Стратегія пошуку інформації

Для успішного пошуку інформації в Інтернеті важливо точно сформулювати завдання, правильно вибрати засоби пошуку, а також його стратегію і критерії.

Якщо не вдасться відразу знайти потрібну інформацію, можна визначити загальний напрям і звузити критерії пошуку. Універсального методу пошуку інформації не існує, однак можна сформулювати загальну його методику, застосування якої здебільшого дає позитивний результат.

1. Сформулюйте запит і виконайте пошук. Знайдені сторінки буде показано в порядку зменшення релевантності (тобто міри відповідності результатів пошуку сформульованому запиту).

2. Якщо результат вас не задовольняє, спробуйте звузити область пошуку — використайте більше уточнюючих слів або знайдіть слово, яке точніше описує шукане поняття. Проаналізуйте результати пошуку. Можливо, на отриманих сторінках є термін або слово, яке також можна використати для звуження області пошуку.

3. Якщо результат і далі не-задовільний, скористайтеся сторінкою розширеного пошуку та сформулюйте складніший критерій.

4. Якщо ж, незважаючи на все, успіху так і не досяг-нуто, спробуйте сформулювати запит по-іншому або іншою мовою і знову застосувати описану методику.

20. Cтруктурне програмування: принципи, основні алгоритмічні структури.

Будь-яка програма має структуру, яка побудована з трьох типів базових конструкцій, таких як:

- Послідовне виконання - виконання певної операції в тому порядку, в якому вона записана в тексті самої програми;

- Розгалуження - це одна з двох або більше операцій;

- Цикл - повторення однієї і тієї ж операції поки виконується конкретно задана умова.

Структурне програмування це методологія й технологія розробки серйозних програмних комплексів, заснована на наступних принципах: - програмування повинне здійснюватися зверху-униз; - увесь проект повинен бути розбитий на модулі з одним входом і одним виходом (оптимальний розмір модуля — кількість рядків на екрані дисплея); - логіка алгоритму й програми повинна допускати тільки три основні структури: послідовне виконання, розгалуження й повторення. Неприпустимий оператор передачі керування в будь-яку крапку програми; - при розробці документація повинна створюватися одночасно із програмуванням, у вигляді коментарів до програми. Ціль структурного програмування — підвищення надійності програм, забезпечення супроводу й модифікації, полегшення й прискорення розробки.

Структурне програмування ставить основною метою писати програми найменшою складності, змушуючи програміста ясно мислити, полегшуючи сприйняття програми. Текст її необхідно робити таким, щоб він був зверху-вниз.

Ця умова порушується, якщо в програмному коді зустрічаються оператори go to, оскільки вони порушують структуру всього відрізка програми. Тіла модулів і застосовувані базові конструкції повинні володіти стійкістю до апаратних збоїв, помилок у програмах і спотворень вихідних даних.

Простота первинних конструкцій в структурному програмуванні запобігає виникненню інформаційних зв’язків, а також заплутаних передач управління. Складність програм помітно знижується при підвищенні структурованості модулів, зростає їх наочність, а це сприяє скороченню кількості помилок. Однак у структурування є і недолік — за красу і наочність програмного коду доводиться розплачуватися додатковою пам’яттю, а також часом, необхідним на їх реалізацію на ЕОМ.

Структурне програмування, тобто структурність самих програмних текстів, цілком залежить від того, який для цього використовується мова.

Структура слідування. Базова структура лінійного алгоритму називається слідуванням. Базова структура слідування є замкненою в тому сенсі, що у неї є один вхід і один вихід, і інші можливості увійти всередину конструкції чи вийти з неї виключені.

Структура розгалуження. Базова структура алгоритму з розгалуженням теж називається розгалуженням. Розрізняють повну й коротку форму розгалуження.

Повна форма розгалуження означає, що здійснюється вибір між двома діями. Якщо перевірка умови дає результат «так», то вибирається дія 1; у протилежному випадку, тобто якщо перевірка умови дає результат «ні», — вибирається дія 2. Повну форму розгалуження можна прочитати у такий спосіб: якщо перевірка умови дає результат «так», то виконати дію 1, інакше виконати дію 2. Коротку форму розгалуження можна прочитати у такий спосіб: якщо перевірка умови дає результат «так», то виконати дію. Повна, і коротка форми розгалуження є замкненими: кожна з них має один вхід й один вихід.

Структура повторення. Базова структура алгоритму з повторенням називається повторенням, або частіше циклом. Розрізняють два основні різновиди циклів: цикли, де умова перевіряється до виконання дії, — цикли з передумовою, і цикли, де перевірка умови здійснюється після виконання дії, — цикли з післяумовою.

У циклі з передумовою умова циклу формулюється таким чином, щоб повторне виконання дії робилося, доки перевірка умови дає результат «так». Через це такі цикли називають ще циклами «доки». Цикл «доки» можна прочитати у такий

спосіб: доки перевірка умови дає результат «так», виконувати дію.

Якщо при черговій перевірці умови буде одержано результат «ні», повторне виконання

дії буде припинено й відбудеться вихід із циклу. У циклі з післяумовою умова циклу формулюється протилежним чином: якщо чергова перевірка умови дає результат «так», відбувається вихід із циклу. Через це такі

цикли називають також циклами «до». Цикл «до» можна скорочено прочитати так: повторювати дію до одержання результату «так» при перевірці умови.

Зверніть увагу на те, що є спільним для обох типів циклу:

· обидві базові структури циклу є замкненими;

· кількість повторень циклу визначається його умовою;

· вихід із циклу відбувається тільки через перевірку умови циклу.

Найбільш суттєва різниця між типами циклів полягає в тому, що тіло циклу з післяумовою обов’язково виконується хоча б один раз — до першої перевірки умови, а цикл із передумовою може бути не виконаним жодного разу, якщо при першій же перевірці умови маємо результат «ні». Через це розглянуті типи циклів не є взаємозамінюваними: цикл із післяумовою можна замінити циклом з передумовою, а навпаки — ні.