- •Міністерство освіти і науки України
- •Приводи автоматизованого устаткування
- •1.1. Пневматичні приводи і їх основні елементи
- •1.2. Фізико-механічні характеристики повітря
- •1.3. Термодинамічні процеси при постійній кількості повітря
- •2. Ідеальні пневмомашини
- •2.1. Ідеальний компресор
- •2.2. Ідеальний вакуумнасос
- •2.3. Ідеальний пневмодвигун
- •2.4. Ідеальний вакуумдвигун
- •2.5. Вид кривих стискання і розширення
- •2.6. Кількість роботи ідеальних пневмомашин
- •3. Реальні пневмомашини
- •3.1. Генераторні пневмомашини
- •3.1.1. Класифікації і схеми генераторних пневмомашин
- •3.1.2. Теорія генераторних пневмомашин
- •3.2. Пневмодвигуни
- •3.2.1. Теорія і розрахунок пневмоциліндрів
- •3.2.2. Теорія обємних пневмомоторів
- •3.2.3. Спеціальні пневмодвигуни металорізальних верстатів, промислових роботів і маніпуляторів
- •4. Пневмоапаратура
- •4.1. Апаратура підготовки повітря
- •4.2. Напрямна аппаратура
- •4.3. Апаратура регулювання
- •4.4. Апаратура контролю і керування
- •5. Розрахунок газових потоків
- •5.1. Постановка задачі
- •5.2. Система рівнянь, що описують рух газу
- •5.3. Повні параметри газового потоку
- •5.4. Розрахунок адіабатного потоку
- •5.5. Розрахунок ізотермічного потоку
- •5.6. Розрахунок витікання газу
- •5.7. Розрахунок пневмоліній за формулами витікання
- •5.8. Області застосування різноманітних моделей розрахунку
- •5.9. Розрахунок складеної пневмолінії
- •6. Динамічний розрахунок пневмопривода
- •6.1. Рівняння енергії для пневмомеханізму
- •6.2. Наповнення і спорожнювання пневмоємності
- •6.2.1. Розрахунок наповнення
- •6.2.2. Розрахунок спорожнювання
- •6.3. Принципи нелінійного динамічного
- •6.3.1. Фази роботи пневмопривода
- •6.3.2. Способи розрахунку окремих фаз роботи пневмопривода
- •7. Пневмоавтоматика
- •7.1. Застосування засобів пневмоавтоматики
- •7.2. Елементи пневмоавтоматики
- •7.3. Пневматичні підсилювачі і перетворювачі
- •Приводи автоматизованого устаткування
2.4. Ідеальний вакуумдвигун
Побудуємо діаграму ідельного вакуумдвигуна (рис. 2.4). Відмінність полягає в тому, що його циліндр заповнюється повітрям під тиском ра, а відпрацьоване повітря надходить у вакуумну порожнину під тиском рв.
2.5. Вид кривих стискання і розширення
Точний аналітичний опис кривих процесів стискання і розширення є важкою задачею. В звязку з цим на практиці дійсні процеси стискання і розширення апроксимують політропами, аналітичний вираз яких
pVn = const,
де показник політропи n для реальних пневмомашин можна прий-няти: n = 1,2 … 1,25 – для охолоджуваних компресорів; n > k – для не-охолоджуваних компресорів; n 1,3 – для пневмомоторів.
При визначенні виду кривих стискання і розширення в якості іде-альних найчастіше примаються ізотермічний або ізентропний (оборотний адіабатний) процеси. При комплексному аналізі системи пневмопривода доцільно прийняти, що ідеальні процеси стискання і розширення є політ-ропними і мають рівні показники політропи.
2.6. Кількість роботи ідеальних пневмомашин
Як відомо з термодинаміки, кіль-кість механічної роботи визначається площею індикаторної діаграми. Індика-торні діаграми всіх розглянутих вище ідеальних пневмомашин є аналогічни-ми за формою. Тому їх площа визнача-ється одним і тим самим способом.
В
якості прикладу розглянемо визначення
механічної роботи, що вит-рачається для
стискання повітря ідеаль-ним компресором.
Для визначення пло-щі індикаторної
діаграми проводимо дві вертикальні
прямі (рис. 2.5). При цьому утворюються
три різні площі, що описують окремі
компоненти роботи: Aвсм
= p1V1
– робота всмок-тування, що виконується
за рахунок сил атмосферного тиску; Aст
=-
-
робота стискання; Aвиш
= p2V2
– робота виштовхування.
Сума всіх названих компонентів роботи складає загальну роботу
Aз = Aвсм + Aст + Aвиш. (2.1)
Вираз (2.1) може бути проінтегрованим при визначенні виду кривої стискання. Припустимо, що процес стискання політропний. Після інтегрування, підсумовування і деяких перетворень при врахуванні рівняння стану отримуємо формулу для визначення роботи, яка витрачається ідеальним компресором на політропне стискання повітря
Aз
=
.
(2.2)
3. Реальні пневмомашини
На відміну від ідеальних пневмомашин при роботі реальних машин виникають неминучі втрати. Внаслідок цього цикли їх роботи і відповідні індикаторні діаграми відрізняються від розглянутих вище ідеальних циклів. Крім того, відмінності можуть бути обумовленими конструк-тивними особливостями деяких реальних пневмомашин або іншими умо-вами.
3.1. Генераторні пневмомашини
3.1.1. Класифікації і схеми генераторних пневмомашин
До генераторних пневмомашин відносяться компресори і вакуумнасоси. Призначення їх полягає в стисканні газів і переміщенні їх до споживачів по трубопроводних системах.
Компресори, що застосовуються для відсмоктування газу з ємностей із вакуумом, які стискають газ до атмосферного або надлишкового тиску називають вакуумнасосами.
Основними параметрами, що характеризують роботу компресора, є обємна подача Q (звичайно обчислюється в умовах всмоктування), початковий р1 і кінцевий р2 тиски або ступінь підвищення тиску = р2 /р1, частота обертання n і потужність N на валу компресора.
Компресори відповідно способу дії можна розділити на три основні групи: обємні, лопатеві і струминні.
В обємних машинах енергія передається стисненому повітрю в робочих камерах, які періодично змінюють свій обєм і почергово сполучаються зі входом і виходом компресора.
В лопатевих компресорах повітря переміщується лопатями, що рухаються.
Принцип дії струминних машин оснований на законі збереження енергії, згідно з яким при продуванні повітря через сопло, що звужується, збільшується його швидкість і одночасно зменшується тиск. За рахунок перепаду атмосферного тиску і тиску на виході сопла забезпечується подача стисненого повітря.
При класифікації за конструктивною ознакою обємні компресори підрозділяються на поршневі і роторні, а лопатеві – на відцентрові і осьові. Можливо розділення компресорів на групи в залежності від виду газу, що переміщується, виду привода, призначення компресора.
Поршневий компресор (однопоршневий, з одним ступенем стискання) наведений на рис. 3.1. При зворотно-поступальному русі поршня здійснюються фази процесу: розширення, всмоктування, стискання і виштовхування. Спосіб дії поршневого компресора, оснований на витисненні повітря поршнем, дозволяє створювати конструкції з малим діаметром і ходом поршня, які розвивають високий тиск при відносно малій подачі.
Роторний
компресор пластинчастого типу поданий
на рис. 3.2. При обертанні масивного ротора
2, в повздовжніх пазах якого можуть
вільно переміщуватись стальні пластини
3, повітря захоплюється в міжлопатеві
порожнини, переноситься від всмоктувального
патрубка 4 до напірного 5 і витісняється
в трубопровід. Вал роторного компресора
може зєднуватись
з валом приводного двигуна безпосередньо,
без редуктора, що обумовлює
к
омпактність
і малу масу машини в цілому.
Передача енергії потоку повітря з вала відцентрової машини (рис. 3.3) здійснюється робочим колесом з кривими (інколи профільованими) лопатями. Внутрішня порожнина колеса утворюються двома фасонними дисками 1 і 2 (див. рис. 3.3, а і б) і декількома лопатями 3. Основний або ведучий диск 1 складає єдине ціле з маточиною, яка служить для жорст-
кої посадки на вал насоса. Диск 2 називається переднім; він складає єдине ціле з лопатями. Повітря, що надходить в міжлопатеві канали, обертається навколо осі 0 – 0 робочого колеса, під впливом відцентрової сили переміщується до периферії колеса і викидається в канал, що оточує колесо. Робота відцентрових сил на шляху від входу в міжлопатеві канали до виходу з них призводить до збільшення енергії потоку. Вал відцентрового компресора зєднується з валом приводного електродвигуна безпосередньо або через механічну передачу, яка підвищує частоту вала компресора, чим досягається зменшення його розмірів, маси і вартості.
О
сьовий
компресор схематично зображений на
рис. 3.4. Конструкція складається з
масивного ротора 2 з декількома вінцями
робочих лопатей 1 і корпуса, що несе
вінці нерухомих напрямних лопатей 3.
Повітря всмоктується в приймальний
патрубок і, рухаючись в осьовому напрямку,
стискається послідовно в лопатевих
ступенях компресора. Через напірний
патрубок повітря витискається в
трубопровід, що веде до споживачів.
