5.Запобігання втрат врожаю від вірусної інфекції

Віруси не тільки знижують врожай, але і погіршують його якість.

Наприклад, вірус аспермії томатів і хризантем, вірус "віспи" сливи і ураження бульб картоплі, яке викликається вірусом дзвінистості тютюну, знижують продажну вартість відповідно квітів, плодів і бульб.

Культура, яка лише частково уражена вірусом, дає трохи більший урожай, змінює характер росту рослин-господаря і успішніше конкурує з вільними від вірусу рослинами.

Запобігання втрат

Вибір та застосування різних заходів боротьби з вірусними хворобами залежить насамперед від виду хвороби і видів рослин, на які вона поширюється. Загальними для боротьби з вірусними хворобами рослин є такі заходи: 1) ви­ведення і впровадження у виробництво стійких проти вірусів сортів рослин; 2) знищення комах та інших переносників вірусів; 3) лік­відація джерел поширення вірусів у природі (це передусім своєчасне лущення стерні і зяблева оранка, знищення бур'янів на полях, ме­жах, узбіччях доріг, які є джерелом інфекції; дотримання оптималь­них строків сівби і проведення противірусного прополювання насін­нєвих посівів); 4) використання для сівби здорового безвірусного на­сінного матеріалу.

Останніми роками серед профілактичних заходів, які запобігають зараженню рослин вірусами, поширення набуває вакцинація рослин (переважно закритого ґрунту) ослабленими штамами вірусів. Інтен­сивно проводяться також роботи з оздоровлення рослин методами термотерапії (з використанням спеціальних термокамер), щоб отри­мати безвірусні клони, хіміотерапії (опилювання рослин або насичення атмосфери термокамери інгібіторами вірусу). Використовується також метод, названий культурою меристеми. Метод, заснований на тому, що в різноманітних тканинах рослин віруси поширені не рівномірно, а деяких частинах відсутні (наприклад у клітинах меристеми, у точках росту). Дана ділянка в стерильних умовах вирізається і є матеріалом для одержання здорового потомства.

Хімічні засоби вилучення вірусу із заражених рослин не знайдені. Деякі сполуки (аналоги пуринових і піримідинових основ) гальмують розвиток вірусу, але не знищують його і часто істотно пошкоджують рослини (більше за вірус). Способи боротьби з вірусними захворюваннями зводяться більше до попереджувальних, аніж до лікувальних, тобто до вирощування культур із вільного від вірусу насіння.

Ці засоби спрямовані на те, щоби запобігти або затримати спалах вірусної епіфітотії в культурі, а якщо вона все ж почнеться, знизити темп її поширення.

Швидкість поширення вірусу в культурі можна знизити шляхом уповільнення його поширення всередині окремої рослини (наприклад, сорти рослин, у яких вірус розмножується погано), також шляхом уповільнення поширення між рослинами, застосовуючи інсектициди, рослинний покрив із інших рослин, сорти стійкі до інфекції.

Економічніше запроваджувати стійкі сорти, ніж хімікати для знищення перенощика вірусу. Найефективніше запобігати втратам врожаю шляхом комбінації різних заходів боротьби (інтегративний підхід).