- •Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що діють під час проведення дослідження
- •Шкідливі та небезпечні фактори, що діють під час проведення дослідження
- •4.2 Технічні та організаційні заходи щодо зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які діють під час проведення дослідження
- •Норми освітленості
- •Норми мікроклімату
- •Оптимальний рівень аеріонів
- •4.3 Розрахунок для забезпечення в приміщеннях з пк оптимальних параметрів мікроклімату та чистоти повітря
- •4.4 Аналіз режиму праці та відпочинку
4.2 Технічні та організаційні заходи щодо зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які діють під час проведення дослідження
В приміщені обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення [35].
– При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3–0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна бути не нижчою 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5–1,0 мм) КПО повинен бути не нижчим 1,0%. У якості джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями .
– Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні:
при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована – 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності – 200 і 300 лк відповідно (табл. 4.2.1).
Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно - це основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їх швидкої стомлюваності.
Таблиця 4.2.1
Норми освітленості
Норми освітленості |
|
Екрану |
100–250 лк |
Столу |
300–500 лк |
Яскравість екрану повинна бути не менше 35 кд/м2; |
|
Мікроклімат визначається температурою, відносною вологістю, швидкістю руху повітря, тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь.
Як бачимо у табл. 4.2.2 подані дані, при яких забезпечуються найбільш комфортні умови, в яких забезпечується дотримання теплового балансу температури тіла людини [44]. При підвищенні температури повітря в приміщенні кровоносні судини розширюються, відбувається підвищення припливу крові до поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє середовище зростає. При зниженні температури навколишнього середовища кровоносні судини звужуються і приплив крові до поверхні тіла, відповідно, сповільнюється, і тепловіддача зменшується.
Таблиця 4.2.2
Норми мікроклімату
Мікроклімат |
|
Температура |
21 – 25 °С |
Відносна вологість |
40–60% |
Швидкість руху повітря |
0,1 м/с |
Комп'ютеру необхідні ті ж умови, що і звичайній людині: температура від 21 до 25 °С, і помірна вологість відсутність пилу.
Вологість повітря впливає на терморегуляцію організму: висока вологість (понад 85%) утрудняє терморегуляцію внаслідок зниження випаровування поту, а занадто низька (менше 20%) – викликає пересихання слизової оболонки дихальних шляхів.
Рух повітря дуже впливає на самопочуття людини. Воно сприяє збільшенню тепловіддачі організму людини. У зимовий час року швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2–0,5 м/с, а влітку – 0,2–1 м/с.
Надзвичайно важливо підтримувати оптимальну вологість у приміщенні. Чим вище вологість, тим сильніше послаблюється вплив електростатичних полів. З іншого боку, надмірна вологість негативним чином позначається на самопочутті людей.
Підвищений вміст в повітрі легких негативно заряджених аероіонів сприяє нормалізації обміну речовин в організмі людини, зниження стомлюваності, нормалізації кров'яного тиску, підвищенню опірності організму різним інфекціям, більш повного відпочинку і оздоровлення організму людини, полегшує дихання [7].
Підвищене скупчення в повітрі позитивних аероіонів (тобто атомів і молекул, які втратили електрон) і брак негативно заряджених аероіонів призводить до виникнення у людей негативних явищ (перевтома, головний біль, нервозність, втрата імунологічних сил, тощо). І, в кінцевому рахунку, до гіпоксії з усіма витікаючими наслідками. Оптимальний рівень аероіонів поданий у табл. 4.2.3.
Таблиця 4.2.3
