Термінологічний словник

Алея – це проходи по саду, які обсаджені деревами та кущами.

Альпінарій – це архітектурна забудова, яка імітує високогірний природний ландшафт.

Арабеска – невелика фігурна клумба, яка за зовнішнім виглядом нагадує гірлянди, вінки, завитки або стріли. Розміщується в кутках газонів. Засаджується килимковими або квітучими рослинами, рідше низькорослими декоративно-листяними.

Арка – відносно вузька конструкція, виконана із арматури, дерева, або пластику. Має напівкруглий, двохстворний, плоский звід.

Бордюр (фр. окаймовка) – це вузька (10-50 см густа і низька однобарвна і однофактурна смуга (однорічних і багаторічних рослин).

Бульбоцибулина – розросла щільна частина основи стебла, яка нагадує цибулину і накопичує запасні поживні речовини.

Вермикуліт – стерильне середовище, яке приготовлене з вермикуліту, мінералу групи гідрослюд підкласу пошарових силікатів. Воно легке, чисте, добре утримує вологу і використовується у суміші для вирощування насіння, живців і горшкових культур.

Вертикальне озеленення – це захід, який застосовується для оформлення фасадів будівель, глухих торцевих стін будівель, опорних стін і фундаментів, відкосів, пергол, бесідок, а також для створення окремих площадок і ділянок

Вигонка – прискорений ріст рослин за рахунок утворення оптимального режиму температури (здебільшого шляхом її підвищення) або усуненням світла.

Вид – основна систематична одиниця в ботаніці; сукупність подібних за своєю будовою особин, родичів за походженням і комплексу спадкових ознак.

Випирання рослин – відокремлення і підняття рослин з ґрунту при її сильному підмерзанні.

Виткі рослини – рослини, які піднімаються, прилягаючи до опори за допомогою виткого стебла з шипами або вусами; в більшому загальному – ростуче вверх по опорі рослина з подовженим стеблом.

Відсадок – стебло маточної рослини, дугоподібно відігнутий до ґрунту, який утворює корені, а також молода укорінена рослина в момент відділення від маточника.

Вічнозелена рослина – рослина, яка зберігає свої листки більше року.

Гігрофіти – рослини, які ростуть при підвищенні атмосферної вологи

Гідрофіти – рослини, які живуть у воді або потребують великої кількості води, у яких є надземна та підземна частина.

Грунтосуміш – суміш, яка включає як органічні, так і неорганічні речовини, наприклад торф, пісок і земля. Використовують для вирощування рослин із насіння, живців в ємкості.

Групові насадження – це невелика кількість рослин вільних живописних очерків, які можуть складатись з одного або кількох видів.

Гумус – розщеплена органічна речовина ґрунту, яка надає її родючості.

Декоративні рослини – рослини, які вирощуються за їх декоративні властивості (красива форма, різнобарвність листків, квітів, плодів).

Живоплотами називаються безперервні щільні смуги з кущових або без штамбових форм деревні рослини.

Закалювання – поступове підготовлення вирощених в захищеному ґрунті рослин до висаджування у відкритий ґрунт.

Кам’янистий сад – садова забудова, яка призначена для показу різноманіття та краси рослин різних місць зростання та штучно створеному кам’янистому середовищі.

Компост – органічне удобрення, яке отримане в результаті розщеплення рослинних решток і т. п. За ефективністю подібне до гною.

Контейнерна рослина – розсада дерев, кущів, трав’янистих рослин, яка продається в горшках; такі рослини, які з самого початку повинні бути вирощені в горшках, мають компактну грудку землі біля кореня і добре приживається практично протягом року, в тому числі й під час цвітіння.

Коренева шийка – місце переходу стебла в корінь.

Коренева грудка – частина ґрунту або іншого субстрату, який розміщений між і біля кореневої системи рослини.

Кореневище – ростуче горизонтально підземне, рідше надземне стебло, яке слугує вмістилищем запасних поживних речовин.

Клумба – квітник правильної геометричної форми (квадрата, кола, прямокутника), поверхню якого часто роблять опуклою (з нахилом 5-10 см), для того щоб краще оглядати квіти й уникати застою води.

Ксерофіти – рослини, які пристосовуються до нестачі вологи – тимчасовому або постійному.

Кущ – багаторічна дерев’яниста рослина, яка немає в дорослому віці головного стовбура. Якщо нижні здерев’янілі частини стебла несуть бруньки відновлення, а верхні м’які частини пагона звичайно відмирають в зимовий час, то це напівкущ.

Ліани – це велика група рослин різних ботанічних родів, які відносяться до різних родин. Опираючі ліани не мають спеціальних органів лазання. Коренелазячі ліани закріпляються на опорах з допомогою додаткових коренів (плющ, кампсис і ін.). Вусикові ліани прикріплюються до опори за допомогою вусиків або черешка листка (дівочий виноград, ломиніс).

Мавританський газон представляє собою «квіткові луки», красивоквітуючі однорічні рослини в суміші зі злаковими травами.

Міксобордер складається із змішаних багаторядних насаджень, розташованих у вигляді бордюрних груп біля стін будинків або по краях високих насаджень. Квіти розміщені хаотично і створюють ефект безперервного квітування.

Міні-водойми можуть бути вдалою альтернативою садовим ставочком, створивши загадкову водну стихію з фонтанчиком та декоративним оформленням.

Мезофіти – рослини, які ростуть в умовах помірного зволоження.

Мульчування – покритий ґрунт біля рослини шаром рихлого органічного матеріалу (перепрівшого гною, компосту, торфу, соломи), щоб зменшити випаровування вологи.

Набухання насіння – поглинання насінням води, яке супроводжується збільшенням його в об’ємі.

Однорічка – однорічний саджанець кущових або деревних порід.

Омолоджуюча обрізка придатна для того, щоб не допустити старіння кущів.

Пагін – приріст поточного року з листками.

Партер (фр.) – горизонтальна відкрита іноді занижена частина саду або парку, прикрашена газоном, рівними розбитими доріжками, бордюрами, квітниками, які мають різну геометричну форму.

Період спокою – період, під час якого в рослині майже повністю зупиняються ростові процеси та знижується інтенсивність обміну речовин.

Перегній – перепрівший, сильно розщеплений гній або інші органічні рештки.

Перліт – нейтральне стерильне середовище, приготовлене з перліту – вулканічного стікла, яке розкалюється на дрібні кульки. Використовується для вирощування рослин в якості компонента в ґрунтових сумішах для горшкової культури та висіву насіння.

Пергола – (від італ. pergola зелений коридор, бесідка) – садовий пристрій, вертикальні стовпи з перекладинами на них для підтримки пагонів, або ж набір конструкцій, які повторюють секції арок, з’єднаних між собою брусками, для захисту прохолоди від палкого сонця.

Пестициди – отрутохімікати, призначені для боротьби з бур’янами (гербіциди), шкідниками (інсектициди), хворобами (фунгіциди) рослин.

Пікіровка – пересаджування молодих сіянців, в результаті чого вони отримують більшу площу живлення.

Посів в роздріб – рівномірний розподіл насіння по всій поверхні гряди шляхом їх розкидання (на відміну від рядкового висіву).

Приріст – всі пагони, які розвиваються із ростових бруньок на протязі поточного року.

Проростання – поява проростка із насіння або пагона з бруньки.

Рабатка являє собою квіткову грядку у вигляді смуги завширшки 0,5-2,0 м, яку розташовують вздовж стежок, майданчиків і будівель.

Рід – в ботанічній класифікації група близьких за походженням видів рослин.

Розмноження – отримання нової рослини від уже існуючого статевого (насінням), або вегетативним (наприклад, живцями) шляхом.

Розмноження відсадками – вегетативний спосіб розмноження, полягає в утворенні коренів у пагонів, поки вони ще пов’язані з материнською рослиною.

Рокарій (від фр. “recaille”) – квітник, в основу композиції якого покладено поєднання рослин з каменями.

Рядковий посів – розміщення насіння в ґрунті паралельними рядками.

Санітарна обрізка спрямована на видалення хворих, посохлих і пошкоджених гілок. Її проводять щорічно.

Скарифікація – поверхневе пошкодження твердої оболонки насіння для прискореного його проростання.

Солітер – помітна, в основному високоросла або розгалужена рослина, яку краще всього розташовувати поодиноко, тобто без рівнозначних сусідів, які будуть притінять його або якось його затінювати; поняття солітер застосовують перш за все до дерев, але є солітери серед кущів і трав.

Сорт – сукупність схожих за своїми ознаками рослин однієї культури, отримана в результаті селекції і має певні властивості, які передаються у спадок.

Стратифікація – видержування насіння важкопроростаючих рослин у вологому піску, торфі, моху при температурі 1-5 °С або під снігом для прискорення його проростання.

Субстрат – суміш торфу (або його замінників), глини і гумусу, використана в якості ґрунту для вирощування рослин.

Утримання газонів – це комплекс агротехнічних заходів, які передбачають створення оптимальних умов для росту і розвитку дерново-утворюючих трав.

Цибулина – підземний запасаючий орган, який складається із шару м’ясистих листків і денця, включаючи ростові бруньки наступного року.

Цибулина-дітки – невеличка цибулинка, яка утворюється біля основи материнської цибулини.

Додаток 15