- •Розділ 1. Обробка вхідного сигналу u(t), знаходження апроксимуючої функції та вибір оптимальної моделі
- •1.1 Табулювання сигналу
- •1.2 Побудова моделі за допомогою поліноміальної інтерполяції поліномом 7-го степеня
- •1.3 Побудова моделі за допомогою полінома Чебишева
- •1.4 Побудова моделі за допомогою перетворення Фур’є
- •1.5 Статистична обробка даних
- •1.6 Знаходження періодограми сигналів
- •1.7 Вибір оптимальної моделі
- •Оптимальні значення моделей
- •Розділ 2. Обробка вхідного сигналу w(t), знаходження апроксимуючої функції та вибір оптимальної моделі
- •2.1 Табулювання сигналу
- •2.2 Побудова моделі за допомогою поліноміальної інтерполяції поліномом 7-го степеня
- •2.3 Побудова моделі за допомогою полінома Чебишева
- •2.4 Побудова моделі за допомогою перетворення Фур’є
- •2.5 Статистична обробка даних
- •2.6 Знаходження періодограми сигналів
- •2.7 Вибір оптимальної моделі
- •Оптимальні значення моделей
- •Розділ 3. Обробка вихідного сигналу y(t), знаходження апроксимуючої функції та вибір оптимальної моделі
- •3.1 Табулювання сигналу
- •3.2 Побудова моделі за допомогою поліноміальної інтерполяції поліномом 7-го степеня
- •3.3 Побудова моделі за допомогою полінома Чебишева
- •3.4 Побудова моделі за допомогою перетворення Фур’є
- •3.5 Статистична обробка даних
- •3.6 Знаходження періодограми сигналів
- •3.7 Вибір оптимальної моделі
- •Оптимальні значення моделей
- •Розділ 4. Побудова загальної моделі системи
- •4.1 Табулювання двох вхідних та одного вихідного сигналів
- •4.2 Побудова першої моделі системи, виду
- •4.3 Побудова другої моделі системи, виду
- •4.3 Побудова третьої моделі системи, виду
- •4.4 Вибір оптимальної моделі
- •Оптимальні значення моделей
- •Висновок
- •Список використаних джерел
3.5 Статистична обробка даних
Розрахуємо коефіцієнти дисперсії, кореляції та коваріації.
Розрахунок виконуємо тим же способом як і для вхідного сигналу U(t), що описаний в другому розділі.
Нижче наведено лістинг програмного модуля в середовищі Matlab:
clear;
load data.mat;
n=129;
i=1:n;
tser=sum(n3t)/n;
fser=sum(n3yt)/n;
cov=sum((n3t-tser).*(n3yt-fser))/(n-1)
Dt=sum((n3t-tser).^2)/(n-1);
Du=sum((n3yt-fser).^2)/(n-1)
r=cov/sqrt(Dt*Du)
Після виконаного розрахунку отримаємо:
cov = 12.7922;
Dt = 1.9971e+003;
Du = 3.2193;
r = 0.1595.
3.6 Знаходження періодограми сигналів
Побудову періодограми виконуємо тим же способом як і для вхідного сигналу U(t), що описаний в другому розділі.
Нижче наведено лістинг програмного модуля в середовищі Matlab:
clear;
load data.mat;
n=129;
for k=1:n
w(k,1)=(2*pi*(k))/n;
U(k,1)=(1/sqrt(n))*sum(n3yt.*exp(-j*w(k).*n3t));
end
Ui=imag(U);
Ur=real(U);
subplot(1,2,1);
plot(w,Ui);
title('a)');
xlabel('Нормована частота (Гц)');
ylabel('Спектр щільності (Дб/Гц)');
%axis( [ 0, 6, -3, 3 ] );
grid on
subplot(1,2,2);
plot(w,Ur);
title('б)');
xlabel('Нрмована частота (Гц)');
ylabel('Спектр щільності (Дб/Гц)');
%axis( [ 0, 6, -3, 3 ] );
grid on
Рис. 3.4 - Періодограма вихідного сигналу Y(t), де а) – уявна частина,
б) – дійсна частина
3.7 Вибір оптимальної моделі
Вибір оптимальної моделі виконуємо тим же способом як і для вхідного сигналу U(t), що описаний в другому розділі.
Оптимальні значення моделей
Таблиця 3.2
Вид функції |
Поліном |
Поліном Чебишева |
Функція Фур’є |
Значення критерію |
0.3888 |
19.2146 |
0.6552 |
Нижче наведено лістинг програмного модуля в середовищі Matlab:
SPol_Yt=sqrt((sum(n3Yt-rot90(f)).^2)/(n-2))
SCheb_Yt=sqrt((sum(n3Yt-Cheb').^2)/(n-2))
SFur_Yt=sqrt((sum(n3Yt-FS).^2)/(n-2))
Як видно з таблиці 4.2, значення критерію мінімальне у тому випадку, коли апроксимуючою функцією виступає поліном 7-го степеня, отже модель побудована даним чином буде оптимальною.
Розділ 4. Побудова загальної моделі системи
4.1 Табулювання двох вхідних та одного вихідного сигналів
Табулювання графіків функцій (сигналів) наведені в попередніх розділах, тому таблиці та функції табулювання вказувати не будемо. Лише зазначимо деякі особливості.
Розіб‘ємо часову вісь t на N проміжків з інтервалом 2 секунди. Для кожного інтервалу визначимо значення ур оптимальних моделей для сигналів U(t), W(t), Y(t).
i:=1..
n
ti:=2.i
для U(t) – оптимальною є модель побудована за допомогою перетворення Фу’є;
W(t) – оптимальною моделлю є поліном 7-го степеня;
Y(t) – оптимальною моделлю є поліном 7-го степеню.
Спробуємо визначити, яка з слідуючих моделей буде оптимальною для даної системи:
Y = a0+a1 U(t)+a2W(t);
Y = a0+a1 U(t)+a2W(t)+ a3U(t)W(t);
Y = a0 +b .cos(U(t)) + d .sin(W(t)).
Для цього використаємо метод найменших квадратів.
