритомному стані, при непреривній блювоті.
- Відбувається часткова інактивація лік. речовин під впливом соляної кислоти шлункового соку, його ферментів та ферментів печінки.
- Відбувається взаємодія лікарських засобів із вмістом шлунку, що приводить до уповільнення всмоктування лікарських речовин, а також взаємодія лікарських речовин з харчовими масами. Тому більшість лікарських засобів застосовують до їжі, а після - ті, що володіють подразнювальною дією.
2. Сублінгвальний (під язик) - застосовується для введення лікарських речовин, які руйнуються в шлунково-кишковому тракті. При цьому вони швидко всмоктуються у кров минаючи печінку. Але ці речовини повинні бути високоактивними враховуючи малі розміри підязикових областей.
3. Ректальний (через пряму кишку) - цим шляхом вводять свічки, лікарські клізми. При цьому лікарська речовина швидко всмоктується у кров минаючи печінку. Всмоктування відбувається швидше ніж при пероральному шляху введення. Застосовуються при захворюванні печінки, при опіку стравоходу, при порушенні акту ковтання.
Парентеральні шляхи введення
1. Підшкірний шлях (діє через 10-30 хв.). В підшкірну клітковину вводять водні розчини, іноді суспензії, олійні розчини у підігрітому вигляді, щоб зменшити в’язкість. Місце введення треба зігрівати або масажувати, щоб не утворився інфільтрат (затвердіння, ущільнення). Вводять до 1 л. і більше рідини при зневоднюванні організму, інтоксикації, в післяопераційний період, бо підшкірна клітковина сипка тканина з добре розвиненою кровоносною системою.
2. Внутрішньомязовий шлях - лікарський засіб вводиться у верхній зовнішній квадрант м'язу сідниці. Вводять водні, олійні розчини та суспензії, з метою утворення депо в організмі, що забезпечує пролонговану (подовжену) дію лікарських речовин, всмоктування відбувається швидше, приблизно через 10 хв., бо м’язи постачаються великою кількістю крові
3. Внутрішньовенний - при цьому шляху введення лікарських засобів досягається швидкість дії у негайному випадку та точність дозування.
Вводять тільки водні розчини, олійні та суспензії неможна тому, що можливе виникнення емболії - закупорка кровоносних судин частками, які приносяться із струмом крові. Внутрішньовенно вводять також гіпертонічні розчини, а також розчини речовин подразнювальної дії, бо вони одразу потрапляють у струм крові, розбавляються її масою і подразнювальна дія майже не відбувається.
4. Субарахноідальний шлях - це введення протимікробних лікарських засобів, через павутинну оболонку мозку, безпосередньо у спинномозковий канал.
5. Інгаляційний — це введення лікарських речовин в організм із вдихаючим повітрям. Так вводять газоподібні речовини (азоту діоксид), паролеткі рідини (ефір для наркозу) і аерозольні препарати. За швидкістю розвитку дії його можна порівняти із внутрішньовенним шляхом введення, так як загальна площа легеневих альвеол приблизно складає 100 м2. Підвищувати концентрацію лікарської речовини у вдихаючому органі треба поступово, щоб не відбулася рефлекторна зупинка серця і дихання.
6. Існують і інші шляхи введення безпосередньо в порожнини де локалізується патологічний процес: - Внутрішньокостний; - Внутрішньоплевральний; - Внутрішньочеревний; - Інтраназальний.