2.2.Коррекція емоційної сфери дітей з інтелектуальною недостатністю

Однією зі специфічних закономірностей аномального розвитку психіки є особливі взаємини дитини з навколишнім середовищем, і перш за все з людьми. Причому при інтелектуальної недостатності ці взаємини рідко бувають сприятливими, що істотно ускладнює корекційну роботу і в кінцевому підсумку адаптацію дітей даної категорії в суспільстві. Серед причин несприятливого взаємини розумово відсталих учнів з оточуючими називають і недостатньо глибоке розуміння суспільством проблеми інтелектуальної недостатності, і наявність у школярів цілого ряду дефектів психіки, багато з яких незворотні. Крім того, при підготовці учнів корекції ційно-освітніх установ до самостійного життя слабо використовуються компенсаторні можливості їхньої психіки, які, на думку Л. С. Виготського, тісно пов'язані з емоційним началом. Коли дитина з інтелектуальною недостатністю усвідомлює труднощі і має яскраво виражене бажання її подолати, він стає більш сприйнятливим до кор-рекціонной допомоги.

Провідні фахівці корекційної педагогіки та психології неодноразово підкреслювали необхідність всебічного і цілісного вивчення особистості школяра з інтелектуальною недостатністю, а також комплексного впливу на всі структурні компоненти його психіки. У той же час, в центрі уваги продовжує залишатися інтелектуальний розвиток таких дітей, і лише окремі дослідники розглядають особливості емоційної сфери при розумовій відсталості.

Розуміння педагогом особливостей емоційного ставлення учня до тих чи інших сторін навколишньої дійсності є важливою умовою ефективності корекційного впливу. Однак інформації, яка могла б допомогти вчителям і вихователям, які працюють з розумово відсталими школярами, у вирішенні даної проблеми явно недостатньо.

У дослідженні була використана апробована в психології методика "Я, добро і зло". Ця методика належить до числа проективних, отже, будь-який висновок, отриманий з її допомогою, потребує додаткового підтвердження. Однак особлива цінність проективних методик полягає в тому, що психологічне вивчення є опосередкованим. Випробуваний не просто відповідає на поставлене питання, а розкриває своє ставлення за допомогою різних символів, в якості яких в даній методиці виступають колір, форма, величина фігур, а також їх розташування на аркуші.

У нашій модифікації випробуваним пропонувався стандартний аркуш паперу сірого кольору, клей, а також набір з 12 фігур, серед яких були великі і маленькі кола і квадрати червоного, чорного і білого кольору. Школяр повинен був представити, що лист - це навколишній світ. Із запропонованих фігур йому необхідно було вибрати три, одна з яких позначала б його самого, друга - добро, третя - зло. Потім слід було розташувати фігури на аркуші і наклеювати їх, відповідно до свого відношенню до заданих поняттями. У процесі роботи випробовуваного просили давати необхідні пояснення, пов'язані з побудовою композиції.

Аналіз отриманих результатів здійснюється відповідно до загальних принципів інтерпретації проективних методик. Квадрат в психології асоціюється з інтелектуальним початком, з потребою у нову інформацію, з опорою на логічну переробку цієї інформації в процесі прийняття життєво важливих рішень і при виборі того чи іншого способу поведінки. Коло символізує переважання емоційного початку значну залежність окремих вчинків і поведінки в цілому від безпосередньої реакції на конкретну ситуацію.

Всього піддослідними було вибрано 75 фігур. З них 49 (65%) - круги і 26 (35%) - квадрати. Це показує, що у своїй взаємодії з навколишнім світом школярі з інтелектуальною недостатністю значно більшою мірою орієнтуються на емоційний імпульс, ніж на логічний аналіз. Даний факт підтверджується дослідженнями ряду фахівців, які доводять, що у таких учнів вплив емоційного початку на психічний розвиток в цілому виявляється більш вираженим, ніж у нормально розвиваються однолітків. Отже, найбільш раціональний шлях активізації компенсаторних можливостей психіки розумово відсталого школяра - це вплив на його емоційну сферу.

За допомогою кола 16 школярів позначали поняття "Я", 18 - "Добро" і 15 - "Зло". 10 випробовуваних використовували тільки коло. У дев'яти учнів з квадратом асоціюється поняття "Я", у семи - "Добро", у десяти - "Зло", при цьому всього в трьох роботах задані поняття позначаються одними квадратами. Мотивувати вибір символом круглої або квадратної форми випробувані не змогли. Однак їхні відповіді показали, що вибір відбувався не на основі міркувань, а з опорою на емоційне ставлення ("Мені так більше подобається", "Це красиво", "Я так захотів" і т.д.).

Відзначимо, що 5 піддослідних позначали поняття "Я" і "Добро" однаковими фігурами, в той час як "Зло" було представлено іншою фігурою. Це наочний прояв нормального прагнення людини бути якомога ближче до добра і далі від зла. У роботах чотирьох школярів, навпаки, однаковими фігурами позначені поняття "Я" і "Зло". У даному випадку мова може йти про проекції негативних компонентів особистості, відхилень у напрямку емоційної активності. У трьох учнів поняття "Я" протиставлено поняттям "Добро" і "Зло", для позначення яких обрані однакові фігури.

Відповідно до популярної в даний час теорією психофізіологічного значення кольору вважається, що червоний колір як біологічно найбільш активний символізує азарт, прагнення до успіху, іноді елемент агресії. Чорний - колір заперечення. Його пов'язують з негативними переживаннями ями. Білий включає всі кольори спектру, і тому його співвідносять з життєствердною енергією, оптимізмом. Сірий - біологічно нейтральний колір, не пов'язаний з емоційними переживаннями, на його тлі найбільш яскравими і виразними виглядають інші кольори. У зв'язку з цим запропонований випробуваним лист, на якому вони повинні були відобразити своє ставлення до деяких сторін навколишньої дійсності, був сірим.

З 75 обраних піддослідними фігур 27 (36%) - червоного кольору, 27 (36%) - білі, 21 фігура (28%) чорного кольору. Для позначення поняття "Я" 14 школярів використовували червоні фігури. Вибір даного кольору був пов'язаний з бажанням привертати увагу, бути в центрі подій, жити яскравою, красивою життям. Відзначимо, що відповідні мотиви проглядалися навіть у тих випадках, коли червона фігура "Я" містилася в одному з нижніх кутів листа, а це означає занижену самооцінку.

У 11 випробовуваних фігура "Я" білого кольору. Вони хотіли б бачити себе спокійними, акуратними, самостійними, відносно незалежними від думки оточуючих.

Звертає на себе увагу той факт, що для позначення поняття "Я" не була вибрана жодна фігура чорного кольору.

Поняття "Добро" асоціюється у 8 учнів з червоним кольором (тепло, динаміка, активна дія, здатність за будь-яких обставин перемагати зло), у 13 - з білим (врівноваженість, чистота, терпіння, сила). Три хлопчики і одна дівчинка позначили "Добро" чорними фігурами. Як показали їх пояснення, для цих школярів чорний колір пов'язаний не з негативними емоціями, а з глибокою таємницею, завершеністю і самодостатністю.

Досить цікаво колірне вираз піддослідними свого ставлення до поняття "Зло". У п'яти роботах дане поняття представлено червоними фігурами (егоїзм, грубий натиск, війна, кров). На трьох роботах фігури "Зло" білі (холод, смерть). 17 школярів позначили дане поняття чорним кольором (темрява, небезпека, страх, ворожі сили).

У 15 роботах використані 3 кольори: 2 випробовуваних всі задані поняття позначили червоним кольором, 1 учень вибрав виключно білі фігури, решта 7 робіт представляють собою двоколірні комбінації.

Величина є символом, за допомогою якого людина свідомо чи несвідомо виражає ступінь значущості будь-якого явища. У нашому дослідженні випробовувані використовували в основному великі фігури. Це підтверджує, що школярам з інтелектуальною недостатністю є розуміння важливості базових для людської свідомості понять. Маленьких фігур було всього 19 (25%). З них 13 випробовуваних віднесли до поняття "Зло", що відображає природне для будь-якої людини прагнення по можливості зменшити абсолютну величину негативного початку. У двох школярів маленькими були всі фігури. Один учень з допомогою маленьких білих кіл зобразив "Я" і "Добро", а над ними помістив великий чорний квадрат - "Зло". Вважаємо, що в даному випадку можуть мати місце серйозні відхилення в емоційній сфері і цей школяр потребує особливої ​​уваги та психологічної підтримки педагогів.

При аналізі та оцінці результатів особлива увага зверталася на розташування фігур на аркуші. При цьому мало значення не тільки те, як близько від фігури "Я" випробуваний поміщав "Добро" і "Зло". Як вважають автори багатьох проективних методик, права сторона і верх листа пов'язані з періодом майбутнього і реальною дійсністю. У цій частині листа учні мають символи, що мають для них позитивну емоційне забарвлення, що означають активність і конкретні дії.

У той же час ліва сторона і низ листи символізують період минулого і світ фантазій. Вони також пов'язані з негативними переживаннями, з невпевненістю у своїх силах і пасивністю.

Важливе значення надається розташуванню фігури "Я". Вважається, що, розміщуючи її в тій чи іншій частині аркуша, випробуваний показує відношення до самого себе, або самооцінку. Так, розміщення фігури "Я" у центральній частині аркуша говорить про більш-менш адекватної самооцінки. Якщо цей символ розташовується вгорі, це може свідчити про завищену самооцінку. Відповідно, роботи, на яких фігура "Я" знаходиться в нижній частині аркуша, відображають занижену самооцінку. Відзначимо, однак, що мова скоріше йде про високим, середнім і низьку самооцінку, ніж про завищеною, адекватної і заниженою. Проективна методика показує лише емоційне ставлення школяра до різних сторін дійсності, в тому числі і до себе, але вона не призначена для виявлення відповідності цього відношення об'єктивної реальності.

Дослідження показало, що 7 піддослідних помістили фігуру "Я" в середині листа. Причому на двох робота ця постать знаходиться прямо в центрі, що говорить про стабільну середньої самооцінці. У двох школярів фігура "Я" зміщена вліво, вони відносять себе до числа середніх і незадоволені цим. Мова може йти про замаскованої високій самооцінці. Три учнів розташували даний символ праворуч. Це показує, що реалізація важливої ​​соціальної потреби "бути не гірше інших", "бути як всі" пов'язана у них з позитивно забарвленими емоціями.

Десять школярів розташували фігуру, що позначає поняття "Я", вгорі, показуючи нормальне для розумово відсталих учнів 5-6-х класів високу самооцінку. З них дві фігури знаходяться посередині, сім - у правій верхній частині. В одного випробуваного ця фігура поміщена ліворуч. Можливо, школяр частково усвідомлює, що його висока самооцінка не цілком відповідає реальним успіхам, і це призводить до стану емоційного дискомфорту, який згладжується за допомогою фантазій.

У восьми учнів символ "Я" розташований внизу листа, що свідчить про низьку самооцінку. На двох роботах ця фігура посередині, на двох - зліва, що говорить про наявність негативних емоцій, про можливість формування псевдокомпенсаторного утворень на грунті почуття мало-цінності. У чотирьох піддослідних фігура поміщена справа. Відповідно з восьми школярів, які показали низьку самооцінку, 2 не відчувають у зв'язку з цим ніяких неприємних переживань, а 4 навіть цілком задоволені. Вважаємо, що даний факт говорить про наявність якогось захисного механізму, що утрудняє виникнення у школярів з інтелектуальною недостатністю негативних емоцій і оберігає їх від впливу всіляких стресів.

Розташування на аркуші фігур, що позначають задані поняття, в якійсь мірі відображає схильність випробуваних до скоєння позитивних чи негативних вчинків, їх готовність до виконання або порушення норм і правил, що регулюють поведінку людини в суспільстві. Наприклад, на 4 роботах фігури "Я" і "Зло" розташовані поруч, а "Добро" вміщено в іншій частині аркуша. У даному випадку можна зробити висновок про деяке відхилення в напрямку емоційної активності. Дев'ять випробовуваних, навпаки, помістили поряд фігури "Я" і "Добро". У семи учнів всі фігури розташовані в різних кутах. На п'яти роботах "Добро" і "Зло" поміщаються в безпосередній близькості, а фігура "Я" видалена на значній відстані.

Важливе значення при оцінці результатів має також час і спосіб випробуваного. Чим довше школяр думає над вибором фігури і над її розміщенням на аркуші, тим більш значущою для нього є дана проблема.

Розглянемо приклади інтерпретації деяких робіт.

У даній роботі використані тільки великі кола - це говорить про значущість для Руслана всіх трьох понять, а також про переважання у нього емоційного початку. Хлопчик має схильність до імпульсної пове ня, може прийняти рішення, не замислюючись про особливості ситуації про наслідки свого вчинку. Для позначення поняття "Я" Руслан ви брав червоний коло, яке, не думаючи помістив в середній верхній частині аркуша. Це вказує на досить високу самооцінку, на виражену схильність до яскравих вражень, на бажання бути не просто "не гірше", але і "краще за інших". "Добро" представлено білим колом і поміщений поруч з фігурою "Я" трохи правіше. Отже, школяр усвідомлює необхідність орієнтації про свою поведінку на позитивні еталони. Оскільки верхня частина листа - зона майбутнього, можна припустити, що особистість хлопчика розвивається в правильному напрямку. Чорний коло, що позначає "Зло", розташований у лівому нижньому кутку. Руслан хотів би, щоб всі неприємні переживання залишилися в минулому. Ця фігура віддалена від символу "Я" не значну відстань і знаходиться набагато нижче, що відображає адекватне відношення даного учня до таких понять, як добро і зло. У даному випадку слід розвивати позитивне ставлення до інтелектуального початку. Необхідно долати наявну схильність до бездумним враженням і на її місці формувати будь-якої стійкий соціально-значимий інтерес. Розташування фігури "Я" показує середню самооцінку, однак фігура "Добро" знаходиться трохи нижче. Відповідно, ставлення Маші до себе слід розглядати не як установку "гірше деяких", а навпаки - "не гірше багатьох".

'Для вираження свого ставлення до певних сторін дійсності Маша також обрала тільки великі фігури і використовувала всі три кольори. Однак для позначення понять "Я" і "Добро" вона взяла квадрати, які показують, що дівчинка високо цінує інтелектуальне начало, вважає себе здатною приймати важливі рішення з опорою на логічний аналіз ситуації. Фігура "Зло" позначена чорним колом, який розташовується вище двох інших символів. Причому дівчинка довго думала, куди помістити фігуру "Зло", кілька разів змінювала її місце розташування і все-таки наклеїла в зоні активної дії і позитивно забарвлених емоцій. Є врахувати, що фігура "Я" - червоного кольору (азарт, схильність до ризику, деяка агресія), то, ймовірно, гострі переживання, пов'язані з явищами, які можна віднести до поняття "Зло", мають для Маші певну цінність і не викликають бажання уникати їх. У роботі Маші використано 2 маленькі фігури, за допомогою яких вона позначила поняття "Добро" і "Зло", в той час як поняття "Я" символізує велика фігура. Відзначимо, що спочатку Маша взяла всі три маленькі постаті, потім подумала і замінила фігуру "Я" на велику. Великий червоний коло, розташований у правому нижньому кутку, дає можливість припустити, що дівчинка має низьку самооцінку. Однак це її не дуже засмучує. Червоний колір і виділяється величина символу "Я" говорять про те, що Маші подобається увагу оточуючих. Вона в якійсь мірі усвідомлює, що її досягнення не такі високі, як хотілося б, але відмовлятися від активності не збирається.

Фігура "Добро" розташована в середній верхній частині аркуша і позначена маленьким чорним квадратом. Форма даного символу показує, що дівчинка пов'язує з поняттям "Добро" розумне начало. На питання про те, чому саме вона вибрала фігуру чорного кольору, Маша відповіла: "Не знаю. Притягує, красиво. Жоден інший не підійде". Ця фігура поміщена вище двох інших і досить близько до символу "Я".

"Зло" позначене маленьким червоним колом. Колір і форма збігаються з фігурою "Я". Можливо, це показник того, що Насті зрозумілі наслідки імпульсивних, необдуманих вчинків, спалахів грубості, агресії. Вона помістила "Зло" в зону минулого, що відображає її бажання якомога рідше зустрічатися з цим явищем у реальному житті.

Таким чином, ми бачимо, що методика "Я, добро і зло" дає деяку можливість проникнення в емоційний світ учнів з інтелектуальною недостатністю, показуючи особливості ставлення школярів до навколишньої дійсності і до себе. У той же час відзначимо, що дані, отримані за допомогою цієї методики, можуть вважатися об'єктивними лише в тому випадку, якщо будуть підтверджені в процесі спостереження і роботи з іншими експериментальними методиками. Адекватна інтерпретація матеріалів за даною методикою вимагає від експериментатора досить великого досвіду дослідницької діяльності, за відсутності якого можуть бути зроблені неправильні висновки.

Дослідження показало, що процес взаємодії розумово відсталих учнів з навколишньою дійсністю в значній мірі залежить від стану їх емоційної сфери.

Це підкреслює необхідність комплексного аналізу особливостей емоційного розвитку школяра на тлі загальної картини інтелектуальної недостатності.

Результати роботи школярів свідчать про те, що поняття "добро" і "зло" доступні їх розумінню. Більше того, вони досить глибоко усвідомлюють своє емоційне ставлення до цих понять. Однак необхідність розкрити своє ставлення на вербальному рівні викликала у піддослідних істотні ускладнення. Відповідно до цього підкреслимо доцільність використання невербальних методик, в тому числі і проективного типу, в процесі вивчення особливостей емоційної сфери розумово відсталих учнів.

Інформація, отримана при такому вивченні, допоможе педагогові зрозуміти дитину, підібрати ефективні заходи корекційного впливу, реалізувати закладені в його психіці компенсаторні можливості.