4.3 Мікроклімат та ступінь іонізації повітря виробничого приміщення
Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка постійності температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здібності організму регулювати віддачу тепла в оточуючу середовище. Принцип нормування мікроклімату – створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем.
Цей процес визначається параметрами мікроклімату, до яких відноситься:
температуру повітря в приміщенні, С;
відносну вологістю повітря, %;
рухливість повітря, м/с;
теплове випромінювання, Вт/м3.
Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися оптимальні параметри мікроклімату, які визначають комфортні умови. Ці параметри встановлюються залежно від періоду року, категорії робіт по важкості, і від теплових характеристик виробничого приміщення (табл. 4.1).
Таблиця 4.1. Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери
Період року |
Параметр мікроклімату |
Величина |
Холодний |
Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря |
22÷24°С 40÷60% до 0,1м/с |
Теплий |
Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря |
23÷25°С 40÷60% 0,1.0,2м/с |
Системи опалення та кондиціювання повітря в приміщеннях з ПК повинні відповідати до СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование».
Параметри мікроклімату, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених моніторами, відповідають вимогам СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», СН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень».
Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПК визначені в табл.6.2. (відповідно до СН 2152-80) .
Таблиця 4.2. Рівні іонізації повітря
Рівні |
Кількість іонів в 1 см повітря |
|
n+ |
n- |
|
Мінімально необхідні |
400 |
600 |
Оптимальні |
1500-3000 |
3000-5000 |
Максимально допустимі |
50000 |
50000 |
Для підтримки оптимальних значень мікроклімату та нормальної концентрації позитивних та негативних іонів пропонується в приміщені приймальної комісії встановити кондиціонер.
4.4 Електромагнітні випромінювання, електромагнітні та електростатичні поля
ВДТ на основі електронно-променевої трубки є джерелом декількох видів випромінювання (рентгенівського, оптичного, ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), а також високочастотних та низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів. Реальна інтенсивність кожного виду випромінювання залежить від технічної конструкції конкретного терміналу, екранування та інших факторів.
При роботі з комп’ютером рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів відповідають вимогам ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля», СН 3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц».
В приміщенні приймальної комісії рівні ультрафіолетового випромінювання не перевищують допустимих відповідно до СН 4557-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях».
Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не перевищує рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля», СН 1757-77 «Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля».
Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса монітору при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), не перевищує 7,74 · 10-12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
Гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань та полів, що утворюються при роботі з ПК, наведені в табл.4.3.
Таблиця.4.3. Гранично допустимі рівні випромінювань
Вид випромінювання |
Діапазон хвиль (частот) |
Гранично допустимий рівень |
|
1 |
2 |
3 |
|
Іонізуюче випромінювання |
|||
М’яке рентгенівське випромінювання ( на відстані 0,05 м від екрана та корпуса ВДТ) |
0,01 – 1 нм |
100мкР/год |
|
Оптичні випромінювання |
|||
1 |
2 |
3 |
|
Ультрафіолетове випромінювання |
315 – 400 нм |
10 Вт/м |
|
Видиме випромінювання (яскравість) |
400 – 700 нм |
1000 кд/м |
|
Інфрачервоне випромінювання |
700 нм – 1мм |
100 Вт/м |
|
Електромагнітні випромінювання ( поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів) |
|||
Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо монітору за електричною складовою |
2 кГц – 400 кГц 5 Гц – 2 кГц |
2,5 В/м 25 В/м |
|
Щільність магнітного потоку |
2 кГц – 400 кГц 5 Гц – 2 кГц |
25 нТл 250 нТл |
|
Електростатичні поля |
|||
Поверхневий електростатичний потенціал |
– |
500 В |
|
З метою зменшення випромінювання від ВДТ пропонується встановити РК монітор.